logo
shpory_MEDU_2011

96.Зовнішня заборгованість держави в умовах глобалізації фінансових ринків

Сьогодні будь-яка країна все більше інтегрує у глобальні економічні процеси, які позначаються на макроекономічних показниках функціонування національної економіки. Однією з ключових економічних проблем нашого часу є зовнішня заборгованість держави і приватного сектору, яка щороку зростає. Зовнішні запозичення для нашої держави є одним із інструментів реалізації моделі випереджального зростання, що передбачає здійснення активних капітальних вкладень в інфраструктуру, виробничі фонди, технологічне переоснащення підприємств та розвиток інтелектуального капіталу.

Державний борг є складовою державних фінансів; це загальна сума випущених і непогашених боргових зобов’язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх) включаючи боргові зобов'язання держави (АРК чи місцевого самоврядування), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору. Державний зовнішній борг класифікується по наступних ознаках: по видах кредитів (банківські і фірмові); по формах надання (валютні і товарні); в залежності від цільового використання (інвестиційні і не інвестиційні позики); по умовах надання (пільгові, за сплатою високих процентів, на компенсаційній основі); по строках повернення заборгованості; по умовах повернення боргу (одночасно, рівними чи не рівними частинами).

Розвиток міжнародної фінансової системи характеризується значним зростанням обсягів зовнішньої державної заборгованості країн світу. Державний борг є органічною складовою фінансових систем переважної більшості країн світу, дієвим інститутом у механізмі макроекономічного регулювання та інструментом реалізації економічної стратегії держави. В Україні за роки її незалежності формування боргу відбувалося значною мірою під впливом потреб оперативного фінансування поточних бюджетних видатків, що зумовило його структуру та обсяги. До основних причин швидкого зростання державного боргу України в сучасних умовах можна віднести: необхідність збільшення валютних резервів для забезпечення стабільності національної грошової одиниці; значні бюджетні дефіцити; залежність від імпорту енергоносіїв; потреби технічного переозброєння більшості галузей національної економіки.

станом на 1.01.2010.

За інформацією МВФ, в 2011 році Україна має виплатити МВФ лише відсотки в розмірі 148,45 млн. SDR(SDR спеціальні права запозичення - "валюта" МВФ), або приблизно 220 млн. доларів.

У 2012 році розмір платежу з урахуванням виплати тіла кредиту складе 2 млрд. 367,340 млн. SDR або близько 110 млн. доларів за курсом 1,5 долара за SDR як відсотки за кредитом stand-by від 2008 року, або приблизно 3,55 млрд. доларів, з яких 2 млрд. 234,38 млн. SDR - тіло, 132,96 млн. SDR - відсотки. У 2013 році виплати становитимуть, відповідно, 3 млрд. 552,39 млн. SDR, або приблизно 5,33 млрд. доларів, 52,39 млн. SDR і 3,5 млрд. SDR.

SDR (спеціальні права запозичення - "валюта" МВФ) або близько 110 млн. доларів за курсом 1,5 долара за SDR як відсотки за кредитом stand-by від 2008 року.

Врегулювання зовнішньої заборгованості України потребує застосування системного підходу зважаючи на складність процедур управління, що задіяні при цьому. Існує необхідність врахування системної реакції економіки країни, постійного запровадження коригуючих сигналів й аналізу наступних відгуків системи. На підставі цього можна підвищити рівень управління зовнішнім державним боргом, більш ефективно використовувати переваги та можливості здійснення державою зовнішніх запозичень, оптимізувати його структуру, уникнути або пом'якшити негативний вплив, пов'язаний з його обслуговуванням.