Провідні італійські корпорації
Ранг | Назва | Галузь | Торговий оборот | Прибуток | Кількість працюючих |
1 | Fiat | Автомобілебудування | 58 006 | – 445 | 198 764 |
2 | Eni | Переробка нафти та корисних копалин | 48 925 | 7751 | 70 948 |
3 | Telecom Italia | Телекомунікації | 30 819 | 2068 | 109 956 |
4 | Enel | Енергетика та сировина | 29 796 | 4226 | 77 184 |
5 | Montedison (Edison) | Енергетика | 15 790 | – 315 | 29 856 |
Джерело: Journal of European Economy. — 2003. — № 2 (4). — P. 427.
Італійське машинобудування має різні напрями виробництва, проте найбільш диверсифікованими на початку ХХІ ст. виявився випуск автомобілів (хоча ця галузь зараз переживає суттєву кризу), обладнання для дорожнього будівництва, залізничний рухомий склад (друге місце у світі), сільськогосподарське машинобудування, виробництво текстильного обладнання тощо.
Галуззю міжнародної спеціалізації країни є випуск електроніки та електротехніки, з якої майже 40 % іде на експорт.
Чорна металургія Італії, яка повністю працює на імпортній сировині та посідає шосте місце у світі за прокатом чорних металів (40 % виробництва в Європейському Союзі), поступово втрачає свої позиції. Так, у 2000 р. питома вага імпорту в структурі зовнішньої торгівлі перевищувала аналогічну частку експорту.
Традиційними галузями для Італії є хімічна промисловість (передусім фармацевтика), легка (текстиль, модельне взуття, готовий одяг), а також виробництво будівельних матеріалів.
Формування нових інноваційно-інвестиційних моделей — кластерів привело до швидкого прогресу окремих галузей італійської промисловості. Прикладом може бути керамічна промисловість, яка впродовж останніх двадцяти років не тільки повністю задовольнила внутрішній попит, а й вийшла на авангардні позиції у світі (близько 30 % світового виробництва та 60 % світового експорту облицювальної плитки). Відомі світові експерти щодо оцінки конкурентоспроможності виробництва М. Портер та М. Бест вважають, що це є прикладом швидкого прогресу кластерної моделі розвитку малого і середнього бізнесу, яке стало можливим лише за умов не тільки ефективного поєднання підприємств, інвестицій та науки на локальній території, а й за рахунок констеляції, тобто поглиблення кооперації невеликої кількості підприємств (до 10), кожне з яких спеціалізується на проміжних чи кінцевих стадіях виробництва і в основу яких покладено формальні (контракти) та неформальні відносини.
Сільське господарство представлене вирощуванням фруктів (передусім цитрусових), овочів, винограду, картоплі, зернових культур, маслин, а також розведенням великої рогатої худоби. Як і на початку ХХ ст. рівень концентрації аграрного капіталу, а відтак і механізації та інтенсифікації основного виробництва є досить різним на півдні і півночі країни. До 1998 р. країна вважалася світовим лідером з виробництва вин, проте вже в 1999 р. поступилася Франції. В цілому виробництво цього традиційного для країни продукту суттєво зменшувалося останнім часом з більш ніж 110 л на одного жителя у 1966 р. до 56,6 л у 1999 р. Італійські фермери та товаровиробники харчових продуктів (питома вага їх виробництва в структурі валової додаткової вартості країни становив у 1999 р. 12 %) завжди боляче реагували на зміни в пріоритетах Європейського Союзу, передусім в САП (Спільній аграрній політиці). Якщо до 2006 р. напрями розвитку цього сектору були чітко визначені у «Порядку денному — 2000», то вже в наступний період країні прийдеться рішуче відстоювати свої національні інтереси щодо недопущення скорочення аграрних квот і субсидій.
Сфера послуг, як зазначалося вище, є основною в Італії. Найбільш значущими при цьому є три галузі — туризм, транспорт та банківська діяльність.
У 1999 р. країну відвідали 36 млн іноземних туристів, які принесли в економіку країни 28,4 млрд дол. доходу, а враховуючи обсяги внутрішнього туризму цей показник перевищує 45 млн. У цьому плані Італія є унікальною країною, в якій сконцентровані природно-кліматичні та історико-культурні рекреаційні ресурси, інтерес до яких у всьому світі є домінуючим. Цікаво, що тільки за два роки (1999—2000) кількість осіб, що побувала у музеях, зросла на 3 млн, досягнувши у 2000 р. 30 млн відвідувачів.
Італія є батьківщиною банків і цей сектор був розвинутий у країні завжди досить добре. Проте загальносвітові тенденції концентрації та централізації капіталу не обминули її. Якщо у 1990 р. їх налічувалося в країні 1176, то вже у 2000-му залишилося лише 862. Особливістю банківської системи цієї держави є наявність кооперативних банків. Так, серед 921 банків, які існували у 1998 р. — 562 були саме такими. На початку 2001 р. на перше місце в країні вийшов Banka Intesa, активи якого становили 643 000 млрд лір, далі йдуть Banka Coomeciale Italiana, San Paolo-IMI, UniCredito Italiаno.
В Італії розвинуті всі види транспорту, які виконують не тільки функції обслуговування внутрішніх потреб, а й виступають південними воротами Європейського Союзу. У першу чергу це стосується морських портів та трубопроводів, які йдуть від них до споживачів по всій країні.
- Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
- 1 Національні економіки в системі світового господарства. Варіативність моделей економічного розвитку
- 1.2. Основні індикатори економічного потенціалу та рівня розвитку країн
- Індекс розвитку людського потенціалу (ірлп) та ввп* окремих країн світу у 2001 р.
- Галузева структура ввп по окремих країнах
- 1.3. Класифікація країн у світовій економіці
- 1.4. Особливості взаємовідносин між країнами в умовах глобалізації
- 1. Зростання незацікавленості країн Півночі в тісних контактах з Півднем.
- 3. Вибіркова підтримка деяких регіонів країн, що розвиваються:
- 1.5. Основні моделі економічного розвитку країн світу
- 2 Детермінанти економічного успіху країн-лідерів
- Індекс технологічних досягнень у країнАх лідерАх
- Питома вага зайнятих у сфері послуг у країнах-лідерах
- Провідні країни світу в галузі інновацій
- Показники транснаціоналізації світової економіки, млрд дол.
- 2.2. Генезис сучасного економічного зростання постіндустріальних країн
- Показники міжнародної імміграції населення та робочої сили до розвинутих країн
- 2.3. Диференціація та вирівнювання постіндустріальних країн світу
- 3 Економіка сша і канади
- П’ять найбільших корпорацій світу, 2001 (млн дол.)
- 3.2. Чинники і динаміка економічного розвитку
- Приплив іноземного капіталу в сша впродовж 1995—2000 рр., млрд дол.
- Прогноз економічного зростання, складений адміністрацією сша
- 3.3. Галузева структура економіки
- 3.4. Особливості внутрішньорегіональної економіки
- 3.5. Зовнішньоекономічна експансія сша
- Десять найбільших реципієнтів, що отримали іноземну допомогу від сша у 2000 році (бюджетні асигнування Агенції сша з міжнародного розвитку (usаіd)
- 3.5.1. Особливості економічних зв’язків між Україною та сша
- 3.6. Основні напрями державного регулювання економіки у ххі ст.
- 3.7. Характерні риси функціонування національної економіки Канади
- 3.7.1. Еволюція соціальної моделі Канади
- Питома вага витрат на соціальні потреби у ввп Канади в загальній сумі державних витрат, %
- 4 Економіка Японії
- 4.2. Галузева структура господарства
- Індекси транснаціоналізації провідних японських компаній
- 4.3. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- 4.4. Еволюція економічних моделей
- 4.4.1. Чинники економічного успіху Японії у післявоєнний період. Динаміка розвитку японської моделі (1945—1995 рр.)
- 4.4.2. Причини та наслідки японської кризи 90-х рр. Хх ст.
- 4.4.3. Японська модель в умовах глобалізації світового господарства
- 5 Країни Європейського Союзу
- Позиції країн єс та аплікантів на вступ у світі (станом на початок 2000 р.)
- 5.1.1. Цілі та завдання Європейського Союзу
- 5.2. Сучасні економічні теорії європейської інтеграції
- 5.3 Економічна модель Німеччини
- 5.3.1. Місце фрн у глобальній та європейській економіці
- 5.3.2. Особливості німецької економічної моделі
- 5.3.3. Сучасна модель розвитку
- 5.3.4. Структура господарства
- Провідні корпорації фрн за рівнем капіталізації (станом на початок 2000 р.)
- 5.3.5. Зовнішньоекономічні зв’язки
- 5.4. Економіка Франції
- 5.4.1. Позиції Франції у світовій економіці та в Європейському Союзі
- 5.4.2. Французька модель економіки
- 5.4.3. Сучасна структура господарства
- Провідні французькі корпорації у 2001 р.
- 5.4.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- 5.5. Економіка Великобританії
- 5.5.1. Місце країни у світовій економіці та позиції в єс
- 5.5.2. Трансформація британської моделі розвитку
- 5.5.3. Галузева структура господарства
- Найбільші корпорації Великобританії (млн євро), 2001 р.
- 5.5.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- 5.6. Економіка Італії
- 5.6.1. Італія в системі міжнародних економічних відносин
- 5.6.2. Особливості італійської моделі розвитку
- 5.6.3. Галузева структура господарства Італії
- Структура економіки Італії
- Провідні італійські корпорації
- 5.6.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- Структура зовнішньої торгівлі товарами, 2000 р.
- 5.7. Скандинавська модель розвитку
- 5.7.1. Особливості розвитку економіки скандинавських країн
- Основні індикатори розвитку Скандинавських країн
- Глобальні центри технологічного новаторства в скандинавських країнах та їх світовий рейтинг
- Найбільші скандинавські компанії за обсягами торгового обороту, 2001 р. Млн євро
- 5.7.2. Суть та основні особливості швецької моделі
- 5.8. Економіка нових країн—учасниць єс
- 5.8.1. Країни цсє та Європейський Союз
- Основні економічні показники найбільших країн цсє
- П’яте розширення єс: держави-апліканти у 2002 р.
- 5.8.2. Спільні та відмітні риси трансформаційних процесів у державах цсє
- Питома вага приватного сектору у виробництві ввп, %
- Питома вага експорту та імпорту по країнах цсє, %
- Головні показники розвитку постсоціалістичних країн Європи, 2000 р.
- Капіталізація країн Центральної Європи, 1999 р.
- Найбільші компанії країн Центральної Європи, 1999 р.
- Термін, що необхідний країнам Центральної Європи та Балтії (перша хвиля) для інтеграції до єс (у роках)
- Термін, що необхідний країнам Центральної Європи та Балтії (друга хвиля) для інтеграції до єс (у роках)
- Зовнішня заборгованість країн цсє — нових членів єс
- 5.8.3. Економіка Польщі
- Експорт та імпорт Польщі, млн дол.
- Основні торгові партнери Польщі, питома вага, 2000 р., %
- 5.8.4. Особливості економіки Чехії
- Розподіл коштів структурних фондів єс та Фонду згуртування для Чеської Республіки впродовж 2004—2006 рр., млн євро, (ціни 1999 року)
- 5.8.5. Особливості економіки Словаччини
- Експорт та імпорт Словацької республіки, млрд дол.
- 5.8.6. Особливості економіки Угорщини
- Зовнішня торгівля Угорщини
- 5.9. Україна — єс
- Частка зовнішньої торгівлі товарами та прямі інвестиції в Україну з єс, снд та рф, %
- 5.1. Країни Європейського Союзу в системі світогосподарських зв’язків
- 5.2. Сучасні економічні теорії європейської інтеграції
- 5.3 Економічна модель Німеччини
- 5.4. Економіка Франції
- 5.5. Економіка Великобританії
- 5.6. Економіка Італії
- 5.7. Скандинавська модель розвитку
- 5.8. Економіка нових країн — учасниць єс
- 5.9. України і єс
- 6 Економіка країн— аплікантів на вступ до Європейського Союзу
- 6.1. Особливості економіки Болгарії
- 6.2. Особливості економіки Румунії
- 6.3. Особливості економіки Туреччини
- Загальна характеристика країн-кандидатів на вступ
- Структура валової доданої вартості, 2002 р.
- 6.1. Особливості економіки Болгарії
- 6.2. Особливості економіки Румунії
- 6.3. Особливості економіки Туреччини
- 7 Економіка країн снд
- Питома вага провідних регіональних об’єднань, 2000 р., %
- Розвиток країн снд, 2001 р.
- Галузева структура валової додаткової вартості (у поточних цінах, у відсотках)
- 7.2. Економіка Росії
- 7.2.1. Економічний потенціал
- 7.2.2. Особливості здійснення економічних реформ у 1990-ті рр.
- Макроекономічні індикатори розвитку рф
- 7.2.3. Структура сучасного господарства
- Структура зовнішнього боргу Росії, станом на 30 вересня 2004 р., млрд дол.
- 7.2.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- Торгівля між Росією та єс — 15
- Структура зовнішньої торгівлі між єс та Росією
- 7.3. Особливості економіки Республіки Білорусь
- 7.4. Особливості економіки Республіки Молдова
- 7.5. Особливості економічних відносин України з країнами снд
- 8 Економіка Китайської Народної Республіки (кнр)
- 8.2. Еволюція економічної моделі
- Зміни в економічній структурі Китаю
- Основні макроекономічні показники розвитку Китаю
- 8.3. Галузева структура економіки
- 8.4. Зовнішньоекономічні зв’язки
- 8.5. Розвиток економічних відносин України з кнр
- 9 Особливості економічного розвитку нових індустріальних країн
- 9.2. Економіка Республіки Корея (Південна Корея)
- 9.2.1. Особливості положення в глобальній економіці
- 9.2.2. Особливості корейської моделі розвитку
- 9.3.3. Галузева структура економіки та зовнішньоекономічні зв’язки
- 9.3. Особливості економіки держав — «драконів»
- 9.4. Особливості економіки держав-«тигрів»
- Основні макроекономічні показники країн Південно-Східної Азії
- 9.5. Розвиток економічних відносин України з новими індустріальними державами
- 10 Економіка країн Близького, Середнього Сходу (бсс) та Північної африки (па)
- 10.1. Позиції країн бсс у глобальній та азійській економіці
- 10.2. Покраїнові відмінності
- 10.3. Економічні відносини України з країнами бсс
- 10.1. Позиції країн бсс та па у глобальній та азійській економіці
- Основні макроекономічні показники найбільших країн Близького та Середнього Сходу
- Рейтинг деяких країн Близького та Середнього Сходу за індексом конкурентоспроможності, що зростає
- 10.2. Покраїнові відмінності
- 10. 3. Економічні відносини України з країнами бсс та па
- Навчальне видання
- Економіка зарубіжних країн