logo
ШПОРИ МЕ

70. Основні характеристики та структурні принципи організації Генуезької валютної системи

Генуезька світова валютна система (1922 р.) – юридично оформлена міждержавною угодою на Генуезькій міжнародній економічній конференції у 1922 р.

Принципи : основа – золото і девізи (іноземні валюти для міжнародних розрахунків); збережені золоті паритети;відновлений режим валютних курсів, що вільно коливаються; валютне регулювання здійснювалось у формі активної валютної політики, міжнародних конференцій та нарад.

Світовий регулятор - Міжкраїнові конференції, наради

Друга світова валютна система юридично була оформлена в 1922 р. міждержавною умовою Генуезької міжнародної економічної конференції. В її основу було покладено золотодевізннй стандарт, що грунтувався на золоті та провідних валютах, які конвертувалися в золото. До головних принципів функціонування Генуезької валютної системи належали такі:основою системи виступали золото та девізи (іноземні валюти). На золотодевізному стандарті грунтувалися грошові системи 30 країн. Міжнародними платіжно-резервними засобами почали використовуватися національні кредитні гроші. Але в міжвоєнний період статус резервної валюти не був офіційно закріплений за жодною валютою;зооті паритети були збережені. Конверсія валют у золото почала здійснюватися не лише безпосередньо, а й опосередковано, через іноземні валюти;діяв режим плаваючих валютних курсів;валютне регулювання здійснювалось у формі міжнародних конференцій, нарад.