99. Розширення нато на схід.
З грудня 1994 року НАТО заявила, щоправда опосередковано, про можливість розширення на схід: керівний орган НАТО поставило перед аналітиками організації завдання розробити “ Дослідження про розширення НАТО ”. Його завершили у вересні 1995 року. Воно було опубліковано у всіх натівських виданнях. В документі не вказувалися потенційні члени, а лише вказувався механізм, як це розширення проводити та критерії. Під ці критерії підходили лише 4 країни: Польща, Угорщина, Чезія та Словаччина. Пізніше їх кількість зменшилася до 3: не пощастило Словаччині, уряд якої був не дуже симпатичним для Заходу (через одіозність лідера держави) .
5-6 грудня 1995 року документ “Дослідження про розширення НАТО” було схвалено на черговому Брюссельському саміті як “ документ практичної дії ”. У тому ж 1995 році НАТО прийняло ще одне важливе рішення: про розширення “номенклатури” своїх партнерів. Через ПЗМ та Радою північно-атлантичного співробітництва НАТО співпрацювало з країнами Європи та колишнього СРСР. У
1995 році була запропонована Ініціатива Середньоземноморського діалогу. Було названо 6 країн в якості потенційних натівських партнерів: Ізраїль та 5 арабських країн – Мавританія, Марокко, Туніс, Єгипет, Іорданія.
В травні 1997 року Раду північно-атлантичного співробітництва було трансформовано в Раду євроатлантичного партнерства.
8-9 липня 1997 року відбувся Мадридський саміт НАТО, де було заявлено про 3 країни, які будуть прийняті до НАТО: Чехія, Польща та Угорщина. В грудні 1997 року ці три країни підписали офіційні протоколи про приєднання до НАТО. Однак парламент кожної з країн НАТО мали ратифікувати ці протоколи. Процес ратифікації зайняв трохи більше року (через шантаж з боку Туреччини). У лютому 1999 року, Угорщина (10-15 лютого), Польща , та Чехія (26 лютого) підписали акти про приєднання до НАТО. Урочисте прийняття відбулося 4 квітня 1999 року у Вашингтоні, де 50 років тому було підписано Північно-атлантичний договір. Це стало першим фактор розширення НАТО за рахунок колишніх противників.
- На Вашингтонському саміті було прийняте ще одне важливе рішення. Прийнята “Нова стратегічна концепція ” передбачала, що НАТО для застосування збройних сил в миротворчих місіях не потребує мандату жодної міжнародної організації, в тому числі Ради Безпеки ООН. Фактично, НАТО поставила себе “поза законом”, порушивши систему міжнародного права, встановлену після 2-ї світової війни.
- Міжнародні відносини як окрема історична дисципліна.
- Системний підхід до вивчення міжнародних відносин.
- Основні характеристики Віденської системи міжнародних відносин.
- Розвиток і діяльність міжнародних організацій.
- Версальська система міжнародних відносин.
- Балканські війни 1912-1913рр. Роль дипломатії великих держав в їх розв’язанні.
- Характер та цілі Першої світової війни.
- Геополітичні наслідки Першої світової війни.
- Причини першої світової війни.
- Створення Ліги Націй та її діяльність.
- Завершення Першої світової війни та її наслідки.
- Основні проблеми міжнародних відносин після Першої світової війни (мирне врегулювання, Російське та Німецьке питання).
- Декрет про мир і мирна програма Вільсона (14 пунктів): порівняльний аналіз.
- Концептуальні підходи держав-переможниць до розробки мирних договорів з Німеччиною та її союзниками на Паризькій конференції.
- Мандатна система.
- Російське питання на Паризькій мирній конференції.
- Вашингтонська конференція та її рішення.
- Генуезька конференція.
- Рапальський договір.
- Становлення і розвиток міжнародних відносин України часів Центральної Ради (1917-1920). Дипломатія України доби Гетьманату.
- Перша криза Версальської системи та її врегулювання (репарації, Рурська криза, план Дауеса).
- Конференція в Локарно.
- Підготовка та підписання пакту Бріана-Келога.
- Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933-1935рр.
- Проект «Східного пакту».
- Укладення договорів про взаємодопомогу між срсср і Францією, срср і Чехословаччиною.
- Італо-ефіопська війна (позиція держав, Ліги Націй).
- Політика невтручання у іспанські справи. Криза Ліги Націй.
- Становлення блоку агресорів.
- Криза Вашингтонської системи (агресія Японії).
- Виникнення вогнища війни на Далекому Сході (1931 -1933рр.).
- Поширення японської агресії в Китаї та розпад Вашингтонської системи.
- Аншлюс Австрії, його наслідки та позиція великих держав.
- Мюнхенська угода.
- 35. Англо-франко-радянські переговори щодо пакту про взаємодопомогу.
- Пакт Рібентропа-Молотова та його наслідки.
- 37. Початок Другої світової війни.
- 38. Політичний зміст Другої світової війни.
- 39. Капітуляція Франції та її міжнародні наслідки.
- 40. Напад Німеччини та її союзників на срср та позиція урядів Великобританії та сша.
- 41. Передумови та початок створення антигітлерівської коаліції.
- 42. Атлантична хартія.
- 43. Вступ сша у Другу світову війну.
- 44. Московська конференція мзс 1943 року.
- 45. Тегеранська конференція.
- 46. Ялтинська конференція. Її основні рішення.
- 47. Потсдамська конференція.
- 48. Геополітичні наслідки Другої світової війни.
- 49. Головні характеристики міжнародних відносин в повоєнний період.
- 50. Докорінні зміни у повоєнному світоустрої після Другої світової війни.
- 51. Діяльність оон в умовах "холодної війни".
- 52. Радикальні зміни у системі міжнародних відносин повоєнного періоду.
- 53. Сучасна міжнародна система (полі- та монополяриість в світі).
- 54. Основні тенденції розвитку повоєнних міжнародних відносин.
- 55. Створення Ліги арабських держав.
- 56. Особливості повоєнного врегулювання в Європі.
- 57. Зміцнення європейської безпеки та співробітництва в 1970-ті роки. Проблеми контролю над озброєннями та роззброєння.
- 58. Етапи мирного врегулювання з колишніми союзниками Німеччини в Європі.
- 59. Принципи та етапи післявоєнного врегулювання з Японією.
- 60. Конференція у Сан-Франциско 1951 року.
- 61. Ідеологічні чинники «холодної війни».
- 62. «Доктрина Трумена».
- 63. «План Маршала».
- 64. Підготовка та укладення Північно-Атлантичного договору.
- 65. Створення овд.
- 66. Створення анзюс.
- 67. Багдадський пакт (сенто).
- 68. Утворення сеато.
- 69. Утворення двох німецьких держав.
- 70. Паризька угода 1954 року.
- 71. Карибська криза.
- 72. Становлення дипломатичних відносин між срср та фрн.
- 73. Доктрина Хальштейна.
- 74. Заключний етап нбсе у Хельсінкі.
- 75. «Нова східна політика» фрн.
- 76. Радянсько-югославський конфлікт.
- 77. Угорська криза 1956 року та реакція світового співтовариства.
- 78. Втручання краї овд у справи Чехословаччини. Доктрина Брежнєва.
- 79. Громадянська війна в Китаї та проголошення кнр.
- 80. Війна в Кореї та її наслідки.
- 81. Тайванська криза 1958 року.
- 82. Втручання Франції в Індокитаї та його наслідки.
- 83. Американська агресія у в'єтнамі. Паризька угода.
- 84. Проблема Кашміру. Індо-пакистанський конфлікт.
- 85. Крах мандатної системи на Близькому Сході.
- 86. Утворення держави Ізраїль. Арабо-ізра'їльська війна 1948 рр.
- 87. Суецька криза 1956 року.
- 88. Шестиденна війна та її наслідки.
- 89. Кемп-девідський процес та його наслідки.
- 90. Сучасна політична ситуація на Близькому Сході.
- 91. Ірано-Іракська війна.
- 92. Проблема безпеки Перської затоки в мв.
- 93. Об'єднання Німеччини.
- 94. Близький та Середній Схід у системі міжнародних відносин (1945-1970-ті рр.).
- 95. Утворення нато. Основний зміст Північноатлантичного договору.
- 96. Нато як один з найголовніших компонентів біполярної системи мв (1950-1980рр.).
- 97. Українська рср на міжнародній арені (1944-1979 роки).
- 98. Трансформація країн нато наприкінці 1980- і990х рр.
- 99. Розширення нато на схід.
- 100.Західноєвропейська інтеграція.
- 101 Еволюція єс в 1960-1970 рр.
- 102.Новий етап західноєвропейської інтеграції в другій половині 1980-х років.
- 103.Міжнародні наслідки розпаду срср і виникнення нових незалежних держав. Нові параметри міжнародної та європейської безпеки у постконфронтаційний період.
- 104.Підписання Маастрихтського договору. Утворення єс.
- 105. Проблеми контролю над озброєнням та процес роззброєння у 1990-ті роки.
- 106.Міжурядова конференція єс 1996-1997 рр.
- 107.Амстердамський договір.