6.4 Розвиток персоналу та трудові відносини в міжнародних корпораціях

Вивчаючи ці питання, слід знати такі ключові особливості розвитку персоналу в міжнародних корпораціях:

1. Вивчення особливостей культури учасників.

2. Публічна критика є табу для деяких культур Далекого Сходу.

3. Важливо зберегти «обличчя» фірми, компанії і не допустити незручностей стосовно інших людей з країн Близького Сходу, Східної та Західної Африки і деяких європейських країн, включаючи Іспанію та Італію.

4. Складним може бути й отримання адекватної оцінки викладання.

5. Правильне розуміння ставлення до роботи, яку вивчаємо, у національній культурі стажерів.

У подальшому слід засвоїти дві основні функції міжнародної професійної підготовки:

• формування у всіх менеджерів єдиного глобального підходу до розв'язання проблем;

• навчання менеджерів розв'язання конкретних проблем, що виникають у діяльності експатріанта у країні перебування (господаря).

Причини тренінгу ТНК

1. Організаційні:

• команди прагнуть підвищити ефективність зовнішньоекономічних операцій;

• подолання етноцентризму, опанування менеджерами цінностей інших країн;

• поліпшення комунікацій між головним офісом і закордонними філіями (підлеглими).

2. Людські:

• поліпшення здатності до ефективної взаємодії завдяки розвитку таких якостей: ввічливість, пунктуальність, тактовність, акуратність, чутливість, надійність, толерантність, вразливість;

• ігнорування рішень менеджерів нижніх рівнів;

• поліпшення загального управлінського стилю.

Особливо слід звернути увагу на зростання ролі міжнародних корпорацій у розвитку персоналу, що потребує відповідного фінансування. У середньому провідні міжнародні корпорації витрачають на цілі навчання 1,4% фонду заробітної плати.

Варто зазначити також, що в Азії та Європі витрати корпорацій на навчання більші, ніж у США. У Франції законодавство вимагає від підприємців витрати на навчання коштів у розмірі не менше ніж 1 % фонду заробітної плати. У Німеччині, Швеції, Японії, Південній Кореї та Сінгапурі навчання стимулюється податковими пільгами та субсидіями.

Вивчення питань трудових відносин у міжнародних корпораціях доцільно розпочати із з'ясування ступеня задоволення працею, характерного для провідних країн (табл. 6.4).

Таблиця 6.4 – Міжнародне зіставлення задоволення працею [3]

Вони дають підстави для розуміння національних особливостей трудових відносин. Скажімо, з таблиці видно, що в Японії повністю задоволені працею лише 8% молодих працівників, у той час як у західних країнах — 32%.

Підбиваючи підсумки вивчення питання, важливо звернути увагу на такі аспекти:

1. Трудові відносини в міжнародному контексті:

• підходи до трудових відносин у різних країнах (умови та оплата праці тощо);

• міжнародні профспілкові організації;

• виробнича демократія;

• стратегічні підходи до міжнародних трудових відносин.

2. Дві основні форми участі працівників в управлінні міжнародною компанією:

• спільне прийняття рішень (codetermination) — участь представників трудового колективу у засіданнях ради директорів з правом вето або без нього;

• гуртки якості (quality control circle) — регулярні збори робітників, на яких обговорюються і вирішуються проблеми на своїх робочих місцях.

3. Вплив міжнародних компаній на послаблення позицій профспілок при обговоренні колективного договору:

• міжнародна диверсифікація МНК;

• загроза вивезти підприємство (і робочі місця) за кордон;

• складні структури і механізми підпорядкованості.