logo
Електр

Основні напрями розвитку зовнішньоекономічної діяльності

Україна виступає на міжнародній арені з позицій великої європейської держави, яка має чималий потенціал саморозвитку. Держава домагається взаємовигідного, рівноправного партнерства в двосторонніх відносинах, активно виступаючи проти всяких спроб дискримінації і тиску.

Важливими напрямами зовнішньоекономічної політики України є:

• захист національних економічних інтересів;

• захист інтересів національного товаровиробника на зовнішніх ринках;

• вдосконалення структури зовнішньої торгівлі;

• національне державне регулювання, стимулювання експорту і контроль імпорту;

• протидія товарній експансії і агресії;

• протидія демпінгу з боку зарубіжних товаровиробників;

• раціональне використання транзитних можливостей країни;

• стимулювання розвитку виробництва, імпорт замінних товарів і технологій;

• посилення державного контролю і регулювання зовнішньоекономічних відносин регіонів і суб’єктів господарювання.

Становлення зовнішнього сектору економіки України припадає на період, коли світові ринки не тільки сформувалися, але й поділені між основними суб’єктами світової господарської діяльності. За цих умов країні непросто знайти свою ринкову нішу й посісти гідне місце у світовому економічному співтоваристві. Визначаючи зовнішньоекономічну стратегію, Україна має виходити з двох найважливіших реалій;

• з потреб і тенденцій розвитку міжнародної економіки;

• з рівня розвитку й структури національної економіки.

Вирішення питання про входження до міжнародної економіки потребує від України чіткого визначення стратегічних і тактичних цілей зовнішньоекономічної політики. З огляду на економічну і політичну ситуацію, що склалася у світі, стратегічні цілі формування зовнішнього сектору економіки України визначаються як орієнтація країни на подальше багатовекторне співробітництво з країнами СНД, а також на європейські інтеграційні структури, які розвиваються на основі ЄС.

Використання потенціалу взаємозв’язків України з розвиненими країнами світу має підпорядковуватися ідеї європейської інтеграції, використанню таких її форм та методів, які забезпечать повніше й ефективніше використання потенціалу взаємозв’язків України з розвиненими країнами світу, особливо в трансформації технологій, залученні прямих інвестицій, запровадженні сучасних систем менеджменту та маркетингу.

Для повноцінного входження України до світового господарства потрібний регульований з боку держави процес відкриття вітчизняного ринку, доповнений цілеспрямованою політикою захисту вітчизняних виробників і споживачів та наближення до світових норм і стандартів. Ключове завдання зовнішньоекономічної стратегії забезпечення відповідно до світових стандартів та критеріїв оптимальних параметрів відкритості української економіки, дотримання яких сприятиме економічній безпеці держави, забезпечуватиме тісніше поєднання внутрішньої та зовнішньої економічної політики.

Інтеграція України у світові економічні структури потребує певного часу і відбуватиметься в міру формування внутрішніх і зовнішніх передумов. Основними з них є:

• розвиток власних галузей, що мають конкурентні переваги у світовій економіці;

• створення могутнього внутрішнього ринку — основи для завоювання міжнародних ринків і закріплення на них;

• забезпечення фінансової стабільності, розвитку підприємництва та сприятливого інвестиційного клімату;

• досягнення повної конвертованості національної грошової одиниці;

• постійна гармонізація національного зовнішньоекономічного законодавства з вимогами і нормами СОТ.

Найбільш прийнятною для України є експортно-орієнтована модель економічного розвитку з реалізацією політики імпортозаміщення, яка повинна спиратися на комплексну і динамічну державну зовнішньоекономічну політику.

[1, 8, 45]

Запитання:

1. Дайте визначення поняття «зовнішньоекономічна діяльність».

2. Яким законом регулюється зовнішньоекономічна діяльність в Україні?

3. Що розуміють під поняттям «об’єкт зовнішньоекономічної діяльності»?

4. Назвіть види зовнішньоекономічної діяльності.

5. В чому сутність поняття «наукова діяльність»?

6. Дайте характеристику виробничої діяльності.

7. В чому сутність поняття «торгівельна діяльність»?

8.  Що розуміють під поняттям «суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності»?

9. Яка існує класифікація суб’єктів «зовнішньоекономічної діяльності»?

10. Дайте характеристику суб’єктів «зовнішньоекономічної діяльності» за правовим статусом.

11. Яким чином поділяються суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності в залежності від місця їх перебування?

12. Як поділяються суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності за належністю капіталу?

13. Назвіть напрями розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

Тести:

1. За належністю капіталу суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності класифікують на:

а) національні, іноземні;

б) національні, іноземні, змішані;

в) національні, іноземні, комплексні;

г) внутрішні, зовнішні, проміжні.

2. За правовим статусом суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності можуть бути:

а) фізичні особи;

б) юридичні особи;

в) об’єднання фізичних, юридичних, фізичних та юридичних осіб, що не є юридичними особами;

г) вірні відповіді а) і б) ;

д) всі відповіді вірні.