1. Порядок створення та організація діяльності підприємств за участю іноземних інвесторів в Україні

Потреба в створенні підприємств за участю іноземних інвесторів в Україні обумовлена трьома головними причинами: низькою інвестиційною активністю власних товаровиробників і підприємців; необхідністю технічної і технологічної модернізації як самого виробництва, так і усієї ринкової та соціальної інфраструктури шляхом імпорту сучасних технологій, машин і устаткування; потребами впровадження в усі сфери господарського життя нових методів управління, маркетингу як атрибутів ринкової системи.

Динаміка створення підприємств за участю іноземних інвесторів в державі визначається змістом внутрішньої політичної стабільності, характером і темпами здійснення ринкових реформ, сприятливістю зовнішньоекономічних умов, стабільністю законодавства, гарантією недоторканості закордонних вкладень тощо. Враховуючи ці та інші обставини, слід визнати, що умови для створення підприємств з іноземним капіталом в Україні недостатньо сприятливі для іноземного інвестора.

На території України створюються і діють наступні форми підприємств за участю іноземного інвестора:

• підприємства з іноземними інвестиціями;

• іноземні підприємства;

• філії або представництва іноземної юридичної особи;

• інші форми, не заборонені законами України.

Підприємство з іноземною інвестицією – це підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція якого в статутному фонді становить не менше 10%. Моментом набуття статусу підприємства з іноземними інвестиціями вважається день зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

Існує два варіанти зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями:

• зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства із створенням юридичної особи;

• зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства без створення юридичної особи.

Законодавством України передбачені певні преференції для підприємств з іноземними інвестиціями:

• пільговий порядок сплати ввізного мита при ввезенні майна як іноземної інвестиції (крім товарів для реалізації або власного споживання) – ввізне мито не справляється, якщо майно зараховане на баланс підприємства як іноземна інвестиція;

• обмеження поширення режиму ліцензування і квотування експортної продукції, що випускається підприємством з іноземною інвестицією за умови її сертифікації як продукції власного виробництва відповідно до «Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (1996 р.).

Підприємства з іноземними інвестиціями можуть здійснювати будь-які види діяльності, що відповідають меті, зазначеній у статуті підприємства, самостійно визначати умови реалізації продукції (робіт, послуг) тощо в рамках законодавства України, чинного на момент укладання договору. Законом може бути обмежено або заборонено діяльність підприємств з іноземними інвестиціями в окремих галузях національної економіки або в межах окремих територій України, виходячи з інтересів національної безпеки України.

Ліквідація та реорганізація підприємств з іноземними інвестиціями відбувається відповідно до положень Господарського кодексу України; порядок визнання підприємства з іноземними інвестиціями банкрутом – Закону України «Про банкрутство».

Іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб. Іноземні підприємства не можуть створюватися в галузях, визначених законом, що мають стратегічне значення для безпеки держави. Умови і порядок створення, вимоги до організації та діяльності іноземних підприємств визначаються Господарським кодексом України, законом про режим іноземного інвестування, іншими законами.

До інших форм підприємств з іноземними інвестиціями відносять придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об’єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів; придбання самостійно чи за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України; придбання інших майнових прав, господарська (підприємницька) діяльність на основі угод про розподіл продукції, та інші форми, які не заборонені законами України.