logo
NATsIONAL_NIJ_AVIATsIJNIJ_UNIVERSITET

4. Керівні принципи із запобігання утворення космічного сміття

В ході планування польотів, проектуванні, виготовленні та функціонуванні (запуск, політ і виведення з орбіти космічних апаратів та орбітальних ступенів ракет-носіїв необхідно враховувати наступні керівні принципи:

Керівний принцип 1: Обмеження утворення сміття під час штатних операцій

Космічні системи належить проектувати таким чином, щоб не відбувалося утворення сміття під час штатних операцій. На ті випадки, коли це не здійсненно, наслідки будь-якого утворення сміття для космічного середовища мають бути зведені до мінімуму.

Протягом перших десятиліть космічної ери конструктори ракет-носіїв і космічних апаратів припускали навмисне вивільнення численних об’єктів, пов’язаних з польотами, на навколоземну орбіту, включаючи, серед іншого, кришки датчиків, механізми відділення і пристрої виведення на орбіту. Цілеспрямовані зусилля в галузі проектування, яким сприяє визнання загрози, що спричиняється такими об’єктами, виявилися ефективними з точки зору скорочення цього джерела космічного сміття.

Керівний принцип 2: Зведення до мінімуму можливості руйнування в ході польотних операцій

Космічні апарати та орбітальні ступені ракет-носіїв належить проектувати таким чином, щоб уникати таких відмов, які можуть вести до довільного руйнування. На випадок виявлення стану, що призводить до такої відмови, варто планувати й вживати заходів з виведення з орбіти та пасивації систем для уникнення руйнувань.

Історично склалось так, що деякі випадки руйнувань обумовлювались такими несправностями в космічній системі, як катастрофічні відмови двигунів та енергетичних пристроїв. Шляхом включення можливих сценаріїв руйнування до аналізу характеру відмов ймовірність таких катастрофічних подій може бути зменшена.

Керівний принцип 3: Зменшення ймовірності випадкового зіткнення на орбіті

Під час проектування і розроблення програми польоту космічних апаратів і ступенів ракет-носіїв належить провадити оцінку й вживати заходи з обмеження ймовірності випадкового зіткнення з невідомими об’єктами протягом етапу запуску системи та на протязі терміну існування системи на орбіті. Якщо існуючі дані про орбіту вказують на ймовірність зіткнення, то варто розглядати можливість корегування часу запуску або здійснення маневрів для запобігання зіткнень на орбіті.

Деякі випадкові зіткнення вже були виявлені. Численні дослідження вказують на те, що в міру збільшення кількості та маси космічного сміття основним джерелом нового космічного сміття, цілком ймовірно, стануть зіткнення. Процедури уникнення зіткнень вже були прийняті деякими державами-членами та міжнародними організаціями.

Керівний принцип 4: Уникнення навмисного руйнування та інших дій, що спричиняють шкоду

З урахуванням того, що зростаюча небезпека зіткнення може становити собою загрозу для космічних операцій, варто уникати навмисного руйнування будь-яких космічних апаратів, що знаходяться на орбіті, та орбітальних ступенів ракет-носіїв або інших дій, які спричиняють шкоду, що призводять до утворення існуючого протягом тривалого періоду часу сміття.

Якщо навмисне руйнування є необхідним, то воно має відбуватися на досить низькій висоті, щоб скоротити час існування на орбіті фрагментів, що виникають в результаті такого руйнування.

Керівний принцип 5: Зведення до мінімуму можливості руйнувань після виконання програми польоту, що викликані запасом енергії

Щоб обмежити небезпеку для інших космічних апаратів та орбітальних ступенів ракет-носіїв, спричинену навмисними руйнуваннями, варто забезпечувати вичерпання чи переведення у безпечний стан усіх бортових джерел запасеної енергії, коли вони більше не потребуються для польотних операцій або виведення з орбіти після завершення програми польоту.

Найбільша частина внесеного до каталогу космічного сміття виникла в результаті фрагментації космічних апаратів та орбітальних ступенів ракет-носіїв. У більшості випадків такі руйнування не носили навмисного характеру, а в багатьох випадках вони виявились результатом залишення космічних апаратів та орбітальних ступенів ракет-носіїв зі значним запасом енергії. Найбільш ефективними заходами попередження утворення космічного сміття стали пасивація космічних апаратів та орбітальних ступенів ракет-носіїв в кінці їх польоту. Пасивація потребує видалення усіх форм запасеної енергії, включаючи залишки палива та рідини під великим тиском, і розрядження акумуляторів.

Керівний принцип 6: Обмеження тривалого існування космічних апаратів та орбітальних ступенів ракет-носіїв в районі низької навколоземної орбіти (ННО) після завершення їх програми польоту

Космічні апарати та орбітальні ступені ракет-носіїв, які завершили свої польотні операції на орбітах, що проходять через район ННО, мають бути виведені з орбіти таким чином, що контролюється. Якщо це не уявляється можливим, то вони повинні бути видалені з орбіт для запобігання їх тривалого знаходження в районі ННО.

В ході підготовки обґрунтувань, що стосуються можливих рішень про видалення об’єктів з ННО, варто належним чином ураховувати необхідність забезпечення того, щоб сміття, яке здатне досягти поверхні Землі, не становило надмірної небезпеки для людей або майна, у тому числі через забруднення навколишнього середовища, що викликане небезпечними речовинами.

Керівний принцип 7: Обмеження тривалого знаходження космічних апаратів та орбітальних ступенів ракет-носіїв в районі геосинхронної орбіти (ГСО) після завершення їх програми польоту

Космічні апарати та орбітальні ступені ракет-носіїв, які завершили свої польотні операції на орбітах, що проходять через район ГСО, мають бути залишені на таких орбітах, які дозволяють уникати їх тривалого знаходження в районі ГСО.

Стосовно космічних об’єктів, що знаходяться в районі ГСО або біля нього, ймовірність майбутніх зіткнень може бути зменшена шляхом залишення об’єктів на завершення їх програми польоту на орбіті, що знаходиться над районом ГСО, таким чином, щоб вони не знаходились в районі ГСО або не повертались до нього.