Лекція 1.
ТЕМА 1. ЛЮДСЬКІ РЕСУРСИ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1 Трудові ресурси
1.2 Соціально-трудові відносини в ринковій економіці
1.3 Ринок праці та його характеристики
1.4 Зайнятість та безробіття населення
1.5 Державна система управління трудовими ресурсами
1.6 Міжнародна організація праці
1.1 Трудові ресурси
Найбільш активною частиною населення є трудові ресурси - населення у працездатному віці, крім інвалідів І і ІІ груп, а також підлітки і пенсіонери, які працюють.
До населення працездатного віку, згідно Закону України «Про зайнятість населення» відносяться особи віком від 16 років до досягнення пенсійного віку.
Пенсійний вік зазначений у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": жінки – до 60 р., чоловіки – до 65 р.
До трудових ресурсів відносяться люди як зайняті в економіці, так і не зайняті, але здатні трудитися. Поняття «трудові ресурси» використовується для характеристики працездатного населення в масштабах всієї країни, регіону, галузі економіки, або в рамках якої-небудь професійної групи.
Трудові ресурси в різних умовах можуть виробляти різну кількість продукції з неоднаковою якістю, тому по різному впливають на соціально-економічний розвиток регіону; можливості людей щодо праці можуть бути різними в умовах неоднакових виробничих відносин. Тому поряд з поняттям “трудові ресурси” вживають термін “трудоресурсний (або працересурсний) потенціал”- можливості людей до праці. Працересурсний потенціал визначається як кількістю та якістю (статево-віковий, професійний склад) трудових ресурсів, так і особливостями соціально-економічного розвитку території, впровадженням досягнень науково-технічного прогресу, матеріальними і духовними потребами населення регіону, екологічними особливостями її діяльності.
Людей із їх знаннями, професійною підготовкою і навичками до праці називають “трудовим капіталом” або “людським капіталом”.
Економічно активне населення - працездатне населення, яке впродовж певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. До складу економічно активного населення відносяться люди, які зайняті господарською діяльністю, що приносить прибуток, й безробітні люди.
Економічно неактивне населення включає людей, які зайняті в домашньому господарстві, учнів і студентів, осіб, які не шукають роботу і не бажають працевлаштуватися. Значну частку серед осіб останньої групи становлять студенти й люди пенсійного віку
- С.А. Александрова
- «Управління персоналом»
- Харків – хнумг – 2013
- Лекція 1.
- 1.2 Соціально-трудові відносини в ринковій економіці
- 1. Суб'єкти сто:
- 1.3 Ринок праці та його характеристики
- 1.4 Зайнятість та безробіття населення
- 1.6 Державна система управління трудовими ресурсами
- 1.7 Міжнародна організація праці
- Ключові слова та поняття теми:
- Контрольні питання:
- Практичні завдання:
- Особливості управління персоналом на підприємствах туристської індустрії
- Ключові слова та поняття теми:
- Філософія організації
- 3.3Методи управління персоналом
- Ключові слова та поняття теми:
- Контрольні питання:
- Практичні завдання:
- 4.2 Поняття і основні ознаки колективу
- 4.3 Види колективів
- 4.4. Психологічні характеристики колективу
- 4.5 Етапи розвитку колективу
- Принципи створення ефективної команди
- Ключові слова та поняття теми:
- 5.2 Засоби кадрової політики
- 5.3 Кадрове планування
- 5.4 Маркетинг персоналу
- 5.5 Планування потреби в персоналі
- Ключові слова та поняття теми:
- Контрольні питання:
- Практичні завдання:
- 6.2Адаптація персоналу
- 6.3Оцінка персоналу
- Вивільнення персоналу
- Психологічний аналіз особистості
- 7. Вольові якості.
- Практичні завдання:
- 7.2 Ділова кар'єра
- Рух персоналу
- Розвиток персоналу
- 7.5 Социальная структура колективу підприємства
- 7.6 Планування соціального розвитку на підприємстві
- Ключові слова та поняття теми:
- Контрольні питання:
- Практичні завдання:
- 1. За основними групами потреб:
- 2. За способами, що застосовуються:
- 3. За джерелами виникнення мотивів:
- 4. За спрямованістю на досягнення цілей фірми:
- 8.2 Мотиваційний процес
- 8.3 Потреби як основа мотивації
- 3.За видами діяльності:
- 3.За способом дії на підлеглих:
- Теория"z" (розробив у. Оучі)
- 9.2 Змістовні теорії мотивації Теорія ієрархії потреб а. Маслоу
- Теорія придбаних потреб д. Мак-Клелланда
- Теорія двох чинників ф. Герцберга
- 9.3 Процесуальні теорії мотивації Теорія очікувань (у. Врум)
- Теорія справедливості (з. Адамі).
- Теорія постановки цілей (е. Локк).
- Теорія л. Портера — е. Лоулера
- Теорія посилення мотивації б. Скіннера
- «Управління персоналом»