logo
21

1.1. Агропромислова інтеграція та її форми

Сучасний аграрний сектор мікроекономічної ринкової системи покликаний задовольняти потреби населення в продуктах харчування, а промисловість – у сировині. Найбільш успішно це може здійснюватися за умов агропромислової інтеграції (АПІ), яка передбачає органічне поєднання сільського господарства, промисловості, транспорту, переробки та торгівлі з ціллю доведення кінцевої продукції до споживача. АПІ розвивається як вертикально (міжгалузеве кооперування підприємств різних галузей, що забезпечує єдність і безпосередність організаційно-технологічних процесів), де розповсюджена у вигляді агропромислових підприємств, об'єднань, комбінатів, агрофірм тощо, так і горизонтально (посилення взаємозв’язків між підприємствами однієї галузі, що сприяє спеціалізації), де в сільськогосподарському виробництві її представляють спеціалізовані господарства та мікрогосподарскі підприємства.

Контрактна форма АПІ найбільш поширена в індустріальних країнах з розвинутим аграрним ринком, де на її засадах виробляється біля чверті сільськогосподарської продукції. Різноманітні типи контрактів, залежно від характеру продукції, місцерозташування від пунктів її переробки та ринків збуту, матеріальних і фінансових можливостей контрагентів, укладають з фермерами промислові, торгові компанії, кооперативи тощо. В результаті фірми-посередники отримують потрібну продукцію певної якості у визначений термін, а фермеру гарантовано ринок збуту за наперед домовленою ціною та можливість кредитування.

Форми АПІ представлені на рис. 1.

Рис. 1. Форми агропромислової інтеграції

В Україні горизонтальну інтеграцію представляють фірми, зайняті переробкою сільськогосподарської продукції, такі як ЗАТ “Агроекопродукт”, АТ “Волиньхолдінг”, АТЗТ “Львівський жиркомбінат”, ВАТ “Миколаївський молочний завод”, фірма “Агра” тощо.

На жаль, контрактація в Україні, де ринки реалізації продукції та засобів виробництва недостатньо розвинуті, ще не зайняла гідного місця серед форм АПІ.

В країнах з розвинутим аграрним ринком, зокрема в США, агропромислова інтеграція сформована на базі організаційно-господарської діяльності великих науково-виробничих об’єднань агробізнесу в сільськогосподарський сфері. Вони є національними корпораціями, що координують міжгосподарські та агропромислові зв’язки, ініціюють сучасний механізм контролю за технологією та організацією, визначають розвиток сільського господарства на основі досягнень науково-технічного прогресу (НТП), перехід до промислово-торгових фірм несільськогосподарських сфер економіки, які, мінімізуючи сукупні витрати, стимулюють підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.