Статевовіковий склад населення. Демографічні процеси і демографічна політика.
Статевий склад населення — співвідношення чисельності чоловіків і жінок у складі населення. Формується під впливом процесів народжуваності, смертності, міграцій і війн (оскільки втрати у війнах особливо значні серед чоловіків). У цілому чисельність чоловіків на Землі перевищує чисельність жінок на 33,9 млн. У 101 країні світу більше жінок, у 84 — більше чоловіків, у 24 їх кількість приблизно однакова. Як і інші демографічні показники, статева структура неоднакова в розвинених країнах і тих, що розвиваються (в перших частка чоловіків становить 48,2%, у других — 50,9%). Чисельність чоловіків перевищує чисельність жінок у переважній більшості азійських країн. В Індонезії, М'янмі, В'єтнамі, Японії чоловіків менше, ніж жінок. Переважання чисельності чоловіків у багатьох азійських країнах пояснюється способом їх життя. У країнах Південної Азії та в Китаї чоловіків на 63,4 млн. більше, ніж жінок (у тому числі в Китаї на 31,2 млн., в Індії — на 24,4 млн., в Пакистані — на 4,5 млн., в Бангладеш — на 2,8 млн.). В Африці в цілому чисельність чоловіків і жінок приблизно однакова, але в країнах Північної Африки, де панує іслам, чоловіків більше, ніж жінок (у Лівії вони становлять 53,0% населення, в Єгипті — 50,9, в Тунісі — 50,4%). В Латинській Америці чисельність чоловіків і жінок також приблизно однакова. У Європі чоловіків дещо менше порівняно з жінками. Такі тенденції характерні й для Північної Америки. В Австралії та Океанії дещо переважають чоловіки. У більшості країн на 100 дівчаток народжується в середньому 104—107 хлопчиків. Але вища смертність серед хлопчиків приводить до того, що у віці 15—20 років числове співвідношення між статями вирівнюється. Вища смертність чоловіків похилого віку впливає на статеву структуру. В деяких азійських країнах (Індії, Пакистані, Бангладеш та ін.) середня тривалість життя у жінок на 0,5—2,2 року менша, ніж у чоловіків, що також порушує статеву структуру населення. Слід зазначити, що причини диспропорції статей у населенні різних країн ще й досі остаточна не з'ясовані.
Вікова структура населення — розподіл його за віковими групами і віковими контингентами з метою вивчення демографічних і соціально-економічних процесів. У віковій структурі населення зазвичай розподіляється за одно - або п'ятирічними групами. Для оцінки загальних структурних зрушень застосовують і розподіл на три вікові групи: 0—14 років, 15—59 років, 60 років та більше. У міжнародних порівняннях застосовують поділ населення на дві групи: 0—14 років, 15—64 роки. Графічно вікова структура населення зображується віковою пірамідою: по горизонталі відкладаються пропорційні чисельності (частки) окремих вікових груп, а по вертикалі — вік. У 1990 р. в світі спостерігалася така вікова структура населення: 0—14 років — 32,0, 15—64 роки — 61% ; у країнах із високим доходом відповідно — 20,5 і 66,8%; у країнах із середнім доходом — 36,2 і 58,7%; у країнах із низьким доходом — 33,5 і 60,0%.
За даними ООН, частка людей у віці 65 років та більше в населенні світу зросла з 5,1% 1950 р. до 6% 1990 р. В окремих частинах світу процес старіння відбувається по-різному. Він найчіткіше проявився в Європі (частка осіб старшого віку збільшилася з 8,7% 1950 р. до 13,5% 1990 р.). В інших регіонах світу становить: Латинська Америка — 5%, Океанія — 9, Австралія та Нова Зеландія — 10,9, Африка — 3,0, Азія — 5,0%.
Демографічна політика. Останнім часом більшість держав зосереджує свою увагу на управлінні приростом населення, тобто проводить визначену урядом демографічну політику. Природно, що спрямованість демографічної політики в різних країнах залежить від характеру проблем у державі в цілому. В країнах з дуже високим показником приросту населення вона спрямована на його зменшення. Так, мета влади Китаю — найчисленішої країни планети — різке зменшення приросту населення. Для цього вживають адміністративних, економічних та пропагандистських заходів щодо планування сім'ї. У результаті річний приріст населення знизився з 28% (1968 р.) до 8—10% (1999 р.), тобто став нижчим за середньосвітовий. Більшість країн Азії — Індія, Бангладеш, Індонезія, Шрі-Ланка, Пакистан та інші пішли шляхом Китаю. Але зусилля державних органів цих країн щодо вимушеного зменшення рівня народжуваності та планування сім'ї значних результатів покищо не дали. Демографічна політика більшості європейських та північноамериканських держав спрямована на заохочування тих, хто бажає мати дітей. Для цього створюється система державної підтримки багатодітних сімей. Країни Азії, що розвиваються, впливають на кількість і відтворення населення в світі і визначають демографічну політику планети. Для стабілізації кількості населення необхідно цілеспрямовано проводити демографічну політику. Це сприятиме підвищенню життєвого, культурного рівнів, розвитку науково-технічного прогресу, стабілізації соціально-економічних відносин між країнами.
- Предмет соціально-економічної географії світу.
- Політична карта світу. Періоди й етапи формування.
- Класифікація країн за формою правління. Форми адміністративно-територіального устрою.
- Джамахирія (араб. — народовладдя, влада мас) — форма правління, за якої відсутні традиційні інститути влади; вважається, що всі державні рішення приймаються усім народом.
- Характеристика промисловості Німеччини.
- Міжнародні організації.
- Загальна характеристика країн Західної Європи.
- Глобальні проблеми людства.
- Географія світового транспорту.
- Загальна характеристика зовнішніх економічних зв’язків. Міжнародний туризм.
- Характеристика промисловості Японії.
- Населення світу: кількість, густота, відтворення.
- Загальна характеристика країн Центральної і Східної Європи, Північної і Центральної Азії.
- Статевовіковий склад населення. Демографічні процеси і демографічна політика.
- Загальна характеристика с/г Німеччини.
- Загальна характеристика країн Америки.
- Загальна характеристика с/г Великої Британії.
- Мовний та етнічний склад населення. Світові релігії.
- Загальна характеристика країн Африки.
- Взаємодія природи і суспільства. Світові природні ресурси.
- Загальна характеристика промисловості Канади.
- Промисловість світу.
- Загальна характеристика промисловості Польщі.
- Австралія. Загальна характеристика промисловості.
- Росія. Загальна характеристика с/г.
- Загальна характеристика населення Японії.
- Країни Латинської Америки. Регіональний огляд.
- Історично-географічні регіони.
- Типологія країн.
- Тип країни — об'єктивно сформований і відносно стійкий комплекс властивих їй умов і особливостей розвитку, що характеризує її роль і місце у світовому співтоваристві на певному етапі розвитку.
- Економіко-географічна характеристика Франції.
- Загальна характеристика сільського господарства Росії.
- Загальна характеристика населення Австралії.
- Охарактеризуйте транспортну систему Канади.
- Порівняльна характеристика промисловості Білорусії та Польщі.
- Охарактеризувати транспортну систему Італії.
- Загальна характеристика зовнішньоекономічних відносин Китаю.
- Загальна характеристика транспортної сітки Канади.
- Машинобудівна промисловість світу, особливості розміщення найважливіших галузей.
- Природно-ресурсний потенціал Росії
- Природные ресурсы классифицируются:
- Економіко-географічне положення, природні умови і ресурси Великобританії
- Характеристика промисловості Франції.
- Промисловість сша. Основні міжгалузеві системи промисловості.
- Зовнішньоекономічні відносини світу.
- Загальна характеристика сільського господарства Японії.
- Опишіть зовнішньоекономічні відносини Японії.
- Світове господарство.
- Характеристика промисловості Франції.
- Характеристика промисловості Італії.
- Загальна характеристика с/г Франції.
- Загальна характеристика країн Азії.