Класифікація країн за формою правління. Форми адміністративно-територіального устрою.

Класифікація країн за формою правління

Державний лад будь-якої країни характеризується насамперед формою правління.

Форма правління — організація верховної державної влади, порядок утворення її органів та їх взаємодія з населенням.

Форма правління впливає на суспільно-політичне життя країн, традиції, інколи — на менталітет населення, але не визначає ні рівня соціально-економічного розвитку, ні особливостей внутріполітичного стану країн: так, монархії (наприклад, у Європі) часто є більш демократичними, ніж деякі республіки.

У світі існує 4 форми правління : республіка, монархія, країни Співдружності та джамахирія.

Республіка. Республіканська форма правління виникла в давні часи (Афінська демократична республіка, Спартанська і Римська аристократичні республіки, міста-республіки: Флоренція, Венеція, Генуя — в Італії, Новгород і Псков — у Росії та ін.). Найбільшого поширення набула в періоди Нової та Новітньої історії. У 1991 р. у світі було 127 республік, після розпаду СРСР, СФРЮ і Чехословаччини їх стало 146.

Республіка — (лат. — діло і — суспільний) — форма правління, за якої суверенні права на владу належать або всім дієздатним громадянам, або їхній більшості.

За республіканського устрою правління від імені народу здійснюється представницькими органами, які обираються або прямим голосуванням, або на основі процедур непрямого народного волевиявлення (через довірених осіб, вибірників тощо).

Монархія. Найдавнішою формою правління, притаманною ще першим державам світу, є монархія. Монархічна форма правління впродовж історії зазнала значних змін, але сутність її здебільшого залишалась незмінною: зосередження влади в руках однієї особи, з певними особливостями у конкретних державах.

Монархія (грецьк. — єдиновладдя) — форма правління, за якої верховна державна влада формально (цілком або частково) зосереджена в руках одноособового керівника держави — монарха.

Як правило, влада монарха довічна і передається у спадок, але існують дві монархії, які мають елементи республіки: Малайзія — федеративна конституційна монархія, де монарха обирають на 5 років султани султанатів, що входять у державу; ОАЕ — федеративна абсолютна монархія, в якій главу держави — президента обирає Верховна Рада емірів, також на 5 років.

Особлива ситуація у Ватикані, де Папу Римського, який має світський титул Світлійшого князя, довічно обирають на колегії кардиналів, серед яких право голосу мають лише кардинали віком менше 80 років, і їх кількість не повинна перевищувати 120 осіб.

Титул монарха в різних країнах різний: султан (Бруней, Оман), папа (Ватикан), емір (Кувейт, Бахрейн), герцог (Люксембург), імператор (Японія), король (у більшості монархій), князь (Монако, Ліхтенштейн).

Всього у світі існує 30 монархій:

Держави у складі Співдружності. До них належать 14 країн — колишніх колоній Великої Британії, в яких формально главою держави є Британська королева, представлена в країні генерал-губернатором (обов'язково її уродженцем). Такі країни мають свій парламент і уряд. Це Канада, Австралія, Нова Зеландія, Папуа-Нова Гвінея, Тувалу, Антигуа і Барбуда, Співдружність Багамських Островів, Барбадос, Беліз, Гренада, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Ямайка.

Країни Співдружності можуть здійснювати незалежну політику, їх мешканці є громадянами своїх держав, а не підданими Британської королеви, але об'єднує їх визнання верховної влади королеви Великої Британії. Члени Співдружності мають беззастережне право одностороннього виходу з неї за власним бажанням.

Ним скористалися М'янма, Ірландія, Пакистан.

Від «держав у складі Співдружності» за формою правління суттєво відрізняється інтеграційне угруповання Британська Співдружність Націй, яке було юридично оформлене у 1931 р. і нині охоплює 51 країну — колишні колонії Великої Британії, розташовані у всіх частинах світу на площі понад 30 млн км² із населенням більше 1,2 млрд осіб. Учасники угруповання мають різноманітні форми правління: монархії, республіки, держави у складі Співдружності.

Джамахирія. Це унікальна форма правління, за якої керівники держави вимагають її міжнародного визнання саме в такому розумінні, як це закладено в арабській мові— «народовладдя», «держава мас».