33.Джерела зовнішнього фінансування країн

До джерел зовнішнього фінансування країна належать:

міжнародний кредит між фірмами різних країн як різновид комерційного кредиту,

банківський кредит

кредити регіональних банків розвитку,

кредити міжнародних та валютно-фінансових організацій;

розміщення облігацій зовнішньої державної позики;

надання грантів, субсидій, стипендій, науково-технічної допомоги від міжнародних фінансових організацій та країн з розвинутою економікою;

міждержавні (міжурядові) кредити, кредити держав — постачальників енергоносіїв, європозики;

емісія цінних паперів, коли банк виступає посередником між кредитором і позичальником, які вкладають свої кошти в цінні папери;

приватні кредити;

інвестування

інвестиційне кредитування

капіталовкладення ТНК

позики

Позики в грошовій та товарній формі надаються кредиторами однієї країни позичальнику з іншої на умовах обумовленості терміну повернення ресурсів, а також сплати процентів. Іноземні позики класифікуються наступним чином: 1) за призначенням: комерційні – пов'язані із зовнішньою торгівлею товарами та послугами; фінансові – призначені для закупівлі цінних паперів; проміжні – надані для обслуговування мішаних форм;2) за видами: товарні - надані експортерами покупцям; валютні - кредити, які видаються банками в грошовій формі;3) за валютою позики: у валюті позичальника; у валюті кредитора; у валюті третьої країни; у міжнародних розрахункових валютних одиницях; 4) за терміном надання : надкороткострокові (до 3-ох місяців); короткострокові (до 1 року); середньострокові (до 5 років); довгострокові (більше 5 років); 5)за забезпеченістю: а) забезпечені - кредити під наявні товарно-супроводжувальні документи, нерухомість: тверда застава - товарна маса заставляється на користь банку; під заставу товару в обігу; під заставу товару в переробці. б) бланкові - кредити, які видаються під зобов'язання боржника з умовою повернути у встановлений термін

1. Імпорт капіталу - це одностороннє переміщення вартості у товарній або грошовій формі з-за кордону з метою одержання підприємницького прибутку, відсотка або з іншою метою.

Економічна доцільність імпорту капіталу складається в: можливості розвитку визначених нових і старих виробництв; залученні додаткових валютних ресурсів; розширенні науково-технічного потенціалу; створенні додаткових робочих місць.

2. Експорт капіталу — це одностороннє переміщення вартості у товарній або грошовій формі за кордон з метою одержання підприємницького прибутку, відсотка або з іншою метою.

Причин, які спонукають власників капіталу до його експорту, є: отримання значно більшого прибутку за кордоном на однакову величину вкладеного капіталу, ніж у власній країні; вони мають незаконне джерело походження на території своєї країни; проникнення на ринки інших країн, які недостатньо насичені певною продукцією, і закріплення на них.