4.3. Небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовища

Небезпечні і шкідливі фактори відповідно до державних стандартів поділяються на:

1) фізичні; 2) хімічні; 3) біологічні; 4) психофізіологічні.

До фізичних небезпечних і шкідливих факторів відносять шум, вібрації, електромагнітне й іонізуюче випромінювання, а також параметри, що характеризують клімат (температура, атмосферний тиск, вологість, потоки вітру), запиленість і рівень освітленості.

Фізичні фактори підрозділяють на механічні, термічні, радіаційні і електромагнітні.

Механічні фактори. До них відносяться - тиск, шуми, вібрації.

Тиск - різке підвищення тиску - це звичайний вибух. Безпечний тиск – менш 10 кПа, понад 10 кПа викликає травму, більш 100 кПа - смертельна поразка. Джерело зміни тиску - виробничі і побутові аварії або вибухи звичайного чи ядерного заряду.

Шум - безладне сполучення звуків, різних за рівнем і частотою. Джерело шумів - коливання середовища. Одиницею виміру шуму є децибел (дБ). Рівні шумів визначають за ГОСТ 12.1.003-76 "Система стандартів безпеки праці. Шум. Загальні вимоги безпеки". Допустима норма – це такий рівень шуму, який діючи протягом тривалого часу, не викликає зниження гостроти сприймання звуку і забезпечує задовільну розбірливість мови на відстані 1,5 м від того, хто говорить. Допустимі межі сили звуку в різних мовах становлять 45-85 дБ, больовий поріг - 140 дБ. У разі постійного шумового фону 70 дБ виникає розлад ендокринної та нервової систем, 90 дБ – порушується слух, 120 дБ – з'являється фізичний біль, який стає нестерпним. Рекомендовані діапазони шумів всередині приміщень різного призначення такі: для сну і відпочинку – 30-40 дБ; для розумової праці – 45-55 дБ; для лабораторних досліджень, роботи з ПК – 50-60 дБ; для виробничих цехів, гаражів, магазинів – 56-70 дБ.

Вібрації — механічні коливання твердих тіл, які людина сприймає як струс (землетрус, транспорт, обертання неврівноважених частин машин і механізмів). Передаються через опорні поверхні людини (загальна вібрація) чи через руки (місцева вібрація) при роботі з пневмоінструментом.

Термічні фактори - це температура, вологість і рухливість повітря. Вони безпосередньо впливають на людину чи побічно, формуючи клімат середовища проживання або мікроклімат робочої зони.

Зміни температури в глобальному масштабі викликають стихійні лиха (посухи, вимерзання окремих видів рослин, повені і т.п.) Для людини небезпечні і короткочасні температурні впливи (тепловий і сонячний удар), при низьких температурах - обмороження. Небезпечні і різкі перепади температури.

Комфортною температурою для людини є +16…20 °С. При відхиленнях (істотних) від цієї величини знижується працездатність людини.

Людина погано переносить рухливість повітря, так називані протяги, що викликають простудні захворювання, ревматизм, радикуліти тощо.

Охолодження у воді для людини настає при +33°С. При температурі води +22°С організм втрачає приблизно 10 кал тепла в годину.

Радіаційні фактори стали істотними в останні десятиліття. Їх сучасні джерела:

- викид радіоактивних речовин при аваріях ядерних установок (атомні електростанції, атомні судна, підвідні човни і т.д.);

- витоки і втрати радіоактивних речовин на підприємствах (промисловості, медицини і науки);

- витоки радіоактивних речовин при їхньому збереженні і похованні.

Радіоактивність - спонтанне перетворення ядер деяких хімічних елементів (радій, уран, плутоній і ін.), що приводить до зміни їхнього масового числа і масового номера елемента. Радіоактивний розпад супроводжується випромінюванням енергії ядер атомів і характеризується періодом напіврозпаду. Останній є константою природи і не може бути змінений за бажанням людини. Наприклад, для ізотопу урану-235 (²³⁵U) період напіврозпаду складає 710 млн. років, для ізотопу стронцію – 90 (⁹⁰Sr) - 26 років, для ізотопу йоду -131 (¹³¹J) трохи більше 8 діб. Радіоактивний розпад супроводжується трьома видами випромінювання:

- - випромінювання - позитивні частинки рухаються зі швидкістю 20 км/с, володіють великою іонізуючою здатністю, але малою проникаючою здатністю.

- - випромінювання - потік позитронів і електронів внутрішньоядерного походження. Має велику проникаючу здатність. Шлях пробігу в повітрі кілька метрів.

-  - випромінювання - потік гама квантів. Має дуже високу проникаючу здатність, але іонізуюча здатність істотно менше, ніж для  і  -випромінювань.

Усі ці випромінювання впливають на організм людини, викликаючи променеву хворобу. Припустима доза опромінення - 5 Бер/рік (природний фон чи доза для непрацюючих з радіоактивними речовинами - 0,5 Бер/рік). Норма опромінення за все життя становить приблизно 35 Бер. При разовому опроміненні в 100-200 Бер наступає легкий ступінь променевої хвороби, при 200-400 Бер - середній ступінь і при 400-600 Бер - важкий ступінь, а при більше 600 Бер - украй важкий ступінь з летальним результатом.

1 Бер - еквівалентна доза будь-якого іонізуючого випромінювання в біологічній тканині, що створює той же ефект, що і доза в 1 рад рентген випромінювання.

Електричні і магнітні фактори.

При впливі на людину електричний струм може чинити:

а) місцеву дію (опіки, травми від механічних ушкоджень, викликаних електрострумом);

б) загальну дію на весь організм.

Ступінь поразки електрострумом залежить від його величини, а саме:

- 0,01 А - людина відчуває труднощі при відриванні руки від проводу;

- 0,025 А — параліч рук, утруднення дихання;

- 0,05 А — параліч дихання;

- 0,1 А - параліч серця, смерть.

Людина піддається впливу і магнітним факторам, зокрема магнітного поля Землі. Магнітне поле характеризують його напруженістю, що виражається в А/м. Магнітне поле Землі є надійним захистом для живих істот від електрично заряджених космічних частинок. Магнітосфера Землі забезпечує можливість радіозв'язку в межах планети. З ростом широти території збільшується і напруженість магнітного поля. Магнітне поле чуттєве до активності Сонця (поява темних плям) і реагує на неї відомими магнітними бурями Землі.

Особливим різновидом електрики є статична електрика, з’являється при терті речовин. Тому її називають трибоелектрикою. Джерелами трибоелектрики можуть бути течія діелектричної рідини по ізольованим від Землі трубах, різних шлангах, а також під час перевезення таких рідин у незаземлених цистернах і бочках. Рух дисперсного матеріалу і пилу по трубопроводах супроводжується також трибоелектрикою.

Хімічні шкідливі фактори середовища проживання. Вони мають місце у виробничих умовах при витоках при виробництві кислот і лугів, різних видів пластмас, фенолових сполук отрутохімікатів, пестицидів і інших хімічних продуктів. Особливе місце займає хімічне забруднення атмосфери повітря. Джерелом такого забруднення є: спалювання палива на теплових електростанціях і ТЕЦ, виділення вихлопних газів на транспорті, викиди чорної і кольорової металургії, викиди і відходи атомної промисловості, застосування пестицидів і інших отрутохімікатів і багато чого іншого.

До небезпечних речовин належать хімічні речовини, яких у виробництві знаходиться понад 50 тисяч сполук. Більшість цих речовин синтезовано людиною і не зустрічається в природі. Потенційна небезпека шкідливого впливу хімічних речовин на живі істоти є метою вивчення хіміко-біологічної науки – токсикології. Небезпечна речовина – хімічний елемент чи сполука, що спричиняє захворювання організму, є центральним поняттям токсикології. У виробництві небезпечні речовини перебувають у газоподібному, рідинному і твердому станах. Вони здатні потрапляти в організм через органи дихання, травний тракт чи шкіру. Шкідливий вплив хімічних речовин визначається як властивістю самої речовини, так і особливістю організму людини.

За токсичним (небезпечним) ефектом впливу на організм людини хімічні речовини поділяють на загальнотоксичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію.

В останні десятиліття частіше з'являється над мегаполісами смог, а з опадами часто випадають кислотні дощі. Смог - густий туман суміші вуглеводнів і діоксидів азоту, що розкладаються з виділенням шкідливих і небезпечних газів під впливом сонячних променів.

Не меншу небезпеку для БЖД людини представляють різні забруднення водяних ресурсів. Джерелами таких забруднень є скидання стічних вод, що містять нафтопродукти, солі важких металів, пестициди, добрива, радіоактивні й інші відходи людської діяльності. Такі забруднювачі попадають не тільки в поверхневі, але і підземні води.

Біологічні фактори. Це макроорганізми (рослини, тварини) і мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, грибки, найпростіші).

Психофізіологічні фактори. Визначають емоційний, фізіологічний і пси-хічний стан людини і залежать в основному від освітнього рівня останнього. Усе частіше ми маємо справу з моббінгом ("війна" на робочому місці), супроводжуваним психічними розладами. Основними причинами моббінга є:

- процес постійної модернізації і раціоналізації виробництва;

- страх утрати роботи;

- психологічний терор (інтриги, плітки);

- усе зростаючий темп і навантаження на людину без врахування її здібностей;

- монотонність праці і нудьга на роботі.