3. Особливості культури тнк

На характер змін відчутно впливають особливості культури, характерні для країни, для корпорації в цілому та окремих її час­тин, а також професійних груп, які беруть участь у перебудові.

Складно назвати всі особливості національної культури, що впливають на менеджмент. Найважливішими є: розподіл соці­альних ролей і їх статус; критерії успіху та досягнень в економіч­ному та соціальному житті; повага до віку й старшинства; роль традиційних органів влади та лідерів; співвідношення демо­кратичних і автократичних традицій; співвідношення індивіду­алізму та колективізму; пріоритет духовних чи матеріальних цінностей; почуття обов'язку і відданості по відношенню до сім'ї, клану і етнічної групи; характер соціалізації і комунікації; прий­нятність і форми зворотного зв'язку, оцінки і критерії; значення релігії у громадському житті і вплив її на економічну діяльність; відношення до інших культур, релігій, етнічних груп, меншостей; відношення до соціальних, технологічних і інших змін; поняття часу і простору.

Комунікації в процесі перебудови можуть полегшуватись на­явністю спільної професійної або організаційної культури. Про­фесійна культура визначається змістом професійної діяльності, роллю ії представників у суспільстві й формується на підставі однотипних навчальних програм.

До специфічних культурних цінностей організації належать:

• місія та імідж організації (наприклад, високий рівень тех­нології, найвища якість, лідерство у своїй галузі, дух новаторства, відданість професійним ідеалам і т.ін.);

• розмежування компетенції між підрозділами та керівними працівниками (наприклад, повноваження відділу кадрів, розподіл функцій між заступниками керівників організації, роль і функції служби маркетингу, НДДЇС відділів, планового та виробничого відділів);

• ставлення до співробітників (турбота про людей та їх по­треби);

• повага до прав людини (навчання та можливість підвищення кваліфікації, кар'єра, справедливі принципи оплати, система мо­тивації);

-рівноправність жінок (відсутність дискримінації, ставлення жінок до роботи на керівних посадах, спеціально призначені для жінок посади і недоступні для них особливі пільги);

• критерії вибору на керівні та контролюючі посади (стар­шинство або ефективність роботи, стилі лідерства, пріоритети при внутрішньому виборі; політичні, етнічні, національні та інші критерії; вплив неформальних відносин та угруповань);

• організація роботи та дисципліна (свідома або "примусова" дисципліна), пунктуальність, режим роботи (фіксовані години або гнучкий графік), гнучкість у виконані роботи (переміщення працівників та функції на робочих місцях), використання нових форм організації роботи);

• стиль керівництва (патерналізм, авторитарний, консульта­тивний або стиль співпраці);

• використання комітетів і цільових груп; особистий приклад; здатність до адаптації);

• процеси прийняття рішень (хто приймає рішення, з ким проводяться консультації, індивідуальне чи колективне прийняття рішень;

• необхідність консенсусу);

• інформаційна система (інформованість співробітників, швидкість проходження інформації);

• соціальні відносини (хто з ким спілкується під час і після роботи, соціальні бар'єри та умовності, особливі умови, наприк­лад, окрема їдальня для керівництва або закритий клуб);

• залучення (прихильність керівництва та персоналу до цілей і політики організації, лояльність і дух єдності, задоволення ро­ботою).