Тема 1.4. Регіон в системі поділу праці.
В цій темі розглянуті сучасні особливості поділу праці і формування основних економічних районів країни.
В 1998 році Рада по вивченню продуктивних сил України завершила розробок з економічного районування і в проекті Закону України “Про концепцію державної регіональної економічної політики” запропоновано сітка економічних районів України:
Донецький район (Донецька, Луганська області);
Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області);
Східний (Полтавська, Сумська, харківська області);
Поліський (Волинська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська області);
Подільський (Вінницька, тернопільська, Хмільницька області);
Карпатський (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області);
Причорноморський (Одеська, Херсонська, Миколаївська області);
Автономна республіка Крим.
Ця нова сітка економічних районів в цілому відповідна основним науковим критеріям економічного районування. Ця сітка інтегрального економічного районування використовується, серед інших схем, у більшості економічних наукових та багатьох навчальних закладів України.
Макро (інтегральні) економічні райони – це найбільші територіальні формування, які об’єднають декілька адміністративних областей, або адміністративні області з автономною республікою.
Мезо (інтегральні) економічні райони є підрайонами крупних (макро) районів і окреслюються межами адміністративної області або автономної республіки.
Мікро (інтегральні) економічні райони пов’язані з низовим адміністративно-господарським районуванням. Їх територія відповідає території адміністративних районів, окреслених в межах області. Територія малого району може охоплювати велике місто (наприклад, Київ, Донецьк, Харків, Одесу).
На формування економічних районів основних вплив має територіальний поділ праці. Він проявляється, перш за все, у формуванні галузей спеціалізації окремих територій. Ці галузі, в свою чергу, обумовлюють склад галузей, що їх обслуговують і доповнюють. Це приводить до виникнення територіально-виробничих комплексів (ТВК).
Територіальний поділ праці формується лише за умови розвитку взаємозв’язків місцевостей з різною спеціалізацією господарства на основні розвиненого обміну. Рушійними силами цього процесу є рівень розвитку науково-технічного процесу, спеціалізація діяльності людей в певних економічних регіонах, економічний ефект виробництва. Однак головним рушієм розвитку територіального поділу праці в сучасних умовах є економічний ефект.
Територіальний поділ праці всередині країни і між країнами передбачає наявність промислових відмінностей у господарстві, розірваність між окремими стадіями виробництва, між виробництвом і споживанням.
Територіальний поділ праці проявляється в різних масштабах. Тому і спеціалізація господарства окремих регіонів також повинна розглядатися, виходячи з масштабів поділу праці.
Рівні територіального поділу праці:
світовий поділ праці (охоплює всі держави світу);
міжнародний поділ праці (в межах певного об’єднання держави);
міжрегіональний внутрідержавний поділ праці (між економічними районами країни);
внутрирегіональний поділ праці – між спеціалізованими господарськими частинами регіону (підрайонами, адміністративними одиницями);
внутріобласний поділ праці – між спеціалізованими господарськими частинами адміністративних областей;
локальний поділ праці – всередині окремих господарських часник області, між містами і приморськими зонами.
Запитання і завдання
Сучасна сітка макрорегіонів України.
В чому суть територіального поділу праці?
Основні види і масштаби територіального поділу праці.
Наведіть приклади ефективного розміщення продуктивних сил з урахуванням територіального поділу праці в межах України.
- Донецький національний університет економіки і торгівлі імені м.Туган-Барановського
- Тема 1.1. Предмет, метод і задачі дисципліни.
- Тема 1.2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
- Тема 1.3. Економічне районування та територіальна організація господарства.
- Тема 1.4. Регіон в системі поділу праці.
- Тема 1.5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.
- Тема 1.6 Механізм реалізації регіональної економічної політики.
- Тема 1.7.Господарський комплекс України, його структура трансформація в ринкових умовах.
- Тема 1.8. Природний та трудовий потенціал України.
- Тема 1.9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення.
- Паливно-енергетичний комплекс
- Металургійний комплекс
- Машинобудівельний комплекс
- Запитання і завдання
- Хімічний комплекс
- Запитання і завдання
- Лісовиробничий комплекс
- Запитання і завдання
- Будівельний комплекс.
- Запитання і завдання.
- Агропромисловий комплекс
- Запитання і завдання
- Соціальний комплекс
- Матеріально-побутові послуги
- Запитання і завдання
- Транспортний комплекс
- Запитання і завдання
- Тема 2.1. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку.
- Запитання і завдання
- Тема 2.2. Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в Європейські та інші світові структури.
- Завдання і питання
- Тема 2.3 Фактори сталого розвитку продуктивних сил.
- Завдання і питання
- Тлумачний словник
- Література
- Зрушення в територіальних пропорціях випуску продукції за 1996-2004рр.
- Інвестиції в основний капітал по регіонах України за рахунок усіх джерел фінансування, відсотків
- Індикатори екологічного стану регіонів України за 2004 р., відсотків до підсумку
- Основні показники промисловості по регіонах України
- Основні показники розвитку сільського господарства по регіонах (областях) України (без міст Києва та Севастополя)
- Регіональна економіка
- 83050, М. Донецьк, вул. Щорса, 31.
- 83023, М. Донецьк, вул.. Харитонова, 10.