Проведення попередніх переговорів
Здебільшого під час заочної проробки пропозицій та запитів не вдається вирішити увесь комплекс технічних та комерційних питань, і тому зацікавлені сторони призначають час та місце для переговорів. Як правило, переговори про комерційні умови контракту (комерційні переговори) починаються тільки після закінчення технічних переговорів.
Ініціатива вступу у переговори може бути виявлена як продавцем, так і покупцем.
Попередні комерційні переговори є звичайним етапом узгодження умов контракту. Спірні питання з комерційних умов угоди та технічних вимог до товару розв’язуються методом уторгування, який полягає у взаємному вивченні об’єктивних аргументів сторін та знаходженні на цій основі взаємоприйнятних компромісних рішень.
Переговори можуть вестися листуванням (поштовим, телеграфним, телетайпним), шляхом особистих зустрічей або телефоном. Переговори телефоном досить широко використовуються при укладанні угод на масові стандартизовані товари, коли основні умови угоди є типовими та заздалегідь відомі обом сторонам. У цьому випадку телефоном погоджуються лише ціна, кількість товару та строк поставки. Потім сторони оформлюють свою домовленість письмово. У біржовій торгівлі переговори телефоном є основною формою ведення переговорів з укладання угод. Телефонні переговори досить часто використовують також для підтвердження запропонованих оферентом умов, для закінчення попередніх переговорів. Телефонні переговори значно полегшують контакти між сторонами і у цьому сенсі є дуже зручними.
Як правило, ці способи поєднуються у різних комбінаціях, наприклад, переговори, які починалися листуванням, можуть бути продовжені телефоном або під час особистих зустрічей.
При підготовці до проведення переговорів бажано дотримуватись таких рекомендацій:
• визначити предмет переговорів; здійснити підготовчі заходи; розробити документацію відправки/приймання делегації для проведення переговорів; підготувати техніко-економічне обгрунтування, затвердити базу договірних цін, підготувати та узгодити проекти документів; вивчити фірму та членів делегації майбутнього партнера;
• визначити склад своєї делегації, місце та завдання кожного її члена;
• виробити тактику ведення переговорів: можливий розподіл ролей учасників, послідовність викладення питань, що цікавлять (першою вислуховується сторона, за ініціативою якої відбувається зустріч), підготувати довідкові та інші матеріали, які можуть бути потрібні під час переговорів, розробити шляхи розв’язання розбіжностей та претензій (бажано мати декілька варіантів розв’язання потенційних спірних питань), підготувати можливі відповіді на питання партнерів.
Документація відправки/приймання делегації для проведення передконтрактних переговорів включає:
• наказ про відрядження спеціалістів у країну партнера або наказ про приймання делегації з країни партнера (див. приклади, наведені нижче);
• при прийнятті делегації контрагента – калькуляцію вартості приймання й обслуговування іноземних делегацій та окремих осіб у власній фірмі (див. приклад, наведений нижче). При складанні калькуляції слід орієнтуватись на чинні нормативи.
При проведенні переговорів слід додержуватись загальних норм протокольної практики, звичаїв та умовностей, які прийняті у міжнародному діловому спілкуванні.
У міжнародній діловій практиці прийнято дотримуватись таких важливих принципів:
принцип «міжнародної ввічливості» – дотримання шанобливості та поваги до усього, що символізує та репрезентує державу партнера, незалежно від її місця та значимості у міжнародному співтоваристві. Повага до посадових осіб іноземних фірм та компаній, точне дотримання протоколу створює сприятливу для переговорів ситуацію, робочий настрій, який допомагає контруктивному розв’язанню обговорюваних питань та проблем.
• принцип ввічливого нейтралітету (cultural adiophora), який означає манеру поведінки та ділову етику, згідно з якими іноземець у період перебування у закордонній країні може на свій вибір дотримуватись або не дотримуватись звичаїв та традицій цієї держави, не ображаючи його мешканців.
• принцип ввічливого винятку (cultural exclusive), який означає прийняті у даній країні манери та звичаї, яких не слід дотримуватись іноземцю.
Зазвичай ділові переговори проводяться між керівниками фірм або їх уповноваженими представниками за участю спеціалістів.
При веденні переговорів усі сторони повинні дотримуватись принципу чесної та справедливої ділової практики. Переговори повинні вестись добросовісно та мати на меті досягнення своєчасної угоди на умовах дотримання авторських, винахідницьких та інших прав власності третіх осіб.
Ділові зустрічі або переговори, спрямовані на підготовку чи підписання ЗТК, доцільно оформляти відповідним протоколом з точним записом прийнятих рішень або пропозицій. Такі протоколи зберігаються певний, узгоджений сторонами строк, і є основою при продовженні переговорів, визначають зобов’язання сторін на поточний період, а також використовуються при виникненні суперечок або претензій.
При організації переговорів необхідно заздалегідь вирішити питання про мову для підготовки документів. Як правило, усі документи готуються двома мовами, якщо це необхідно та дозволяють обставини і рівень підготовки переговорів.
- 6.030601«Менеджмент» та 6.140101«Готельно-ресторанна справа»
- Київ нухт 2011
- Тема 1. Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів ринкових відносин
- 1. Об’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- 2. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- Основні напрями розвитку зовнішньоекономічної діяльності
- Тема 2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- Сутність регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- 2. Заходи, що спрямовані на розвиток зовнішньоекономічної діяльності
- 3. Національні органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- Міжнародні органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- Методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- Тема 3. Поняття та види комерційних операцій. Особливості здійснення зовнішньоторговельних операцій
- 1. Зміст комерційних операцій та їх різновиди
- Характерні особливості реалізації комерційних операцій
- Експортно-імпортні операції
- Реекспортні та реімпортні операції
- Міжнародні орендні операції
- Тема 4. Операції зустрічної торгівлі
- Операції натурального обміну
- Операції з давальницькою сировиною
- Операції з викупу застарілої техніки
- Операції поставки на комплектацію
- Операції, що передбачають участь продавця у реалізації продукції покупця
- Операції в рамках промислового співробітництва
- Тема 5. Організаційні форми здійснення зовнішньоторговельних операцій
- Міжнародні торги
- Міжнародні біржі
- Міжнародні аукціони
- Тема 6. Підготовка зовнішньоторговельних операцій
- Маркетингове дослідження зовнішнього ринку
- Пошук, вибір та встановлення контакту із закордонним партнером
- Аналіз та проробка конкурентних матеріалів
- Складання конкурентного листа та розрахунок експортних/імпортних цін
- Тема 7. Організація та технологія міжнародних перевезень
- 1. Характеристика видів транспорту, що забезпечують міжнародні перевезення
- 2. Умови та вимоги для здійснення міжнародних перевезень
- 3. Надання транспортно-експедиторських послуг
- Тема 8. Документальний супровід комерційних операцій
- Документи із забезпечення виробництва експортного товару
- Документи з підготовки товару до відвантаження
- Комерційні документи
- Документи з платіжно-банківських операцій
- Страхові документи
- Транспортні документи
- Транспортно-експедиторські документи
- Митні документи
- Тема 9. Поняття та види зовнішньоторговельних договорів. Їх місце та роль у зед
- Поняття зовнішньоторговельних договорів та їх види
- Значення зовнішньоторговельного договору при здійсненні зед
- Основні підходи до оформлення зовнішньоторговельного контракту
- Порядок реєстрації зовнішньоторговельного контракту
- Тема 10. Структура та зміст зовнішньоторговельного контракту
- Структура зовнішньоторговельного контракту
- Зміст розділів «Преамбула» та «Предмет контракту»
- Зміст розділів «Кількість» та «Якість»
- Зміст розділу «Базисні умови поставки»
- Зміст розділу «Ціна та загальна сума контракту»
- Зміст розділу «Строк та дата поставки»
- Інші розділи контракту
- Тема 11. Процедура укладання зовнішньотоговельних контрактів
- Проведення попередніх переговорів
- Складання протоколу про наміри та попереднього контракту
- Організація контролю, виконання та припинення зтк
- Тема 12. Валютні умови зтк
- Поняття валюти ціни та валюти платежу
- Порядок визначення курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу при їх неспівпаданні
- Валютні застереження проти ризику валютних втрат у разі зміни курсу валют
- Тема 13. Види платежів та форми розрахунків у зед
- Авансові платежі
- Готівковий (негайний) платіж
- Розрахунки з платежем на виплату (кредит)
- Комбіновані платежі
- Аккредитивна форма розрахунків
- Інкасова форма розрахунків
- Банківський переказ
- Тема 14. Гарантування розрахунків по зтк та засоби їх реалізації
- Використання банківських гарантій у міжнародних розрахунках
- Факторингові та форфейтингові операції
- Розрахунки за допомогою векселів та чеків
- Тема 15. Організація діяльності підприємств з іноземним капіталом
- 1. Порядок створення та організація діяльності підприємств за участю іноземних інвесторів в Україні
- 2. Порядок створення та функціонування підприємств за участю українського капіталу за кордоном
- 3. Правове регулювання організації діяльності підприємств з іноземним капіталом
- Список рекомендованої літератури Основна література:
- Додаткова література:
- 6.030601«Менеджмент» та 6.140101«Готельно-ресторанна справа»