31. Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами України

Серед регіонів світу з якими україна здійснює зовнішню торгівлю, перше місце посідає Європа: 29,8% експорту за 1998 р. З 40 країн Європи, які торгують перше місце у товарному експорті 1998 р. належать Німеччині, за нею ідуть Італія, Польща, Угорщина. З інших європейських країн виділяються Словаччина, Чехія, Румунія. На європейському континенті переважає торгівля з країнами Європейського

Союзу, на частину якого припало 21,8% зовнішньоторгового обороту України у 1998 р. Сальдо взаємної торгівлі з країнами ЄС у 1998 році від’ємн (182,6 млн. дол.). Такий стан торгівлі і, перш за все, випереджаючий темп зростання імпорту, обумовлений: реальним наповненням товарами кредитних ліній, що надавались Україні боку Німеччини, Італії, Франції та ЄС в цілому; збереженням низки торговельних обмежень для товарів з України; низькою ефективністю використання українськими підприємствами

торговельних преференцій ЄС. Динамічним є розвиток торгівлі з країнами CEFTA. Зберігається позитивне

сальдо у 1998 р. і становить 173 млн.дол. Країни Азії посідають друге місце в зовнішній торгівлі України (18,4 –20,0%) сальдо торговельного балансу з ними додатне. Серед 41 азіатської балансу з ними додатне. Серед 41 азіатської країни, що ведуть торгівлю з Україною, перше місце посідає Китай – його частка в експорті України – 5,3-5,8%, але в імпорті всього 0,5%. Більш ніж по 2% в експорті України належить Туреччині і Таїланду, а серед інших країн Азії в торгівлі з Україною виділяються Сірія, Ливан, Іран, Японія, Індія, Південна Корея. В торгівлі України товарами з 37 країнами Америки виділяють США, а також Бразилія, Канада, Аргентина, Чилі, Венесуела, Перу. Основними напрямками стратегічної політики України, щодо інтеграції до світового ринку і удосконалення зовнішньоторговельної діяльності є Поєднання структурної перебудови економіки з орієнтацією на активний

експорт; Збільшення експортного потенціалу країни із значною питомою вагою у його

структурі виробів машинобудування та послуг; Скорочення імпорту товарів непершорядного значення; Диверсифікація ринків енергоносіїв та інших стратегічно важливих

сировинних та матеріальних ресурсів; Посилення державного регулювання зовнішньоторговельного балансу з метою зменшення від’ємного сальдо. У регіональному аспекті одним із пріоритетних напрямків у зовнішньоторговельній діяльності України є співробітництво з країнами СНД, що обумовлено історичними зв’язками, подібністю економічних проблем.