3 Економіка сша і канади

3.1. Місце США у світовій економіці. Економічний і науково-технічний потенціал

3.2. Чинники і динаміка економічного розвитку

3.3. Галузева структура економіки

3.4. Особливості внутрішньорегіональної економіки

3.5. Зовнішньоекономічна експансія США

3.5.1. Особливості економічних зв’язків між Україною та США

3.6. Основні напрями державного регулювання економіки у ХХІ ст.

3.7. Характерні риси функціонування національної економіки Канади.

3.7.1. Еволюція соціальної моделі Канади

3.1. Місце США у світовій економіці. Економічний і науково-технічний потенціал

США посідають особливе місце в сучасній світовій економіці насамперед тому, що мають не тільки регіональне панамериканське лідерство, а й глобальне, яке випливає з їх високого технологічного рівня розвитку практично всіх галузей виробництва та сфери послуг. США є провідною державою світу за переважною більшістю економічних показників. У 1998 р. сукупний ВВП країни становив 7,7 трлн дол., а вже у 2002 р. він перевищив 8,3 трлн дол., що становить, за даними професора А. Білорусова, 21 % світового ВВП чи понад 25 % за даними В. Колесова та М. Осьомової. У структурі виробництва цієї держави понад 45 % випуску припадає на продукцію найновітніших технологій.

Країна має домінуючі позиції у зовнішній торгівлі. Її зовнішньоторговельний оборот уже зараз перевищує 1,5 трлн дол., тобто питома вага експорту США дорівнює 12,6 % світового експорту. На відміну від інших постіндустріальних держав ця країна виступає потужним експортером сільськогосподарської продукції. Щорічно в США виробляється понад 400 млн т зерна, з яких майже половина експортується.

США вирізняється також значними показниками геополітичного та природно-ресурсного потенціалів. Країна посідає четверте місце у світі за величиною території (9,4 млн км²) та третє місце за кількістю населення (270 млн). З природних ресурсів найбільша питома вага (у вартісному відношенні) припадає на енергоресурси: нафту, вугілля, природний газ, уран. Близько 75 % видобутку руд металів припадає на залізо та мідь. Проте до 50 % потреб національної економіки у мінеральній сировині задовольняється за рахунок імпорту, це у першу чергу стосується виробництва хрому, марганцю, вольфраму, кобальту, рідкоземель­них елементів.

Разом з тим, країна має досить великий державний борг, який на початку 90-х рр. ХХ ст. становив близько 4 трлн дол., тобто перевищував 50 % щорічного виробництва ВВП США.

В економічній літературі часто відмічаються досить сильні позиції США щодо розвитку науково-технічного потенціалу. Щорічні витрати на наукомісткі технології становлять у цій країні понад 160 млрд дол., що перевищує аналогічні витрати Великобританії, Німеччини, Франції та Японії разом узятих. У цій країні здійснюється пріоритет наукового фінансування на відповідні дослідно-конструкторські та прикладні розробки. Досить сказати, що понад 75 % світового фінансування досліджень у галузі аерокосмічної техніки, понад 60 % у загальному машинобудуванні та близько 50 % в електротехнічній галузі припадало наприкінці ХХ ст. на США. Понад ⅔ наукових та технічних статей у найбільших наукових журналах світу написані американськими вченими. Країна є абсолютним лідером щодо кількості лауреатів Нобелівської премії в різних галузях знань, у тому числі економіч­них. Загальна кількість науковців у середині 1990-х рр. перевищила 7 млн осіб. На США припадає 66,2 % (1999 р.) експорту високих та середніх технологій.

Країна виступає лідером у наданні інформаційних послуг у світі, а американські компанії, за свідченням світових експертів, є найбільш конкурентоспроможними. Серед 100 провідних компаній у світі 43 є американськими. Вони ж впевнено посідають лідерство серед п’яти найбільших. Так, торговий магнат «Вол-Март Сторіс» має торговельний оборот 245 млрд дол., в ньому працюють майже 1,4 млн працівників (табл. 3.1). Авангардні позиції у світовій економіці мають також «Ексон Мобіл», «Дженерал Моторс», «Форд Моторс» та ін.

Таблиця 3.1