21.Холдингова форма організації у міжнародному менеджменті.
Холдингова форма організації МНК. Холдингова компанія є особливим типом фінансовою або фінансово-промисловою компанії, що створюється для володіння контрольними пакетами акцій (контрольними паями) інших фірм з метою ділового контролю над ними і управління їх діяльністю. При обговоренні різних аспектів структури і управління МНК поряд з терміном «холдингова компанія» часто використовують схожі поняття «материнська» або «головна» компанія, а з точки зору розподілу управлінських функції до холдингової компанії також застосуємо термін «головна організація». Холдинги бувають як державні, так і приватні Холдинги займають пануюче положення в економіці провідних країн Заходу, на їх долю доводиться фінансовий контроль над більшою частиною підприємств, що виробляють товари і послуги. В той же час, питома вага підприємств не корпоративного сектора в загальній чисельності компаній перевершує долю холдингів. Таким чином, склався багатоповерховий тип економіки, верхівку якого формують потужні транснаціональні корпорації-холдинги (ТНК), середню частину - холдинги національного масштабу, а фундамент складають партнерства, індивідуальний бізнес, кооперативи. Поєднання різних форм власності додає необхідну гнучкість економіці, сприяє формуванню гармонійної структури, що поєднує в собі переваги крупних і малих господарських форм.Холдингові компанії стоять на чолі сучасних МНК, більшістю з яких є диверсифіковані концерни, тобто об'єднання підприємств різних галузей і секторів економіки. Розгалуженість ділових зв'язків, багатогалузевий характер діяльності таких структур, підвищення самостійності господарської діяльності відокремлених підрозділів (особливо — на видалених географічних ринках), все це значно ускладнює механізм взаємодії і управління МНК. Стає очевидною необхідність фінансово-управлінського центру, об'єднуючого і координуючого зусилля всіх партнерів. Цю роль і виконує головна холдингова компанія МНК. При розширенні бізнесу МНК стає ефективним використовувати ланцюжки холдингових компаній, включаючи проміжні субхолдинги. В цьому випадку головна компанія (як правило — фінансова холдингова компанія) дістає можливість контролювати капітали, що багато разів перевершують її власний. Цей мультиплікативний ефект розширення впливу є одним з чинників, дозволяючих МНК добитися успіхів в глобальній конкуренції.
- 1.Суть і характерні риси міжнародного бізнесу, його роль.
- 3.Мотиви, переваги та ризики участі підприємств у міжнародному бізнесі.
- 4.Охарактеризуйте основні види міжнародного бізнесу.
- 5.Суть і характерні риси міжнародного менеджменту.
- Суть і характерні риси глобалізації, її вплив на міжнародний бізнес (20).
- 7.Середовище міжнародного бізнесу: його структура (10) і вплив на міжнародний бізнес (10)./6
- 8.. Політико-правове та економічне середовище міжнародних корпорацій.
- 9. Соціально-культурне та технологічне середовище міжнародних копрорацій.
- 10. Порівняйте американський та японський національні культурні стереотипи.
- 11. Англійський, французький, китайський національні стереотипи.
- 12. Особливості міжнародного середовища України.
- 13. Сутність міжнародного стратегічного планування.
- 14. Сучасні стратегічні орієнтації міжнародних корпорації.
- 15. Основні типи міжнародних стратегій.
- 16. Етапи розробки та реалізації міжнародних стратегій.
- 18. Особливості стратегічного планування різних форм міжнародного бізнесу.
- 20. Постійні міжнародні стратегічні альянси.
- 21.Холдингова форма організації у міжнародному менеджменті.
- 22.Тнк як суб’єкт міжнародного бізнесу: характерні риси, роль у сучасній економіці, види організаційних структур.
- 23.Фактори, що впливають на управління персоналом у міжнародному менеджменті.
- 24. Відбір персоналу у міжнародних корпораціях.
- 25. Мотивація і оплата праці у міжнародному менеджменті.
- 26. Види контролю у міжнародному менеджменті.
- 27. Управління фінансовими ризиками у міжнародному бізнесі.
- 28. Форвадні, ф’ючерсні і опціонні валютні операції.
- 29. Кредитування міжнародного бізнесу.
- 30. Факторингові та форфейтингові операції.
- 31. Технологічна політика міжнародних корпорацій.
- 32. Сутність та основні форми трансферту технологій.
- 33. Організіційні структури та форми науково-технічного розвитку міжнародних корпорацій.
- 34. Проблеми етики у міжнародному менеджменті.