8. Розширення міжнародного співробітництва

а) Використання космічної техніки в системі Організації Об'єднаних Націй

338. Розширенню міжнародного співробітництва у використанні космічної техніки для рішення прикладних завдань сприяють різні організації системи Організації Об'єднаних Націй. Вони здійснюють важливі заходи, прямо або побічно пов'язані з космічною діяльністю, у таких областях, як дистанційне зондування й Географічної інформаційної системи (ГІС), зв'язок і навігація, метеорологія й гідрологія, космічна наука, підвищення рівня безпеки й зменшення небезпеки стихійних лих. Діапазон цих заходів коливається від програм навчання й підготовки кадрів до програм прикладного застосування технологій. У доповіді Генерального секретаря, озаглавленій «Координація космічної діяльності в системі Організації Об'єднаних Націй: програма роботи на 1998 й 1999 рік і наступний період»¹¹⁸, приводиться докладна інформація про пов'язану з космосом діяльність, плановану організаціями системи на майбутні роки. У пунктах 339-360 нижче міститься резюме та аналіз інформації, наведеної в доповіді Генерального секретаря.

339. У рамках пов'язаних з космосом заходів у системі Організації Об'єднаних Націй використовується така космічна техніка, як супутники дистанційного зондування й супутники зв'язку. При здійсненні таких заходів низка організацій переслідує наступні основні цілі: а) розвиток наук про Землю; b) охорона навколишнього середовища; с) раціональне використання природних ресурсів; d) боротьба зі стихійними лихами; е) удосконалення супутникового зв'язку; і f) удосконалення засобів навігації й місцевизначення. До числа інших важливих завдань належать раннє попередження в галузі продовольчої безпеки, прогнозування погоди, містобудування, планування населених пунктів і моніторинг посівів незаконних культур. Для рішення цих завдань організації вживають таких заходів, як а) скликання міжурядових нарад; b) організація просвітительських програм і програм підготовки кадрів; с) надання консультативно-технічних послуг і здійснення експериментальних проектів; і d) поширення інформації.

340. У рамках своєї діяльності організації переслідують різні конкретні цілі й застосовують різні підходи в контексті їхніх індивідуальних мандатів. Разом з тим всі пов'язані з космосом заходи, здійснювані в рамках системи Організації Об'єднаних Націй, спрямовані на досягнення всеосяжної мети сприяння сталому розвитку, особливо в країнах світу, що розвиваються.

i) Розвиток наук про Землю

341. Багато організацій уважають важливим забезпечувати наявність різного роду наукових даних про Землю з метою підвищення ефективності планування й здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку. Це одна з галузей, в якій уживають активні зусилля з координації діяльності в рамках системи. Управління з питань космічного простору, Економічна й соціальна комісія для Азії й Тихого океану (ЕСКАТО), ЮНЕП, ФАО, ЮНЕСКО й ВМО беруть участь у роботі Комітету зі супутників спостереження Землі (КЕОС) як асоційовані члени й сприяють розробці Комплексної стратегії глобальних спостережень (КСГС). Міжінституційному співробітництву й координації надається також найважливіше значення в рамках планування й експлуатації трьох глобальних систем спостереження: Глобальної системи спостереження за кліматом (ГССК), Глобальної системи спостереження за океаном (ГССО) і Глобальної системи спостереження за сушею (ГССС). З метою спільного розгляду питань, що стосуються космічних компонентів цих трьох глобальних систем спостереження, ЮНЕП, ФАО, ЮНЕСКО й ВМО беруть участь у роботі Космічної групи з глобальних систем спостереження.

342. ВМО здійснює координацію міжнародних зусиль, спрямованих на вдосконалення процесу одержання даних для кліматологічних й атмосферних досліджень і досліджень в галузі метеорології й гідрології. ВМО організує й координує, зокрема, заходи Всесвітньої служби погоди, Глобальної служби атмосфери, Всесвітньої інформаційно-довідкової служби кліматичних даних (ІНФОКЛІМА), Всесвітньої системи спостереження за гідрологічним циклом і Всесвітньою кліматологічною програмою. ЕСКАТО, ФАО та ЮНЕСКО надають також допомогу країнам, що розвиваються, в створенні потенціалу в галузі метеорології й гідрології. Деякі заходи охоплюють інші розділи наук про Землю, наприклад, здійснювана ЮНЕСКО Програма застосування дистанційного зондування в геології (ГАРС).

ii) Охорона навколишнього середовища

343. Свій внесок у моніторинг й охорону навколишнього середовища вносять багато організацій, у тому числі, зокрема, ЕСКАТО, Економічна комісія для Африки (ЕКА), Економічна комісія для Латинської Америки й Карибського басейну (ЕКлАк), Економічна й соціальна комісія для Західної Азії (ЕСКЗА), Комісія зі сталого розвитку, ЮНЕП, Навчальний і науково-дослідний інститут Організації Об'єднаних Націй (ЮНІТАР), ФАО, ЮНЕСКО й ВМО.

344. ЮНЕП здійснює широкомасштабну й всеосяжну діяльність, спрямовану на створення й удосконалення еколого-інформаційних систем, створення потенціалу в галузі екологічної оцінки й підготовки доповідей про стан навколишнього середовища, охорону прибережного й морського середовища, сприяння використанню екологічних даних для розвитку сільського господарства, збереження біорізноманіття, а також на попередження й розв'язання екологічних конфліктів. Ці види діяльності ЮНЕП здійснює, спираючись, зокрема, на центри Бази даних про світові ресурси (ГРІД), Інформаційні мережі з навколишнього середовища й природних ресурсів (ЕНРІН), Еколого-інформаційні системи й Міжнародну систему інформації з навколишнього середовища (ІНФОТЕРРА).

345. Ще однією організацією, що відіграє активну роль в охороні навколишнього середовища, особливо в Африці, є ФАО, що здійснює заходи на цьому континенті в рамках Системи інформування в реальному масштабі часу про дані екологічного моніторингу Африки (АРТЕМІС), Системи таксації й моніторингу лісів (ФЕЙМ) і Регіонального проекту керування екологічною інформацією (РПУЕІ) для Центральної Африки. На Міжінституційній нараді з космічної діяльності як міжінституційний проект було започатковано створення Бази цифрових даних про рослинний покрив для Африки (АФРИКОВЕР), і здійснювана ФАО діяльність у рамках цього проекту сприяє розширенню можливостей місцевих інститутів й органів влади в галузі охорони навколишнього середовища. Аналогічним чином у регіоні Латинської Америки й Карибського басейну програми й дослідження в галузі охорони навколишнього середовища здійснюються в співробітництві з різними організаціями й багатосторонніми установами й охоплюють наступні напрямки: створення системи екологічної інформації й моделювання (ЕІМС) для забезпечення сталого розвитку; дослідження тропічних екосистем у рамках проекту Спостережень за тропічними екосистемами за допомогою супутників (ТРІЗ); моніторинг лісів Амазонки в Бразилії за допомогою супутників (ПРОДЕС) і експериментальний проект «Глобальні спостереження за лісовим покривом» (ГСЛП).

346. У контексті охорони навколишнього середовища організації системи Організації Об'єднаних Націй переслідують різні конкретні цілі, при цьому деяким з них, пов'язаним з рішенням проблем регіонального й глобального масштабу, приділяється більше уваги й для їхнього досягнення більш широко використовується космічна техніка. Прикладом такої діяльності слугує моніторинг деградації ґрунту, посух і процесів спустелення, що за допомогою Інформаційних систем з процесів спустелення здійснюють ЕКА, ЕСКЗА, ЮНЕП, ФАО та ЮНІТАР, діяльність з охорони прибережного й морського середовища, що здійснюють ЮНЕП, ЮНЕСКО й ВМО, і діяльність зі збереження біорізноманіття, що здійснюють ЮНЕП, ФАО і ЮНЕСКО, зокрема, у рамках програми «Людина й біосфера» (МАБ).

iii) Раціональне використання природних ресурсів

347. Багато проектів, що стосуються охорони навколишнього середовища, покликані також сприяти більше раціональному використанню природних ресурсів. До їхнього числа належать, зокрема, такі проекти ФАО, як АФРИКОВЕР, ФЕЙМ й «Оцінка лісових ресурсів», заходів ЮНЕП у рамках ЕНРІН і ГРІД і програма МАБ ЮНЕСКО. У рамках програми МАБ ЮНЕСКО співробітничає з ЮНЕП в галузі управління лісовим господарством. Що стосується управління земельними ресурсами, то ЮНЕП співробітничає з ФАО в розширенні її Глобальної бази даних про ґрунти й землі (СОТЕР).

348. ФАО, використовуючи космічну техніку, здійснює комплексні практичні заходи в галузі раціонального використання природних ресурсів. Ці заходи спрямовані на забезпечення раціонального використання земельних і лісових ресурсів, ресурсів морів/океанів і прибережної зони, а також водних ресурсів. У рамках діяльності із забезпечення раціонального використання природних ресурсів більшість організацій приділяє особливу увагу раціональному використанню земельних ресурсів; консультативно-технічні послуги в цій галузі надають ЕКА, ЕСКАТО, ЮНЕП і ФАО. Особливу увагу питанням землекористування у своїй діяльності приділяє ЕКА, яка за підтримки з боку ФАО, зокрема в рамках АФРИКОВЕР, сприяє розробці топографічних інформаційних систем і картографуванню ґрунтового покриву.

iv) Боротьба зі стихійними лихами

349. Ще однією галуззю, в якій багато організацій здійснюють пов'язані з космосом заходи, є боротьба зі стихійними лихами. Цією проблемою займаються, зокрема, Управління з питань космічного простору, секретаріат Міжнародного десятиліття зі зменшення небезпеки стихійних лих, ЕСКАТО, ЮНЕСКО, Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), МСЕ й Міжнародна морська організація (ІМО). Підвищенню ефективності боротьби зі стихійними лихами сприяє застосування супутників дистанційного зондування й супутників зв'язку, при цьому МСЕ у співробітництві зі секретаріатом Міжнародного десятиліття зі зменшення небезпеки стихійних лих й ИМО приділяє особливу увагу використанню комунікаційних супутників для забезпечення зв'язку при стихійних лихах. Всесвітня служба погоди ВМО комплексно використовує метеорологічні супутники й засоби зв'язку і здійснює програми з тропічних циклонів і заходів реагування в надзвичайних ситуаціях, які покликані сприяти наданню супутникових даних і продуктів з метою попередження про стихійні лиха, ослаблення й ліквідації їхніх наслідків. У заходах же ЮНЕСКО, зокрема в рамках ГАРС, основний наголос робиться на використанні технологій дистанційного зондування й ГІС для забезпечення інформації про небезпечні природні явища геологічного походження. Що стосується діяльності ЕСКАТО в галузі боротьби зі стихійними лихами, то вона пов'язана з використанням метеорологічних супутників.

350. Наразі секретаріат Міжнародного десятиліття зі зменшення небезпеки стихійних лих не здійснює яких-небудь пов'язаних з космосом практичних заходів, а виконує функції центра з координації міжнародних зусиль, спрямованих на підвищення ефективності боротьби зі стихійними лихами. Він відповідає за здійснення рекомендацій Всесвітньої конференції зі зменшення небезпеки стихійних лих, що відбулася в Йокогамі, Японія, 23-27 травня 1994 року, зокрема відносно створення й удосконалення міжнародних систем раннього попередження про стихійні лиха. Наразі у рамках науково-технічних нарад, що організуються секретаріатом у зв'язку із закінченням Десятиліття, розглядаються питання застосування супутників дистанційного зондування й зв'язку.

v) Удосконалення супутникового зв'язку

351. З метою вдосконалення різних видів супутникового зв'язку МСЕ здійснює широкомасштабну діяльність, включаючи просвітительські заходи й заходи щодо підготовки кадрів, консультативно-технічні послуги й реалізацію експериментальних проектів, поширення публікацій й організацію міжурядових нарад, таких, як Всесвітня конференція з радіозв'язку, Всесвітня конференція з розвитку електрозв'язку й Всесвітній форум з політики в галузі телекомунікацій. Діяльність МСЕ охоплює питання, що стосуються технічних і нормативних аспектів електрозв'язку, радіозв'язку й супутникового зв'язку.

352. Варто розглянути питання про можливий внесок Комітету з використання космічного простору в мирних цілях у підготовку до Всесвітньої зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства, можливе проведення якої вивчається МСЕ, для того, щоб забезпечити включення пов'язаних з космічним простором питань у порядок денний цієї Зустрічі.

353. Що стосується використання супутників для розвитку сільських і віддалених районів, те ЕСКАТО організує навчальні заходи й заходи щодо підготовки кадрів, а ЕКА поширює відповідні публікації. В галузі дистанційного навчання ЮНЕСКО в співробітництві з МСЕ здійснює експериментальний проект з надання підтримки вчителям початкових шкіл у країнах, що розвиваються, і створює мережі супутникового зв'язку в окремих країнах. ЮНЕСКО бере участь також у використанні технології віртуальної бібліотеки для розвитку дистанційного співробітництва вчених країн, що розвиваються, а також учених розвинених країн й країн, що розвиваються. ЕСКАТО здійснює також дослідницький проект, у якому особлива увага приділяється процесу навчання за допомогою супутникового зв'язку. Створенням супутникових інформаційних мереж різного призначення опікуються Управління з питань космічного простору в рамках Спільної інформаційної мережі, що поєднує вчених, викладачів, фахівців і керівників в Африці (КОПІНЕ), з метою активізувати обмін інформацією в Африці; ЮНЕП – у рамках проектів МЕРКУРЕ, Юнеп-мережа й ІНФОТЕРРА з метою оптимізувати різні аспекти управління екологічною інформацією; та ЮНЕСКО – у рамках своєї Африканської мережі з інтеграції та розвитку (РАПІД) з метою забезпечити активну присутність Африки в «Інтернет».

354. Управління з питань космічного простору, ЕКА, ЕСКАТО, ЮНЕП, ЮНІТАР, ФАО та ЮНЕСКО надають також важливе значення комплексному використанню технології супутникового зв'язку та інформаційної технології з метою удосконалення управління інформацією й створення надійних інформаційних інфраструктур.

vi) Удосконалення засобів навігації й місцевизначення

355. У системі Організації Об'єднаних Націй загальновизнаною є важливість використання супутникових технологій для цілей навігації й визначення місця розташування. ІКАО сприяє впровадженню супутникових технологій у системи зв'язку, навігації й спостереження в інтересах глобального управління повітряним рухом. Крім того, ІКАО розглядає юридичні аспекти здійснення такого спостереження, включаючи розробку правової основи для Глобальної навігаційної супутникової системи (ГНСС). Політикою використання ГНСС на морі займається ІМО. ІКАО й ІМО на основі спільних зусиль сприяють багатофункціональному використанню ГНСС з метою забезпечення того, щоб надавані послуги задовольняли потреби як морських користувачів, так і авіації.

356. ІМО співробітничає також з МСЕ в розвитку служб морського радіозв'язку, включаючи Глобальну систему сповіщення про лиха й забезпечення безпеки на морі (ГМДСС). Система морського мовлення ВМО також вносить внесок у реалізацію ГМДСС, розробкою якої займається ІМО в тісному співробітництві з МСЕ, ВМО, Міжнародною гідрографічною організацією, Інмарсат і Міжнародною супутниковою системою пошуку і порятунку (КОСПАС-САРСАТ). Крім того, МСЕ вивчає характеристики використання супутникових систем, що містять радіомаяки-покажчики місця лиха (РУМБ), при аварійно-рятувальних операціях.

vii) Інші важливі галузі застосування космічної техніки

357. Космічна техніка, включаючи прикладні розробки, застосовується також при здійсненні експериментальних проектів у різних інших цілях розвитку. Так, ФАО через свою Глобальну систему інформації й оперативного сповіщення (ГСІОС), Регіональну систему раннього попередження про небезпеці голоду й АФРИКОВЕР надає інформацію, що стосується раннього попередження з питань продовольчої безпеки. Застосування ГСІОС сприяє також розвитку сільського господарства й оптимізації керування ним. ЕКА співробітничає з ФАО в забезпеченні функціонування цих систем в Африці.

358. ФАО застосовує також технологію супутникового дистанційного зондування для раціонального використання рибних ресурсів, боротьби із захворюваннями (за допомогою Системи попередження надзвичайних ситуацій, пов'язаних із трансграничним поширенням шкідників і хвороб тварин і рослин (ЕМПРЕС), виявлення районів, уражених сараною (за допомогою Системи спостереження й боротьби з поширенням сарани (schistocerca) (PAM3EC) і АФРИКОВЕР), і моніторингу площ, зайнятих незаконними культурами. ФАО співробітничає із Програмою Організації Об'єднаних Націй з міжнародного контролю над наркотиками в реалізації експериментальних проектів по виявленню місць вирощування наркомістких культур на основі даних супутникового дистанційного зондування. Крім того, Управління з питань космічного простору робить Програмі Організації Об'єднаних Націй з міжнародного контролю над наркотиками (ЮНДКП) консультативно-технічні послуги з розробки й впровадження системи моніторингу незаконного культивування коки та опійного маку.

359. Провідну роль в удосконалюванні служб прогнозування погоди на основі використання метеорологічних супутників грає ВМО. У рамках своєї Всесвітньої служби погоди ВМО продовжує докладати зусиль до того, щоб кожна країна мала доступ до інформації, необхідної їй для функціонування на повсякденній основі служб погоди й для більш довгострокового планування й досліджень. Діяльність метеорологічних служб сприяє також забезпеченню безпеки повітряних польотів і мореплавання. ВМО в співробітництві з Міжурядовою океанографічною комісією (МОК) продовжує вдосконалювати процес передачі метеорологічних й океанографічних даних та інформації судам, що перебувають у море. ВМО співробітничає також з ІКАО в створенні й реалізації Всесвітньої системи зональних прогнозів, що надає інформацію з авіаційних метеорологічних прогнозів для комерційної авіації.

360. Деякі інші види застосування космічної техніки, які або планується включити, або вже включені в експериментальні проекти й дослідження в інтересах соціально-економічного розвитку, пов'язані з міським плануванням у рамках ЕСКЗА, створенням бази даних з народонаселення в рамках діяльності ГРІД ЮНЕП і створенням систем інформації щодо міст у рамках ЮНІТАР. Для заходів Організації Об'єднаних Націй, пов'язаних з поселенням біженців, ЮНЕП надає свою базу даних для складання планів дій у надзвичайних обставинах у районах навколо таборів біженців. Крім того, для надання підтримки діяльності Управління Організації Об'єднаних Націй з координації гуманітарної допомоги й Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) ФАО розробляє Інформаційну систему керування програмами (ПРОМІС) з метою надання інформації, що стосується планування, координації, здійснення, моніторингу й оцінки програм гуманітарної й надзвичайної допомоги й допомоги з метою розвитку. ЮНЕСКО здійснює програму космічної археології, у рамках якої технологія супутникового дистанційного зондування використається для підтримки польових досліджень у місцях археологічних розкопок. Крім того, застосовуючи технології дистанційного зондування й ГІС, ЮНЕСКО продовжує здійснювати моніторинг окремих культурно-історичних місць і міст.

b) Міжнародне космічне право

i) Сучасне міжнародне космічне право

361. Міжнародне космічне право, розробкою якого займається Організації Об'єднаних Націй у рамках Комітету з використання космічного простору в мирних цілях і його Юридичного підкомітету, відображає важливе значення, яке світове співтовариство надає міжнародному співробітництву в галузі дослідження та використання космічного простору. До цього часу за сприяння Організації Об'єднаних Націй розроблено п'ять договорів і п'ять зводів правових принципів з питань, що стосуються використання космічного простору в мирних цілях, які створюють розумний правовий режим, що регулює космічну діяльність.

362. Відповідно до міжнародно-правових принципів, закріпленим у п'ятьох договорах, дослідження й використання космічного простору є сферою діяльності «усього людства» і космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла, не підлягають національному присвоєнню й відкриті для досліджень. Ці правові принципи забороняють також розміщення й використання ядерної та будь-якої іншої зброї масового ураження в космічному просторі й передбачають міжнародно-правову відповідальність держав за національну діяльність у космічному просторі, відповідальність за збиток, заподіяний космічними об'єктами, забезпечення безпеки та порятунок космічних кораблів й астронавтів, недопущення створення шкідливих перешкод космічної діяльності, недопущення шкідливого забруднення небесних тіл і несприятливих змін в екології Землі, повідомлення й реєстрацію об'єктів, що запускають у космічний простір, наукове дослідження й експлуатацію природних ресурсів у космічному просторі, а також процедури розв'язання спорів. У кожному з договорів особливо підкреслюється думка про те, що космічний простір, проваджувана там діяльність і пов'язані з нею можливі вигоди повинні бути на спрямовані на підвищення добробуту всіх країн і людства в цілому, при цьому в кожному з договорів містяться положення, засновані на принципі розширення міжнародного співробітництва в галузі космічної діяльності.

363. У п'ятьох деклараціях і зводах правових принципів, прийнятих Генеральною Асамблеєю, передбачається необхідність застосування міжнародного права й розвитку міжнародного співробітництва й взаєморозуміння в галузі космічної діяльності, поширення інформації й обміну нею в рамках транснаціонального безпосереднього телевізійного мовлення за допомогою супутників й обміну даними та інформацією про спостереження ресурсів Землі зі супутників, а також застосування загальних критеріїв безпечного використання ядерних джерел енергії, необхідних для дослідження й використання космічного простору.

364. Комітет з використання космічного простору в мирних цілях і його Юридичний підкомітет наразі розглядають питання про огляд і можливий перегляд Принципів, що стосуються використання ядерних джерел енергії в космічному просторі; питання, що стосуються визначення й делімітації космічного простору, а також характеру й використання геостаціонарної орбіти, включаючи розгляд шляхів і засобів забезпечення раціонального й справедливого використання геостаціонарної орбіти без шкоди для ролі МСЕ; і питання про огляд статусу п'яти міжнародно-правових документів по космосі. При розгляді деяких із цих тем важливо висвітлити всі події (наприклад, що стосуються геостаціонарної орбіти) з урахуванням рекомендацій ЮНИСПЕЙС-82, які знайшли відображення в правових документах, розроблених в інших органах системи Організації Об'єднаних Націй. Така справа щодо МСЕ у зв'язку зі здійсненням гарантованого рівноправного доступу до ГСО відповідно до того, що було затверджено на міжнародних конференціях і в статуті та директивних документах МСЕ. Така ж справа і стосовно прогресу, досягнутого у вивченні цієї проблематики на основі недавніх пропозицій й порозумінь у Комітеті з використання космічного простору в мирних цілях, зокрема, у зв'язку із затвердженням, що геостаціонарна орбіта є невід'ємною частиною космічного простору.

365. Свій внесок у розробку правового режиму, що регулює космічну діяльність у рамках міжнародного співробітництва, вносять також інші міжурядові організації, зокрема організації системи Організації Об'єднаних Націй, включаючи МСЕ, ВОІВ, ВМО та Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ). Крім того, на основі багатосторонніх і двосторонніх договорів та угод створені та функціонують такі міжнародні та регіональні космічні організації та органи, як Європейське космічне агентство (ЄКА), Міжнародна організація супутникового зв'язку (ІНТЕЛСАТ), Арабська організація супутникового зв'язку (АРАБСАТ), Європейська організація з експлуатації метеорологічних супутників (ЄВМЕТСАТ), Міжнародна організація рухомого супутникового зв'язку (інмарсат) і Міжнародна організація космічного зв'язку (ІнтерсУпутник), а також розгортаються спільні програми, пов'язані з діяльністю Ради з міжнародного співробітництва в галузі дослідження та використання космічного простору, супутникової пошуково-рятувальної системи КОСПАС-САРСАТ і Міжнародної космічної станції. Багато окремих держав також вносять внесок у кодифікацію космічного права шляхом прийняття національних законів і укладення в рамках груп угод, що регулюють їхню космічну діяльність і мету міжнародних спільних підприємств.

іі) Питання й завдання

366. Організація Об'єднаних Націй домоглася успіхів у справі послідовної розробки (відповідно до статті 13 Статуту Організації Об'єднаних Націй), у вигляді договорів і декларацій, зводу принципів, що стосуються космічної діяльності, які вважаються окремою галуззю міжнародного права. В останні роки у зв'язку з активізацією космічної діяльності виникли нові технічно складні питання, що стосуються, зокрема, космічного сміття, використання ядерних джерел енергії в космічному просторі та захисту прав інтелектуальної власності. У зв'язку з цим виникає безліч серйозних юридичних питань, що вимагають творчих рішень у рамках міжнародного співробітництва, щоб міжнародне космічне право могло йти в ногу зі швидким розвитком космічної техніки й космічної діяльності.

367. Нововведення в галузі космічної техніки тягнуть появу видів діяльності, спрямованих на експлуатацію в межах можливого природних ресурсів у космічному просторі та на різних небесних тілах. З огляду на явну відсутність міжнародного консенсусу відносно принципів, закріплених в Угоді про Місяць, про що свідчить відносно низький рівень її ратифікації, практичні питання, що стосуються права власності та справедливого доступу до таких ресурсів потребують подальшого глибокого розгляду і вивчення в рамках міжнародного права.

368. У період після ЮНИСПЕЙС-82 (див. пункти 21-27 вище) світ став свідком значного зростання комерціалізації та приватизації в сфері космічної діяльності. Внаслідок цієї тенденції значно зросла чисельність недержавних суб'єктів, що беруть участь у використанні та освоєнні космічного простору, і розширилося коло здійснюваних ними різних видів діяльності. Супутниковий зв'язок, супутникові навігація і місцевизначення, надання пускового устаткування та послуг і дистанційне зондування в ряду випадків вже перетворюються в приватні сектори промисловості, що швидко розвиваються. Так само такі види діяльності, як космічний туризм, розробка корисних копалин на астероїдах та інших небесних тілах і поховання відходів у космосі серйозно розглядаються як можливі галузі для приватного підприємництва у космосі в не дуже віддаленому майбутньому. Ці види діяльності породили нові правові проблеми.

369. Державам-членам Організації Об'єднаних Націй варто приступити до обговорення та пошуку рішень актуальних юридичних проблем, що виникають, і, зокрема, визнати необхідність враховувати факт поширення ролі приватних підприємств при розробленні нових законів. Спеціалізованим установам належить розглянути питання про розроблення стандартів і рекомендувати відповідну практику, а також моделі розвитку партнерських відносин між підприємствами державного і приватного секторів у відповідних галузях діяльності. Варто глибше розробити концепцію «державних послуг» в її різних проявах з наданням особливої уваги потребам країн, що розвиваються. Слід зміцнити принципи чесної торгівлі. Крім цього, варто приділити увагу різним аспектам проблем відповідальності приватного сектору і захисту приватної власності з метою розроблення узгодженої глобальної основи. Відповідним міжнародним організаціям слід вжити заходів зі створення ефективних і таких, що мають конкретну спрямованість, спільних форумів.

370. Комітету з використання космічного простору в мирних цілях належить приділити увагу правовим аспектам проблеми космічного сміття. Комітету з використання космічного простору в мирних цілях варто також розглянути правові питання, що стосуються низьких навколоземних орбіт (ННО) з урахуванням останніх змін в конвенції МСЕ, що стосувалися статусу ННО як обмежених природних ресурсів. Слід розглянути питання прав власності, що стосуються космічних апаратів.

371. Державам-членам варто розглянути питання розроблення ефективних механізмів для врегулювання спорів, що виникають у зв'язку з комерціалізацією космосу. Ці механізми повинні враховувати існуючі арбітражні правила, які використовуються в міжнародній практиці для вирішення спорів.

372. Ще однією актуальною проблемою є те, що багато держав дотепер не стали учасниками договорів з космосу, укладених в рамках Організації Об'єднаних Націй. Незважаючи на те, що Генеральна Асамблея у своїх резолюціях щорічно пропонує державам розглянути можливість ратифікації цих договорів або приєднання до них, явне зниження готовності держав брати на себе зобов'язання з наступних договорів веде до зниження нормативної чинності укладених пізніше міжнародних угод. Комітет з використання космічного простору в мирних цілях та його Юридичний підкомітет запропонували державам представити свої думки щодо чинників, що перешкоджають ратифікації п'яти міжнародно-правових документів з космосу, і приступити до огляду статусу цих правових документів з метою почати обговорення ситуації. Було звернено також увагу на далеко не оптимальне фактичне виконання державами положень договорів, сторонами яких вони є, що саме по собі вимагає негайного розгляду. У зв'язку з цим державам нагально пропонується забезпечити відповідність їхніх національних законодавств положенням договорів.

373. Щоб задовольнити потреби цієї галузі людської діяльності, що швидко розвивається, необхідно підвищити роль Комітету з використання космічного простору в мирних цілях та його Юридичного підкомітету як механізми з розробки належних і відповідних принципів і норм, що регулюють космічну діяльність. У зв'язку з цим їм, можливо, потребуватиметься розглянути наступні питання, вже запропоновані державами-членами для включення до порядку денного Юридичного підкомітету: комерційні аспекти космічної діяльності (наприклад, питання прав власності, страхування й відповідальності); правові аспекти проблеми космічного сміття та огляд діючих норм міжнародного права, застосовних до космічного сміття; порівняльний аналіз принципів міжнародного космічного права й міжнародного екологічного права; огляд принципів прямого телевізійного мовлення й дистанційного зондування Землі з метою їх можливого перетворення в договори; огляд процедур, що витікають з Угоди про здійснення частини XI Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права як типова модель для сприяння більше широкому приєднанню до Угоди про Місяць; і удосконалення Конвенції про реєстрацію об'єктів, що запускають у космічний простір. Порозуміння, досягнуте на сорок другій сесії Комітету з використання космічного простору в мирних цілях у 1999 році, щодо нових структур порядку денного для його двох підкомітетів, повинно дозволити значно розширити сферу діяльності Юридичного підкомітету.

374. Комітету з використання космічного простору в мирних цілях належить вивчити доцільність розроблення нових правових документів, що стосуються різних аспектів використання космічної техніки з приділенням особливої уваги розширенню масштабів комерційного використання окремих видів цієї техніки.

375. Юридичному підкомітету і Науково-технічному підкомітету варто в цілому проводити свої сесії таким чином, щоб можливо було забезпечувати взаємодію в питаннях, що стосуються цих двох органів.

376. Комітету з використання космічного простору в мирних цілях слід також розглянути правові та інші аспекти, що стосуються ГНСС.

с) Стан і перспективи міжнародного співробітництва

і) Міжнародне співробітництво

377. У своїй резолюції 52/122 Генеральна Асамблея прийняла Декларацію про міжнародне співробітництво в дослідженні та використанні космічного простору на благо й в інтересах усіх держав, з особливим урахуванням потреб країн, що розвиваються. Прийняття Декларації стало свідоцтвом ще одного успіху Організації Об'єднаних Націй в удосконаленні міжнародно-правового режиму, що регулює космічну діяльність, і підтвердило прихильність держав-членів розширенню міжнародного співробітництва у використанні космічного простору в мирних цілях на благо всіх країн, з особливим урахуванням потреб країн, що розвиваються.

378. За останнє десятиліття, протягом якого ослабнула напруженість, характерна для періоду холодної війни, відбулися корінні зміни в галузі космічної діяльності, проваджуваної космічними державами миру. Коштовні ресурси, що раніше були предметом стратегічного суперництва, використовуються нині з метою активізації співробітництва. Швидкі темпи зміни світової економічної кон'юнктури створили умови й стимули для поглиблення співробітництва між державами, які по-новому підходять до необхідності термінового вирішення глобальних проблем, що раніше ігнорувалися. Тому міжнародне співробітництво забезпечило такі умови, в яких усі учасники в космічній діяльності визнають переваги спільних зусиль, спрямованих на визначення загальних цілей, а також необхідність оптимального використання наявних фінансових та інших ресурсів.

379. З іншого боку, розширенню міжнародного співробітництва як і раніше перешкоджає політика обмеження бюджетних витрат на космічні програми в провідних космічних державах і труднощі, з якими стикаються країни, що розвиваються, під час отримання фінансування для програм співробітництва та участі в них. Тому зараз, як ніколи раніше за всю історію космічної ери, необхідно стимулювати й заохочувати міжнародне співробітництво.

380. До числа лише деяких з важливих глобальних проблем, які повинні знайти рішення в найближчі роки за рахунок енергійного використання космічної техніки, входять охорона навколишнього середовища, початок інформаційного століття й подальше дослідження Сонячної системи. Уже діють численні багатосторонні механізми, покликані сприяти активізації міжнародного співробітництва, у першу чергу з метою надання допомоги країнам, що розвиваються. Створення таких механізмів може знадобитися й для здійснення інших заходів, однак існує безліч чинників, що стримують розширення співробітництва. Якщо міжнародне співробітництво не буде розширюватися, багатьом країнам, що розвиваються, можливо, буде складно створити надійну наукову та освітню базу для сталого розвитку космічної техніки й програм її застосування. Багато видів космічної діяльності окремих країн, зокрема супутниковий зв'язок і мовлення, не можуть успішно координуватися поза рамками міжнародного співробітництва.

381. Особливо важливим нині є визнання принципової важливості забезпечення якнайскорішого надійного та економічно прийнятного доступу до космічного простору на недискримінаційній основі з метою успішного розвитку космічної діяльності та розширення міжнародного співробітництва в галузі послуг зі здійснення запусків.

382. З метою розширення міжнародного співробітництва варто забезпечити подальше зміцнення вже існуючих різних механізмів і каналів співробітництва. Нині існують такі різні механізми міжнародного співробітництва, як міжурядові механізми, міжурядові/приватні організації, спеціальні межустановчі механізми, транснаціональне промислове співробітництво і міжнародні неурядові організації. Міжурядові механізми включають двостороннє співробітництво, яке на цей час здійснюється між країнами, що розвиваються, а також між країнами, що розвиваються, і розвиненими країнами та багатостороннє співробітництво за участю міжурядових механізмів, включаючи створення таких постійних інституціональних механізмів, як Комітет з використанню космічного простору в мирних цілях, Регіональна програма використання космічної техніки з метою сталого розвитку (РЕСАП) під егідою ЕСКАТО, Азіатсько-тихоокеанський регіональний форум космічних агентств на основі координації з НАЗДА Японії та Інститутом космонавтики та астронавтики Японії, Азіатсько-тихоокеанська система багатостороннього співробітництва в галузі космічної техніки та її застосування й ЄКА , створення таких спеціальних механізмів, як серія панамериканських конференцій з космосу, що проводяться в країнах Латинської Америки й Карибського басейну, на останній з яких, третій Всеамериканській конференції з космосу, що відбулася 4-8 листопада 1996 року в Пунта-дель-Есте, Уругвай, був прийнятий план дій з регіонального співробітництва в космічній галузі, а також механізми співробітництва на рівні проектів, наприклад Міжнародна космічна станція.

383. Багато космічних держав здійснюють також програми технічної допомоги та провадять дослідження й семінари, причому як на двосторонній, так і на регіональній основі. Міжнародному співтовариству треба й надалі докладати зусиль з вивчення нових і нетрадиційних механізмів співробітництва, що найбільше ефективно задовольняють потреби країн, які беруть в ньому участь, сприяючи при цьому подальшому розвитку деяких інших механізмів, що успішно себе зарекомендували. Для кожної країни вкрай важливо визначити для себе оптимальні варіанти міжнародного співробітництва, для того щоб забезпечити максимальну віддачу від космічної діяльності в науково-технічній, соціально-економічній і промисловій галузях.

іі) Питання і проблеми

384. Як й у відношенні до багатьох інших проектів передачі технології та співробітництва, головна проблема полягає в тім, щоб одержувачі могли забезпечувати стале застосування або дотримання технології й через тривалий час після завершення донорами програм допомоги. Учені, що опікуються питаннями освіти та підготовки кадрів, а також інші фахівці, що входять до кола користувачів, обов'язково повинні забезпечувати максимально широке використання технології.

385. Як уявляється, екологічний моніторинг становить найбільш перспективну галузь для розширення міжнародного співробітництва. Наразі повсюдно визнається, що Земля є єдиною системою й що події, що відбуваються в одному з районів нашої планети, потенційно впливають на інші райони. Тому зараз неможливо здійснювати всеосяжні програми, необхідні для розуміння усіх аспектів земної системи з наукового погляду, за рахунок ресурсів якої-небудь окремої установи або країни. Варто укріплювати міжнародне співробітництво у цій галузі.

386. До числа інших аспектів, що відображають загальні економічні тенденції, відносяться зростаюча роль промислових підприємств приватного сектора в космічній діяльності за одночасного скорочення фінансування космічних програм з державних джерел. У зв'язку з цим необхідно забезпечити визнання приватного сектора як потенційного партнера в наступній діяльності. Це завдання можна виконати за допомогою такої діяльності як визначення проектів, здійсненню яких могла б принести користь участь приватного сектора, заохочуючи одночасно чесну конкуренцію у цій галузі.

387. Більш активне залучення приватного сектора зумовлено двома аспектами чинника вартості багатьох видів космічної діяльності: по-перше, мова йде про витрати на отримання необхідних даних або технології; а по-друге – про витрати на здійснення конкретної космічної діяльності. Для багатьох країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою значним бар'єром, що перешкоджає розширенню їхньої участі в космічній діяльності, є придбання дорогих наборів даних. У міру збільшення числа приватних фірм, що спеціалізуються з послуг з надання даних, витрати на отримання даних повинні знизитися під впливом ринкових сил, що забезпечить більш широку доступність таких даних.

388. Витрати на здійснення відповідних проектів, особливо у випадку запуску великих пілотованих станцій для дослідження космічного простору, є такими, що окремим країнам це не під силу. Прикладом об'єднання ресурсів 16 держав для розподілу технічних і фінансових потреб грандіозного проекту може слугувати Міжнародна космічна станція, яка, можливо, принесе велику користь людству. Іншим прикладом є Комплексна система глобальних спостережень (КСГС), за допомогою якої космічні агентства і фінансуючі установи намагаються запобігати дублюванню космічних і наземних вимірювань та усувати прогалини в спостереженнях і даних, що стосуються навколишнього середовища, з метою забезпечення максимальної видатності від інвестицій.

389. Майбутні програми в галузі космічної біомедицини повинні розроблюватися, в міру можливостей, на основі широкого міжнародного і міжсекторального співробітництва з урахуванням усіх елементів космічних програм (тобто, з урахуванням провадження високоефективних наукових досліджень, промислового фінансування, планів маркетингу побічних результатів та інформування широких мас, а також участі дослідників з країн, що розвиваються).

390. Варто надати сприяння тому, щоб дослідники з країн, які не є членами Міжнародної робочої групи з космічної біомедицини, отримали доступ до використання можливостей Міжнародної космічної станції.

391. Міжнародні проекти співробітництва мають бути спрямовані, зокрема, на забезпечення країн, що розвиваються, необхідними коштами для подолання свого статусу користувачів і надання їм можливостей розвивати власний потенціал в галузі космічної науки і техніки, сприяючи нарощуванню потенціалу людських і фінансових ресурсів.

392. Як зазначено в пунктах 338-360 вище, діяльність з метою розвитку, пов'язану із застосуванням космічної техніки, провадять різні організації системи Організації Об'єднаних Націй. Ця діяльність координується Міжустановчою нарадою з космічної діяльності для уникнення невиправданого дублювання при плануванні майбутніх заходів, а також з метою визначення можливостей для здійснення поточних і планованих заходів на основі спільних міжустановчих зусиль. Однак, існуючий міжустановчий механізм деякою мірою стримує зусилля з подальшого зміцнення координації заходів, особливо тих з них, які вже затверджені державами-членами відповідних організацій, якщо така координація спричиняє зміни в затверджених заходах.

ііі) Програми конкретних заходів

393. Підтримка різних програм нерідко залежить від обсягу й виду наявної у зв'язку з цим інформації. У низці країн як населення, так і державні органи мають розпоряджатися більш якісною інформацією про практичні вигоди багатьох космічних технологій. Підвищення якості інформації про такі вигоди, мабуть, призведе до підвищення рівня зацікавленості в більш широкому застосуванні космічної техніки в рамках програм розвитку. З цією метою космічне співтовариство має особливо підкреслювати значення міжнародного співробітництва для реалізації практичних вигід від застосування космічної техніки з метою забезпечення сталого розвитку.

394. Для подальшого розширення політичної підтримки міжнародного співробітництва в галузі космічної діяльності необхідно на найвищому директивному рівні досягти багатостороннього політичного консенсусу щодо загальних завдань такої діяльності, встановлених, зокрема, резолюцією 51/122 Генеральної Асамблеї. У зв'язку з цим варто активізувати зусилля з включення питання про космічну діяльність до порядку денного багатосторонніх нарад глав держав. Аналогічний підхід можна використати також для розширення політичної підтримки міжнародного співробітництва серед законодавців. Можна розглянути можливість скликання спеціальних багатосторонніх нарад законодавців, які відстоюють інтереси космонавтики, для обговорення загальних цілей у рамках космічної діяльності.

395. Щоб повною мірою реалізувати переваги, пов'язані з використанням космічної техніки країнам, що розвиваються, необхідні свої власні технічний потенціал і кадри фахівців. Виходячи із цього варто розвивати систему навчання й підготовки кадрів, у тому числі в рамках двосторонніх і багатосторонніх програм, адаптованих до національних умов і спрямованих також на укріплення регіональних навчальних центрів космічної науки та техніки, створюваних за сприяння Організації Об'єднаних Націй.

396. Організації Об'єднаних Націй варто невідкладно створити спеціальний фонд, заснований на добровільних внесках, з метою сприяння здійсненню рекомендацій ЮНИСПЕЙС-Ш, особливо рекомендацій, орієнтованих на реалізацію проектів у країнах, що розвиваються, для того щоб підвищити рівень інформованості в галузі розвитку космічної техніки та її впливу на соціально-економічний розвиток.

397. Варто задіяти вже наявні відповідні міжнародні механізми з метою сприяння подальшому розвитку прикладних розробок в галузі космічної техніки, які можуть бути досить перспективними й сприяти задоволенню глобальних потреб. Якщо такі механізми відсутні, їх варто створювати, при цьому мають розглядатися можливості використання нових форм співробітництва. Нижче перераховані деякі з можливих сфер застосування космічної техніки:

а) взаємодія в галузі інформації та телекомунікацій, особливо в інтересах країн, що розвиваються, на основі використання наявних коштів і можливостей, що забезпечуються супутниками;

b) система, що покликана забезпечити зменшення небезпеки стихійних лих на основі використання наукових супутників, супутників спостереження Землі, збору даних і картирування у сполученні зі системою комбінування й поширення даних у близькому до реального масштабу часу;

c) економічно стійка система для спостереження Землі.

398. Необхідно шукати нетрадиційні рішення для задоволення потреб країн, що розвиваються, в космічній техніці та її застосуванні. У зв'язку з цим було висунуто кілька пропозицій, які потребують подальшого вивчення та уточнення.

399 Національним агентствам, відповідальним за космічну діяльність, варто обмінюватися інформацією у відношенні використовуваних ними процесів відбору й фінансування перспективних проектів в галузі космічної науки, що дозволить усунути перешкоди для розширення рамок досліджень у цій галузі. Варто заохочувати та полегшувати розроблення й здійснення спільних проектів між космічними державами та країнами, що розвиваються.

400. Варто заохочувати партнерство і співробітництво між країнами та компаніями, які експлуатують і використовують Міжнародну космічну станцію, та країнами, які поки що не беруть участі в її використанні.

401. Інформацію про використання Міжнародної космічної станції належить розповсюджувати в усіх країнах світу з метою підвищення інформованості в цьому питанні тих країн, які поки що не беруть участі в її використанні.

402. Варто сприяти створенню механізмів, що полегшують доступ до використання Міжнародної космічної станції, в тому, що стосується технічних і фінансових аспектів, наприклад, механізм надання кредитів Світового банку, для розширення можливостей використання Міжнародної космічної станції, особливо можливості країн, що розвиваються.

403. Існуючі механізми поки мають обмежені можливості для визначення та координації потреб кола користувачів у заходах з екологічного моніторингу Землі. Відповідно варто зміцнити ці механізми, щоб сприяти координації потреб у цій галузі між операторами супутників і користувачами для більш ефективного задоволення потреб в уніфікованому наборі даних з метою допомогти в розробленні та експлуатації майбутніх систем спостереження Землі.

404. Державам-членам варто вжити заходи з боротьби із забрудненням неба джерелами світла та іншими джерелами з метою економії енергії, охорони навколишнього середовища, забезпечення безпеки та спокою в нічний час, а також для блага національної економіки та науки.

405. Варто приділяти більше уваги захисту прав інтелектуальної власності у зв'язку з різким розширенням масштабів комерціалізації та приватизації в галузі космічної діяльності. При цьому питання захисту і забезпечення прав інтелектуальної власності належить розглядати у поєднанні з міжнародно-правовими принципами, розробленими Організацією Об'єднаних Націй у вигляді договорів і декларацій, наприклад, з принципом неможливості присвоєння космічного простору, а також інших відповідних міжнародних конвенцій.

406. Варто додатково вивчити питання про можливість узгодження міжнародних стандартів з інтелектуальної власності та законодавства, що стосується прав інтелектуальної власності в космонавтиці, з метою посилення міжнародної координації та співробітництва на рівні як держав, так і приватного сектора. Можливо було б, зокрема, вивчити і прояснити можливі потреби в нормах і/або принципах, що регулюють такі питання, як застосовність національного законодавства в космічному просторі; питання власності та використання прав інтелектуальної власності, що виникають в ході космічної діяльності; і норми, що регулюють контрактну та ліцензійну діяльність.

407. Усім державам варто забезпечувати належний захист прав інтелектуальної власності, пов'язаних з космічною технологією, заохочуючи та полегшуючи при цьому вільний обмін основною науковою інформацією.

408. Варто заохочувати освітянські заходи, що стосуються прав інтелектуальної власності у зв'язку з космічною діяльністю.

409. Подальшому підвищенню ролі Організації Об'єднаних Націй у розширенні міжнародного співробітництва в галузі використання космічного простору в мирних цілях може сприяти вжиття наступних заходів:

а) розширення програми роботи Науково-технічного підкомітету відповідно до нового підходу стосовно порядку денного, узгодженого Комітетом з використання космічного простору в мирних цілях на його сорок другій сесії у 1999 році, шляхом, зокрема, укріплення партнерських відносин з промисловістю на основі організації в рамках щорічних сесій Підкомітету одноденних симпозіумів з промисловості, щоб надати державам-членам оновлену інформацію про наявні на комерційному ринку продукти та послуги і про поточну діяльність підприємств, пов'язаних з космонавтикою, а також надати керівникам космічної промисловості можливість висловлюватися з будь-яких проблем, що їх хвилюють, і внести пропозиції, бажано націлені, зокрема, на сприяння задоволенню інтересів країн, що розвиваються;

b) розширення сфери діяльності Юридичного підкомітету відповідно до нового підходу стосовно порядку денного, узгодженого Комітетом з використання космічного простору в мирних цілях на його сорок другій сесії у 1999 році, з урахуванням відповідних рекомендацій Віденської декларації про космічну діяльність і розвиток людського суспільства;

c) поліпшення координації космічної діяльності в системі Організації Об'єднаних Націй без шкоди для ролі та функцій Комітету з використання космічного простору в мирних цілях або інших міжурядових органів шляхом:

i) створення спеціальної міжурядової консультативної групи, що складається з голів міжурядових органів, відповідальних за космічну діяльність організацій у рамках системи, для проведення одноденних нарад з метою аналізу міжустановчої координації та інформування відповідних межурядових органів про будь-які істотні рекомендації Міжустановчої наради з космічної діяльності;

ii) більш критичного аналізу міжустановчої координації вищезазначеними міжурядовими органами з метою вироблення керівних принципів, що дозволяють секретаріатам, відповідальним за здійснення космічної діяльності, визначати галузі, в яких варто підсилити координацію;

ііі) включення наступних питань у його роботу на основі розширення рамок розгляду їм деяких існуючих пунктів порядку денного або додавання нових пунктів:

а. повідомлення про нещастя, їхнє запобігання, ослаблення їхніх наслідків і надання надзвичайної допомоги на основі використання космічної техніки й прикладних розробок;

b. міжнародне співробітництво у зв'язку з пілотованими космічними польотами;

с. міжнародне співробітництво у зв'язку із Глобальною системою визначення місця розташування;

d. комерційна космічна діяльність та її вплив на науку й навколишнє середовище;

d) активізація діяльності Програми Організації Об'єднаних Націй із застосування космічної техніки, включаючи пропагандистські заходи, шляхом вжиття наступних заходів:

i) заохочення спільної участі держав-членів як на регіональному, так і міжнародному рівні у всіляких видах діяльності в галузі космічної науки й техніки шляхом полегшення й підтримки розробки й здійснення проектів, покликаних забезпечити задоволення оперативних потреб держав-членів;

ii) надання підтримки навчальним регіональним центрам космічної науки й техніки, пов'язаним з Організацією Об'єднаних Націй, шляхом розроблення програми управління даними, здійснення програми підвищення кваліфікації випускників центрів, програми для молоді, включаючи практикуми для вчителів початкової та середньої школи, а також проведення короткострокових семінарів для керівників;

iii) переорієнтація довгострокової програми стипендій, що включає такі компоненти, як підготовка й подання проектних пропозицій; відновлення знань, науково-дослідного досвіду й прикладних навичок учасників; навчання в інститутах, що надає стипендії; підготовка остаточних доповідей;

iv) організація практикумів і конференцій із застосування новітньої космічної техніки й розроблення нових систем, особливо в таких галузях, як системи датчиків з високою розрізненою здатністю й використання супутникових систем навігації й місцевизначення для боротьби зі стихійними лихами, проведення пошуково-рятувальних операцій та в інших цілях, для керівників програм і провідних спеціалістів в галузі розроблення й застосування космічної техніки;

v) організація короткострокових навчальних курсів з дистанційного зондування для викладачів університетів і з телекомунікацій та телемедицини для фахівців, включаючи надання допомоги для забезпечення невідкладного застосування отриманих знань і навичок у рамках національної діяльності з метою розвитку в країнах-учасниках таких курсів;

vi) надання державам-членам, на їхнє прохання, технічних консультативних послуг з різних аспектів космічної науки й техніки та їхнє відповідне застосування;

vii) сприяння розширенню співробітництва в рамках проектів із застосування космічної техніки між державними установами, університетами й науково-дослідними інститутами та частиною промислового сектора, зокрема з метою підвищення інформованості керівників і громадськості про побічні результати космічної техніки та про зростаючі тенденції комерціалізації космічної діяльності;

viii) організація щорічних суспільних форумів, які повинні провадитися в різних країнах і регіонах у співробітництві із зацікавленими неурядовими організаціями, з метою інформувати широку громадськість про минулу, поточну й плановану космічну діяльність, а також про її перспективи. Програма форумів буде розроблятися Управлінням з питань космічного простору в співробітництві з неурядовими організаціями й зацікавленими космічними агентствами;

ix) заохочення участі молоді в заходах Програми;

х) розвиток інтересу до космічної науки й техніки в молодих учених та інженерів;

xi) розробка, у співробітництві з Асоціацією дослідників космосу, програми зустрічей з астронавтами, космонавтами, а також з ученими та інженерами, пов'язаними з космічною діяльністю, з метою більш глибокого ознайомлення громадськості, у першу чергу молоді, із заходами в космічній галузі.

Космос на межі тисячоліть: Віденська декларація про космічну діяльність і розвиток людського суспільства, витяг

(переклад з російської автора ¹¹⁹)

Держави, що беруть участь у роботі третьої конференції Організації Об'єднаних Націй з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях (ЮНІСПЕЙС-Ш), що проходила у Відні з 19 по 30 липня 1999 року,

І

підтверджуючи цілі й принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй, принципи міжнародного права й відповідні резолюції Генеральної Асамблеї,

беручи до уваги те, що люди завжди дивилися на небо зі здивуванням, яке породило цікавість, що спонукала древніх астрономів до вивчення руху небесних тіл, дозволивши закласти основи сучасної космічної науки,

визнаючи, що космічна наука й застосування космічної техніки відіграють важливу роль в одержанні фундаментальних знань про Всесвіт у галузі освіти, охорони здоров'я, екологічного моніторингу, раціонального використання природних ресурсів, вживання заходів у випадку стихійних лих, складання прогнозів погоди й моделювання клімату, супутниковій навігації й зв'язку, а також визнаючи важливий внесок космічної науки й техніки в забезпечення добробуту людини й особливо в економічний, соціальний і культурний розвиток,

враховуючи, що космічний простір простягається за національні кордони та інтереси, дозволяючи виробляти глобальні рішення у відповідь на загальні виклики й зі зручних позицій оглядати планету Земля,

відзначаючи, що за період, що пройшов після проведення у Відні з 9 по 21 серпня 1982 року Другої конференції Організації Об'єднаних Націй з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях¹²⁰, міжнародні відносини розвивались у позитивному напрямку,

підтверджуючи загальну зацікавленість всього людства в досягненні прогресу в галузі дослідження та використання космічного простору в мирних цілях і переконані в тім, що необхідною умовою для розвитку міжнародного співробітництва в цій галузі є необхідність запобігання гонці озброєнь у космічному просторі,

визнаючи, що космічний простір має бути надбанням усього людства й використовуватися в мирних цілях і в інтересах підтримки міжнародного миру й безпеки, як це передбачено нормами міжнародного права, включаючи Статут Організації Об'єднаних Націй, і проголошено в Договорі про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла,

підтверджуючи, резолюцію 51/122 Генеральної Асамблеї від 13 грудня 1996 року, озаглавлену «Декларація про міжнародне співробітництво в дослідженні та використанні космічного простору на благо й в інтересах усіх держав з особливим урахуванням потреб країн, що розвиваються»,

визнаючи, що впорядковане проведення космічної діяльності приносить користь всім країнам, що як активно досліджують космічний простір або застосовують космічну техніку, так і не здійснюють таку діяльність, і що активна підтримка космічної діяльності підтверджується дотриманням державами й міжнародними організаціями положень міжнародних договорів з космосу,

із задоволенням відзначаючи, що конференції Організації Об'єднаних Націй з дослідження та використання космічного простору, що відбулися у Відні у 1968 й 1982 роках, призвели до висування багатьох нових ініціатив, включаючи прийняття Програми Організації Об'єднаних Націй із застосування космічної техніки й створення регіональних навчальних центрів космічної науки й техніки, пов'язаних з Організацією Об'єднаних Націй, які сприяють більше глибокому розумінню космічної технології та зміцненню потенціалу в галузі застосування космічної техніки на місцевому рівні з метою соціально-економічного розвитку,

відзначаючи вигоди космічної техніки та її застосування для вирішення безпрецедентних завдань з досягнення сталого розвитку, а також відзначаючи ефективність використання космічної апаратури для рішення проблем, створюваних у результаті забруднення навколишнього середовища, виснаження природних ресурсів, втрати біорізноманіття й наслідків стихійних лих й антропогенних катастроф,

визнаючи, що істотні зміни, що відбулися в структурі й змісті всесвітньої космічної діяльності, знаходять віддзеркалення у збільшенні числа учасників космічної діяльності на всіх рівнях і зростаючому внеску приватного сектора в заохочення та здійснення космічної діяльності,

визнаючи також, що використання космічної техніки повинне здійснюватися відповідно до принципів, закріпленими у Порядку денному на ХХІ століття¹²¹, на благо всіх країн і народів, і що її застосування повинне охоплювати країни, що развиваються

визнаючи далі роль, яку в останні роки відігравав Комітет з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях в галузі космічної діяльності, а також роль держав у виробленні політики й здійсненні міжнародного співробітництва в цій галузі,

усвідомлюючи, що вищезгадані проблеми можуть бути вирішені на благо всього людства шляхом врахування взаємних інтересів усіх сторін, об'єднання знань і ресурсів у космічній галузі, координації запусків і проектів між зацікавленими державами й зміцнення міжнародного співробітництва в галузі дослідження й використання космічного простору в мирних цілях,

будучи переконані в необхідності вживати зусилля з метою сприяння здійсненню істотних спільних проектів між «космічними» державами та іншими країнами, а також між країнами, що розвиваються, що дозволить реалізувати проекти, які виходять за рамки можливостей окремих країн,

із задоволенням відзначаючи, що учасники Технічного форуму й Форуму представників космічного покоління внесли цінний внесок у роботу ЮНІСПЕЙС-ІІІ,

1. Проголошують нижчевикладені заходи як основу стратегії рішення глобальних завдань у майбутньому:

а) охорона земного середовища й раціональне використання земних ресурсів – необхідно прийняти заходи з метою:

і) розробки всеосяжної всесвітньої стратегії екологічного моніторингу, який передбачає довготермінові глобальні спостереження, на основі нарощування наявного космічного й наземного потенціалу й координації зусиль різних відповідних органів й організацій;

іі) більше раціонального використання природних ресурсів Землі на основі розширення й полегшення використання в наукових і оперативних цілях даних дистанційного зондування, поліпшення координації систем дистанційного зондування й розширення доступу до зображень на прийнятних з огляду на витрати умовах;

ііі) розроблення й здійснення Комплексної стратегії глобальних спостережень, що полегшує доступ до космічних та інших даних спостереження Землі та їх використання;

iv) удосконалення прогнозування погоди й клімату на основі розширення міжнародного співробітництва в галузі прикладного застосування метеорологічних супутників;

v) забезпечення в максимально можливій мірі того, щоб здійснення усіх видів космічної діяльності, особливо тих, які можуть мати пагубні екологічні наслідки на місцевому рівні та у глобальних масштабах, пом'якшувало такі наслідки, а також для вжиття належних заходів з досягнення такої мети;

b) використання космічної техніки для забезпечення безпеки й добробуту людини – необхідно прийняти заходи з метою:

і) удосконалення послуг в галузі охорони здоров'я шляхом розширення й координації послуг, надаваних на основі застосування космічної техніки, для цілей телемедицини й боротьби з інфекційними захворюваннями;

іі) створення й забезпечення функціонування комплексної глобальної системи, заснованої в першу чергу на міжнародному співробітництві, для вживання належних заходів з метою пом'якшення наслідків і запобігання стихійним лихам, а також надання допомоги у зв'язку в цим, особливо в міжнародних масштабах, на основі спостереження Землі, зв'язку й надання інших послуг у космічній галузі й максимально широкого використання існуючого потенціалу й заповнення прогалин в охопленні світу за допомогою супутників;

ііі) сприяння поширенню грамотності й підвищенню рівня освіти в сільських районах шляхом поліпшення й координації навчальних програм і розвитку інфраструктури, пов'язаної з використанням супутників;

iv) удосконалення обміну знаннями шляхом підвищення важливості сприяння загальному доступу до комунікаційних послуг, заснованим на використанні космічної техніки, і шляхом розроблення ефективної політики, інфраструктури, стандартів і проектів з розвитку відповідних видів прикладного застосування;

v) підвищення ефективності й безпеки транспорту, систем пошуку й порятунку, геодезичних заходів та інших видів діяльності шляхом сприяння загальному доступу до систем навігації та визначення місця розташування, заснованим на використанні космічної техніки, і забезпечення їхньої сумісності;

vі) надання допомоги державам, особливо тим країнам, що розвиваються, у застосуванні результатів космічних досліджень з метою сприяння забезпеченню сталого розвитку всіх народів;

c) розширення наукових знань в галузі космосу та охорона космічного середовища – необхідно прийняти заходи з метою:

і) розширення наукових знань про навколоземний космічний простір й дальній космос шляхом розвитку співробітництва в таких галузях, як астрономія, космічна біологія й медицина, космічна фізика, вивчення об'єктів у навколоземному просторі й дослідження інших планет;

іі) поліпшення охорони середовища навколоземного космічного простору й дальнього космосу шляхом поглиблення досліджень в галузі застосування заходів зі зменшення засміченості космічного простору й практичного здійснення таких заходів;

ііі) поліпшення міжнародної координації заходів, які стосуються об'єктів у навколоземному просторі, шляхом узгодження зусиль, що вживають у світових масштабах, спрямованих на їхню ідентифікацію, наступне спостереження й прогнозування орбіт, і одночасного розгляду можливості розроблення загальної стратегії, що включає майбутні заходи щодо об'єктів у навколоземному просторі;

iv) охорони середовища ближнього й дальнього космосу на основі подальших досліджень, що стосуються конструкцій, заходів безпеки й процедур, пов'язаних з використанням ядерних джерел енергії в космічному просторі;

v) забезпечення обліку всіма користувачами космічного простору можливих наслідків їх нинішньої або планованої діяльності, перш ніж розпочнуться подальші незворотні дії, які негативно вплинуть на перспективи використання навколоземного космічного простору або дальнього космосу, особливо в таких галузях, як астрономія, спостереження Землі й дистанційне зондування, а також глобальні системи місцевизначення та навігації, які вже зіштовхуються з проблемами через вплив небажаних випромінювань на електромагнітний спектр, що вже використовується для цих систем;

d) розширення можливостей у галузі освіти й підготовки кадрів і підвищення поінформованості населення про важливе значення космічної діяльності – необхідно прийняти заходи з метою:

і) підвищення потенціалу на основі розвитку людських і бюджетних ресурсів, підготовки кадрів і підвищення кваліфікації викладачів, обміну методиками викладання, навчальними матеріалами й досвідом, розвитку інфраструктури, а також розроблення директивних положень;

іі) підвищення поінформованості осіб, відповідальних за прийняття рішень, і громадськості шляхом роз'яснення важливості мирної космічної діяльності в інтересах економічного розвитку й підвищення соціального добробуту людства;

ііі) створення й/або зміцнення національних механізмів, що забезпечують належний розвиток космічної діяльності й участь всіх зацікавлених секторів;

іv) поліпшення обміну інформацією про побічні результати космічної діяльності та про їх використання, зокрема в рамках відносин між розвиненими країнами й країнами, що розвиваються, шляхом використання відповідних комунікаційних технологій;

v) стимулювання усіх держав забезпечувати для дітей та молоді, особливо для жінок, у рамках відповідних навчальних програм, можливості розширювати знання в галузі космічної науки й техніки та поінформованість про їх важливе значення для розвитку людства, а також брати участь у повному обсязі в діяльності, пов'язаній з космічною наукою та технікою, як інвестицій на майбутнє;

vі) створення в рамках Комітету з використання космічного простору в мирних цілях консультативного механізму, який сприяє участі молоді всіх країн миру, особливо молоді з країн, що розвиваються, і молодих жінок, у здійсненні спільної космічної діяльності на постійній основі;

vіі) розгляду можливості заснування премій на відзнаку визнання видатних внесків у космічну діяльність, особливо для молоді.

е) зміцнення й зміна статусу космічної діяльності в рамках системи Організації Об'єднаних Націй – необхідно прийняти заходи з метою:

і) підтвердження ролі Комітету з використання космічного простору в мирних цілях, його двох підкомітетів і секретаріату в спрямуванні зусиль у світових масштабах на мету дослідження та використання космічного простору в мирних цілях для вирішення важливих глобальних проблем;

іі) сприяння удосконаленню процесу створення потенціалу в країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою, наголошуючи на розвиток і передачу знань і навичок, шляхом забезпечення стійких механізмів фінансування регіональних навчальних центрів космічної науки й техніки, пов'язаних з Організацією Об'єднаних Націй, більш енергійної підтримки Програми Організації Об'єднаних Націй із застосування космічної техніки на основі надання необхідних ресурсів й участі в здійсненні нової стратегії Програми, розробленої на ЮНІСПЕЙС-Ш;

ііі) сприяння, за необхідністю, більш широкому використанню космічних систем і послуг спеціалізованими установами й програмами Організації Об'єднаних Націй і приватним сектором в усьому світі для підтримки зусиль Організації Об'єднаних Націй в галузі сприяння дослідженню та використанню космічного простору в мирних цілях;

іv) заохочення зусиль Комітету з використання космічного простору в мирних цілях щодо розроблення норм космічного права шляхом звернення із закликами до зацікавлених держав й організацій ратифікувати або прийняти п'ять розроблених Комітетом договорів з космосу, а також шляхом звернення до міжурядових організацій заявити про прийняття цих договорів і шляхом забезпечення подальшого розвитку космічного права для задоволення потреб світового співтовариства, приділяючи особливу увагу потребам країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою;

v) подальшого розгляду структури порядку денного й методів роботи Комітету з використання космічного простору в мирних цілях і його двох підкомітетів, для того щоб у них знаходили більше віддзеркалення проблеми, що викликають загальну заклопотаність, включаючи міжнародне співробітництво в здійсненні космічної діяльності, з особливим урахуванням потреб країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, викладених у доповіді Комітету про роботу його сорокової сесії;

vі) зміцнення координації взаємовигідних видів діяльності, здійснюваної Комітетом з використання космічного простору в мирних цілях та іншими органами системи Організації Об'єднаних Націй;

f) сприяння розширенню міжнародного співробітництва – необхідно прийняти заходи з метою виконання рішень держав-учасників ЮНІСПЕЙС-Ш:

і) взяти до відома викладені відповідно в розділах А и В додатка до цієї Декларації рекомендації регіональних підготовчих конференцій для країн Африки й Близького Сходу, Азії й району Тихого океану, Східної Європи й Латинської Америки та Карибського басейну, які мають відношення до зусиль, що вживають на глобальному й регіональному рівнях, і звернутися із закликом до міжнародного співтовариства розглянути, за можливістю, ці рекомендації на відповідних рівнях;

іі) заснувати спеціальний добровільний фонд Організації Об'єднаних Націй для здійснення рекомендацій ЮНІСПЕЙС-Ш, особливо діяльності регіональних навчальних центрів космічної науки й техніки, з урахуванням рекомендацій регіональних підготовчих конференцій. Всім державам варто запропонувати надавати такому фонду фінансову підтримку або допомогу натурою. У щорічному листі Генерального секретаря, у якому, зокрема, будуть викладатися пропозиції, які стосуються пріоритетних проектів, щодо активізації та надання сприяння діяльності в галузі технічного співробітництва, особливо з метою розвитку людських ресурсів, Секретаріат буде щорічно надавати Комітету з використання космічного простору в мирних цілях доповідь з перерахуванням держав, які відгукнулися на пропозицію Генерального секретаря;

ііі) вжити заходів, спрямованих на пошук нових і нетрадиційних джерел фінансування на міжнародному рівні, у тому числі в приватному секторі, з метою сприяння здійсненню рекомендацій ЮНІСПЕЙС-Ш в країнах, що розвиваються;

іv) закликати всі держави й міжнародні організації активізувати зусилля в галузі сприяння використанню космічного простору в мирних цілях на благо і в інтересах усіх держав, з особливим урахуванням інтересів країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, на основі підтримки здійснення програм і діяльності космічних держав та інших країн, а також, країн, що розвиваються, за участю цивільного суспільства, включаючи промисловість.

2. Визнають величезну важливість сучасних досягнень в галузі космічної науки та техніки, твердо розраховують забезпечити в майбутньому ще більший прогрес у цій галузі та підкреслюють першорядну важливість цілей і заходів, запропонованих вище й докладно розглянутих у Доповіді про роботу ЮНІСПЕЙС-Ш.

3. Підкреслюють, що для досягнення загальної для всіх країн мети сталого розвитку буде потрібно прийняти своєчасні та ефективні заходи для рішення поставлених завдань і що в рамках такої діяльності космічна наука і техніка зможуть у повному обсязі зіграти свою роль як одного з найважливіших компонентів забезпечення добробуту людства.

4. Рекомендують Генеральній Асамблеї через п'ять років, а потім у міру необхідності здійснити в рамках наявних ресурсів огляд й оцінку здійснення рекомендацій ЮНІСПЕЙС-Ш на основі підготовчої роботи Комітету з використання космічного простору в мирних цілях, в якій можуть взяти участь представники всіх держав-членів і спеціалізованих установ системи Організації Об'єднаних Націй і спостерігачів.

5. Визнають, що сприяння розширенню двостороннього, регіонального й міжнародного співробітництва в космічній галузі повинне здійснюватися на основі резолюції 51/122 Генеральної Асамблеї.

ІІ

нагадуючи про те, що 4 жовтня 1957 року стало датою запуску в космічний простір першого штучного супутника Землі «Супутник-1», що започаткувало дослідження космосу,

нагадуючи також про те, що 10 жовтня 1967 року набув чинності Договір про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла,

постановляють з метою сприяння досягненню завдань ЮНІСПЕЙС-Ш, зокрема підвищення поінформованості осіб, відповідальних за прийняття рішень, і цивільного суспільства про вигоди використання космічної науки та техніки в мирних цілях для забезпечення сталого розвитку, запропонувати Генеральній Асамблеї відповідно до її процедур проголосити період з 4 по 10 жовтня «Всесвітнім тижнем космосу», для того щоб щорічно відзначати на міжнародному рівні той внесок, який космічна наука і техніка можуть вносити в поліпшення добробуту людини.