Загальна характеристика с/г Великої Британії.

Економіка Великої Британії за обсягами ВВП є 7-ою за розмірами у світі і 3-ою в ЄС після Німеччини (традиційно) та Франції (з 2008 року вперше за останню декаду). У 2009 році ВВП Великобританії становив 2184 млрд. дол. США, а за паритетом купівельної спроможності - 2128 млрд. дол. США. Із доходом на душу населення 33700 дол. США Великобританія посіла 35 місце у світі. У період світової фінансово-економічної кризи економіка країни переживала рецесію (майже 5% у 2009 році).

Найбідніші 10% населення володіють 2,1% ВВП, у той час як 10% найбагатших - 28,5% ВВП. Розподіл сімейних доходів - індекс Джині - близький до оптимального (34-36).

Господарство Великої Британії має усі ознаки постіндустріальної фази розвитку: у сільському господарстві та супутніх галузях виробляється 1,2% ВВП, у промисловості 23,8% ВВП, у сфері послуг 75%. Понад 80% усіх зайнятих зайняті у сфері послуг, 18% - у промисловості і лише 1,4% - у сільському господарстві. Таким чином, частка сільського господарства в структурі британської економіки є дуже низькою, практично найнижчою серед великих розвинених країн Європи.

Територіальні диспропорції у розподілі виробленого ВВП Великобританії значні: понад 80% його припадає на Англію, закрема на Мідленд та південний схід країни із столицею. Шотландія дає 10%, Уельс 7% і Північна Ірландія лише 3% ВВП. Проте у розрахунку на душу населення лише Північна Ірландія виявляє відставання від загальнодержавного рівня доходів.

Великобританія була батьківщиною промислової революції, вона ж першою перейшла трансформацію від трудо-, енерго- та матеріалоємкої економіки до розвитку сучасних наукоємних галузей промисловості та сфери послуг, хоча деякі з галузей останньої, зокрема фінансова сфера, вже з 18 століття були на високому рівні розвитку. Проте втративши світове лідерство у старих галузях (вугільна промисловість, металургія, суднобудування, виробництво текстилю), Британія не змогла втримати світове лідерство, бо товари, що вироблялись у нових галузях, були неконкурентноспроможними на світовому ринку.

Впродовж 1970-их та 80-их років майже 3,5 млн. працівників у промисловості було піддано скороченню, але у кінці століття майже стільки ж робочих місць було створено у галузях сфери послуг. Внаслідок такого зсуву у структурі господарства південний захід, південний схід країни та Мідленд ще більше збагатились, в той час як економіки півночі Англії та Північної Ірландії опинились у депресивному стані.

Незважаючи на всі економічні та соціальні потрясіння, Велика Британія залишається одним із світових лідерів з виробництва споживчих товарів, надання фінансово-кредитних послуг, експорту капіталу, новітніх наукових розробок у військовій, космічній галузях, енергозберігаючих та комунікаційних технологіях. Економіка Великої Британії належить до частково-регульованого ринкового типу і являє собою проміжний варіант між США та країнами материкової Європи. 80 британських компаній входять до числа найбільших 500 компаній світу, зокрема "British Petroleum", "Imperial chemical industries", "British steel corporation" та "British layland".

Велику роль в економіці відіграють американські монополії. Економічні райони Великобританії можна згрупувати за особливостями спеціалізації. Найпотужнішим промисловим районом з розвинутим портовим господарством є Південна Англія. Тут розташована могутня агломерація Великий Лондон, славетні університетські центри Оксфорд та Кембридж, а на узбережжі –курортні міста.

Індустріально-аграрною є західна частина району з промисловим вузлом Брістолем. В центральній Англії склалися індустріальні райони Мідленд, Йоркшир і Ланкашир. Переважно аграрною є Північна Англія. Уельс, Шотландія та Північна Ірландія переживають складні економічні проблеми. Для них характерні значні проблеми із зайнятістю населення.

В Уельсі на базі кам’яновугільного басейну працює металургійна промисловість, сільське господарство спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби та овець. У Шотландія розвинуте суднобудування, металургія, текстильна і електротехнічна промисловість. Північна Ірландія (Ольстер) – найбільша соціальна проблема Великобританії внаслідок протистояння католиків і протестантів. Тут найнижчі показники економічного розвитку. У Північній Ірландії найвища в країні зайнятість у сільському господарстві та найвищий рівень безробіття.

Білет №10