68.Види, форми та методи здійснення міжнародних інвестицій в Україні

Міжнародні інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу за кордоном з метою отримання прибутку. Розрізняють дві основних форми іноземних інвестицій:- прямі іноземні інвестиції; - портфельні іноземні інвестиції. Для іноземних інвесторів на території України встановлений національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за виключеннями, передбаченими законодавством України й міжнародними домовленостями України. Іноземні інвестиції можуть здійснюватись у вигляді іноземної валюти, валюти України (при реінвестиціях за умови сплати податку на прибуток); будь-якої нерухомості або рухомого майна та пов’язаних із ним майнових прав; акцій, облігацій та інших цінних паперів; корпоративних прав; грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов’язань, гарантованих першокласними банками; прав інтелектуальної власності, підтвердженої згідно законів країни-інвестора; прав на здійснення господарської діяльності; будь-яких інших цінностей згідно з законодавством України.

Найбільша кількість іноземних інвестицій в Україні здійснюється шляхом створення спільних підприємств. Інвестиції можуть бути здійснені у формі:

• часткової участі в підприємствах, які здійснюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючого підприємства, або придбання діючого підприємства повністю;

• створення підприємств зі 100-відсотковим іноземним капіталом;

• придбання рухомого та нерухомого майна шляхом прямого отримання майна та майнових прав або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

• придбання самостійно чи за участі українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;

• придбання будь-яких майнових прав.

Найбільша кількість іноземних інвестицій в Україні здійснюється шляхом створення спільних підприємств.

У західній літературі термін “джойнт-венчур” (“joint venture”) виник у Великобританії для визначення спілок “Мерчант Венчерс” або “Джентльмен Адвенчерс”, що займалися заморською торгівлею в 16-му та 17-му сторіччях. Саме з подібних форм домовленостей пізніше виникли так звані “joint stock companies” (об’єднані біржові компанії), що стали передумовою до виникнення юридичних осіб з обмеженою відповідальністю.

Залучення інвестицій може здійснюватись різними способами, в залежності від відносин між інвестором та об`єктом приватизації, загальним економічним середовищем. Головні способи - це створення спільних підприємств, додаткова емісія акцій, залучення коштів міжнародних фінансових організацій та проведення конкурсів, які б передбачали зобов`язання щодо розвитку підприємств.

Досить привабливою є перспектива залучення додаткових коштів за допомогою вторинної емісії акцій. Щоправда, це може стосуватися лише стабільно працюючих виробництв. Такі підприємства можуть емітувати свої цінні папери для поповнення обсягу власних обігових коштів. Такий спосіб залучення інвестицій ще не досить поширений в Україні [2, c.96 ].

Активно почали працювати на українському ринку міжнародні фінансові установи. Програми надання кредитів українським підприємствам здійснюють Європейський Банк Реконструкції та Розвитку (ЄБРР), Міжнародна Фінансова Корпорація (МФК), Фонд NIS Enterprise - фонд сприяння розвитку підприємництва в нових незалежних державах та деякі інші. Вони постійно розширяють сферу своєї діяльності. Такі фінансові установи надають кредити на умовах, вигідніших, ніж в українських банках [4, c.367-368].

Отже, Україна має достатній потенціал для збільшення іноземного інвестування. Державна стратегія економічної і соціальної політики має передбачати передусім зменшення перешкод інвесторам на шляху до входження на ринок, сприяння розвиткові потенційних можливостей, збільшення припливу прямих іноземних інвестицій в економіку України.