56. Види та умови кредитування мвф.

Кредитні операції МВФ здійснює лише з офіційними органами країн-членів – казначействами, центральними банками, валютними стабілізаційними фондами.

Кредити надаються у формі продажу іноземної валюти за національну, а погашають їх, викуповуючи національну валюту за іноземну.

Резервна частка. 25% квоти, що вноситься країною у іноземній валюті або СДР. Кредитна позиція збільшує резервну частку, якщо ця частина квоти використовується для кредитування іншої країни

Кредитна частка. Сума, яку може отримати країна відповідно до квоти – 125% розміру (сума валюти країни в капіталі МВФ не може перевищувати 200%)

МВФ надає кредити декількох видів: 1. Домовленості про резервні кредити стенд-бай (Stand-by Arrangements) (з 1952 р.) для стабілізації платіжного балансу, дефіцит якого має тимчасовий або циклічний характер, в межах одного-двох років з можливим його продовженням до 4-5 років, за середньою ставкою 3,25% (країна може взяти на рік до 200% квоти, загалом – до 600% квоти).2. Механізм розширеного кредитування (Extended Fund Facility) (з 1974 р.) – можуть сягати до 600% квоти країни, для підтримки середньострокових програм (3-4 роки) подолання труднощів платіжного балансу, причиною яких є макроекономічні та структурні проблеми, звичайно за ставкою 4,5% річних. Умова – 3-річна програма реформ

Потребують виконання певних умов, за недотримання яких МВФ може призупинити фінансування 3. Гнучка кредитна лінія – без встановленого ліміту, верхньої межі процентної ставки, більш широкі терміни надання кредиту; для країн “з міцними основами макроекономічної політики” 4. Компенсаційні та надзвичайні кредити (ССФФ) – для компенсації скорочення експортного виторгу за незалежними від країни-позичальника причинами (на 3-5 років). Викуп національної валюти здійснюється у строк до 5 років, звичайно - на умовах 3,25% річних. 5. Фінансування системних перетворень (СТФ) – цей механізм запроваджений у 1993-1995 рр. для країн з перехідною економікою, які мали значні проблеми з платіжним балансом внаслідок переходу від торгівлі на базу неринкових цін до торгівлі на ринковій основі 6. Стабілізаційний (“буферний”) кредит (БСФФ)

– для фінансування запасів сировини в зв'язку з несприятливою кон'юнктурою на світових ринках (на 3-5 років). Починаючи з 1984 р. цей механізм не використовувався 7. Фінансування структурної перебудови (САФ)

– для надання пільгової допомоги найменш забезпеченим країнам-членам Фонду. Сума, яка може бути надана країні, становить не більше 50% квоти з річними лімітами 15, 20 та 15% для першого, другого та третього року відповідно. Кредити надаються за 0,5% річних на строк до 10 років 8. Розширене фінансування (ЕСАФ) – для структурної перебудови зовнішніх розрахунків, якщо наявні серйозні порушення платіжного балансу (до 3 років), відсоткова ставка 0,5%.

Умови: Свобода руху капіталу;Зменшення бюджетних дефіцитівШирока приватизація державних підприємств, навіть в інфраструктурних галузях національної економіки;Обмеження кредитування через високі процентні ставки – згасання розвитку промисловості;Скорочення соціальних програм та реформа житлово-комунального сектору (безкоштовна освіта, медичне забезпечення, суспільний транспорт, дешеве житло);Скорочення заробітних плат та обмеження діяльності профспілок;Експортно-орієнтована політика;Податкова реформа, як правило, зі зростанням виплат середнім класом, дрібним та середнім бізнесом;Підтримка стабільності національної валюти через обмеження грошової маси;Гнучкий курс національної валюти.