logo
21

3.1. Державне регулювання аграрного сектора в Україні

Безперечно, сучасний аграрний сектор в розвинутих мікроекономічних системах, де всі суб'єкти АПК знаходяться у тісному взаємозв'язку, відрізня­ється від аграрного сектору в перехідних економіках і в Україні.

В умовах перехідного періоду забезпечення продовольчої безпеки України є першочерговим в економічній політиці держави. Затяжна криза в АПК, яка призвела до погіршення постачання населення продуктами харчу­вання, зростання рівня безробіття і, в результаті, підвищення соціальної на­пруги в суспільстві, була закладена адміністративно-командною системою (АКС), раптовий розвал якої породив проблеми реформування АПК України.

Через стихійність ринкового механізму, що не завжди забезпечує підви­щення ефективності навіть у розвинутих країнах, у перехідних економіках і в Україні суттєву роль повинна відігравати економічна політика держави, де мають отримати перевагу дві основні взаємодоповнюючі групи їх регулюючих функцій. Див. рис.12.

Перша група об'єднує ті функції, які зазвичай виконує держава в сучас­ній ринковій системі:

1. Забезпечення інституціонально-правової основи господарської діяль­ності контрагентів;

2. Ліквідація або компенсація дефектів ринку;

3. Підтримка нормального функціонування національної економіки в ці­лому та її мікроекономічних систем.

У другій групі об'єднані функції, пов'язані з формуванням ринкових відносин:

1. Розробка господарського законодавства, адекватного умовам ринкової політики;

2. Демонополізація та заохочення конкуренції;

3. Роздержавлення, приватизація та заохочення приватного секторі.

Рис. 12. Основні функції державного регулювання економіки

В зв'язку з тим, що в Україні система державного регулювання економіки знаходиться у стадії формування, насамперед особливо сприяти розвитку АПК повинні прийняті Верховною Радою Закони "Про пріоритетність розвит­ку села та аграрно-промислового комплексу в народному господарстві Украї­ни", "Про селянське (фермерське) господарство", "Про кооперацію, “Земе­льний кодекс України” тощо, а також подальша розробка законодавчих документів та нормативних актів.