Розрахунки за допомогою векселів та чеків

Розрахунки за допомогою векселів – одна з найскладніших форм розрахунків, адже вона вимагає знання досить великого за обсягом вексельного законодавства й вільного володіння термінами, що вживаються при таких розрахунках.

У країнах з розвиненим вексельним обігом вексельне законодавство не регламентує форму складання векселя і його реквізитів. Однак це не стосується України. Векселі (переказні й прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним рівнем захисту від підробок і не можуть бути переведені в бездокументарну форму.

Вексель – безумовне грошове зобов’язання, за яким одна особа зобов’язана сплатити іншій визначену суму коштів у визначений строк, правовий статус якого регулюється законодавством про вексельний обіг.

Розрізняють вексель простий і переказний.

Простий вексель – вексель, виданий у формі безумовного зобов’язання здійснити платіж.

1) покупець (векселедавець) вручає вексель продавцю (векселетримачеві).

2) продавець (векселетримач) відвантажує товар, продукцію, виконує роботи, надає послуги покупцю, замовнику.

3) продавець пред’являє вексель до оплати.

4) покупець оплачує вексель.

Переказний вексель (тратта) – вексель, виданий у формі безумовної пропозиції (наказу) здійснити платіж.

1) векселедавець (трасант) направляє платнику (трасату, тобто особі-боржнику) товар, а також тратту.

2) платник (трасат) повертає акцептований вексель векселедавцю (трасанту).

3) векселедавець (трасант) направляє акцептований вексель ремітентові – одержувачу грошей за переказним векселем.

4) ремітент направляє вексель трасату до оплати.

5) трасат оплачує і одночасно погашає вексель, роблячи відмітку про оплату на його зворотній стороні.

Платник переказного векселя (трасат) стає боржником по векселю тільки після того, як акцептує вексель.

Форми чеків та їх обіг регламентуються національним законодавством та нормами міжнародного права.

Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги. Застосування чека в платіжному обороті в значній мірі спрощує розрахунки, що дозволяє зменшувати витрати по обігу дійсних грошей і прискорювати розрахунки, так як усі чеки оплачуються по пред’явленню.

Як засіб обігу і розрахунку чек виникає із функції грошей, як платіжного засобу, але не є дійсними грошима, а тільки заміщує їх в платіжному обороті.

Обіг чеку, як засобу платежу обмежено, тому що, по-перше, чек – це грошове зобов’язання частинного порядку і не може використовуватись як всезагальний засіб платежу. По-друге, чек виступає лише як письмовий дозвіл банку розпоряджатися засобами на поточному рахунку чекодавця у банку і не може бути як засіб кредиту, тобто на суму чека не нараховують проценти, хоча він і виступає у ролі кредитних грошей.

Розрахунковий чек – це документ, що містить письмове безумовне розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.

Чекодавець – юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.

[1, 8, 39, 41, 42]

Запитання:

1. Основні сфери використання банківських гарантій

2. Особливості використання банківських гарантій

3. Суть факторингового договору

4. Основні переваги форфейтингу

5. Основні засади вексельних розрахунків

6. Особливості використання тратти

Тести:

1. Трасат – це:

а) векселедавець;

б) платник;

в) банк;

г) всі відповіді вірні;

д) всі відповіді невірні.

2. Трасант – це:

а) векселедавець;

б) платник;

в) банк;

г) всі відповіді вірні;

д) всі відповіді невірні.

3. Факторинг – це:

а) гарантія на випадок несплати;

б) договір фінансування під поступку грошової вимоги;

в) купівля середньострокових векселів, інших боргових і платіжних документів, що виникають із товарних поставок, спеціальним кредитним інститутом;

г) всі відповіді вірні;

д) всі відповіді невірні.

4. Форфейтинг – це:

а) гарантія на випадок несплати;

б) договір фінансування під поступку грошової вимоги;

в) купівля середньострокових векселів, інших боргових і платіжних документів, що виникають із товарних поставок, спеціальним кредитним інститутом;

г) всі відповіді вірні;

д) всі відповіді невірні.

5. Чеком не може бути:

а) розрахунковий документ, виписаний на ім’я пред’явника;

б) розрахунковий документ, в якому не зазначено дату його видачі;

в) розрахунковий документ, не авальований третім банком;

г) всі відповіді вірні;

д) всі відповіді невірні.