logo
Конспект лекцій БЖД(5лекц)

4.4. Показники оцінки шкідливої дії речовин

Основним критерієм якості повітря є гранично допустимі концентрації шкідливих речовин – ГДК. Величина ГДК залежить від впливу речовин на здоров'я людей і навколишнє середовище.

Під ГДК розуміють концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи при іншій тривалості (але не більше 41 год на тиждень) під час усього робочого стажу (25 років) не може викликати захворювань чи відхилень стану здоров'я у процесі роботи чи у віддалений період життя сучасного і наступних поколінь.

ДСТУ 12.1.005 - 88 установлює ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Указується величина ГДК у мг/м3, клас небезпеки й агрегатний стан (п – пара, гази; а – аерозоль; п + а – суміш). Всього 1307 найменувань.

При одночасному вмісті в повітрі декількох шкідливих речовин одно-спрямованої дії оцінку проводять за сумою відносин фактичних концентрацій до їхної ГДК, яка не повинна перевищувати одиниці:

С1 / ГДК1 + С2 / ГДК2 + … + С3 / ГДКn 1,

де С1, С2, …Сn – фактична концентрація шкідливих речовин.

До речовин односпрямованої дії відносяться такі речовини, що близькі за хімічним складом і характером впливу на організм людини.

ГДК деяких шкідливих речовин: борошняний пил – 6 мг/м3, зерновий – 4; чайний, тютюновий – 3; сірковуглець, хлор – 1; аміак – 20; сірководень – 10; миш’яковистий водень – 0,3.