Поширення японської агресії в Китаї та розпад Вашингтонської системи.

7 липня 1937 р. японські агресори, спровокувавши інцидент в 10 км від Пекіна, без оголошення війни вдерлися в Північний Китай і за короткий час захопили Пекін, Тянь-цзінь, Калган та ряд інших міст. Вони збиралися створити на окупованих територіях п’яти північних китайських провінцій маріонеткові режими (щось на зразок Маньчжоу-Го, утвореного японцями в окупованій Маньчжурії 1 березня 1932 р. на чолі з маріонетковим імператором Пу І). Через місяць японські війська висадилися біля Шанхая, захопили його й попрямували на захід, здобули Нанкін (тодішню столицю Китаю) та Ханькоу, захопили велику територію. Починаючи з 1939 р. й до 1944 р. Японія дещо припинила наступальні операції й організувала блокаду морського узбережжя Китаю, намагаючись перекрити шляхи постачання йому зброї.

Становище Китаю в цих умовах значною мірою залежало від позицій великих держав. Яка ж була реакція великих держав на події в Китаї?

США, додержуючись «доктрини Стімсона» (від 7 січня 1932 р.), «не визнавали» захватів Японії в Китаї. 16 липня 1937 р. державний секретар К. Хелл направив звернення до 62 країн — учасниць пакту Бріана—Келлога, де вкрай обережно осуджував політику Японії, навіть не називав її агресором і не пропонував нічого конкретного для припинення цієї війни. Американські поставки (в тому числі стратегічних матеріалів) в Японію в 1937 р. збільшилися майже в 3 рази порівняно з 1936 р. й продовжували зростати. Поставки ж у Китай через японську морську блокаду зменшилися.

Ліга Націй зайняла нерішучу позицію. У Брюссельській конференції учасників Вашингтонського «Договору 9-ти» в листопаді 1937 р. Японія відмовилася брати участь. Зате взяли участь СРСР і всього 19 держав. У прийнятій 24 листопада резолюції, за яку не голосувала Італія, Японія не називалася агресором. Тільки СРСР порушив питання про санкції проти неї. Як і раніше, Ліга Націй пропонувала Японії й Китаю «припинити ворожі дії й продовжити переговори». Західні держави не бажали втручатися в японсько-китайську війну, фактично потурали Японії.

СРСР, осудивши агресію Японії, вдався до конкретних заходів. 21 серпня 1937 р. він підписав з Китаєм договір про ненапад на 5 років і значно збільшив йому воєнні поставки, а також надав позики (в 1938 р. — на 100 млн дол., а в 1939 р. — на 150 млн). У червні 1939 р. в Москві між обома державами був підписаний торговельний договір, який передбачав посилення радянської допомоги Китаю. Радянський Союз направляв у Китай літаки, танки, гармати, боєприпаси, бензин і т. п.

33. Содержание

    • Міжнародні відносини як окрема історична дисципліна.
    • Системний підхід до вивчення міжнародних відносин.
    • Основні характеристики Віденської системи міжнародних відносин.
    • Розвиток і діяльність міжнародних організацій.
    • Версальська система міжнародних відносин.
    • Балканські війни 1912-1913рр. Роль дипломатії великих держав в їх розв’язанні.
    • Характер та цілі Першої світової війни.
    • Геополітичні наслідки Першої світової війни.
    • Причини першої світової війни.
    • Створення Ліги Націй та її діяльність.
    • Завершення Першої світової війни та її наслідки.
    • Основні проблеми міжнародних відносин після Першої світової війни (мирне врегулювання, Російське та Німецьке питання).
    • Декрет про мир і мирна програма Вільсона (14 пунктів): порівняльний аналіз.
    • Концептуальні підходи держав-переможниць до розробки мирних договорів з Німеччиною та її союзниками на Паризькій конференції.
    • Мандатна система.
    • Російське питання на Паризькій мирній конференції.
    • Вашингтонська конференція та її рішення.
    • Генуезька конференція.
    • Рапальський договір.
    • Становлення і розвиток міжнародних відносин України часів Центральної Ради (1917-1920). Дипломатія України доби Гетьманату.
    • Перша криза Версальської системи та її врегулювання (репарації, Рурська криза, план Дауеса).
    • Конференція в Локарно.
    • Підготовка та підписання пакту Бріана-Келога.
    • Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933-1935рр.
    • Проект «Східного пакту».
    • Укладення договорів про взаємодопомогу між срсср і Францією, срср і Чехословаччиною.
    • Італо-ефіопська війна (позиція держав, Ліги Націй).
    • Політика невтручання у іспанські справи. Криза Ліги Націй.
    • Становлення блоку агресорів.
    • Криза Вашингтонської системи (агресія Японії).
    • Виникнення вогнища війни на Далекому Сході (1931 -1933рр.).
    • Поширення японської агресії в Китаї та розпад Вашингтонської системи.
    • Аншлюс Австрії, його наслідки та позиція великих держав.
    • Мюнхенська угода.
    • 35. Англо-франко-радянські переговори щодо пакту про взаємодопомогу.
    • Пакт Рібентропа-Молотова та його наслідки.
    • 37. Початок Другої світової війни.
    • 38. Політичний зміст Другої світової війни.
    • 39. Капітуляція Франції та її міжнародні наслідки.
    • 40. Напад Німеччини та її союзників на срср та позиція урядів Великобританії та сша.
    • 41. Передумови та початок створення антигітлерівської коаліції.
    • 42. Атлантична хартія.
    • 43. Вступ сша у Другу світову війну.
    • 44. Московська конференція мзс 1943 року.
    • 45. Тегеранська конференція.
    • 46. Ялтинська конференція. Її основні рішення.
    • 47. Потсдамська конференція.
    • 48. Геополітичні наслідки Другої світової війни.
    • 49. Головні характеристики міжнародних відносин в повоєнний період.
    • 50. Докорінні зміни у повоєнному світоустрої після Другої світової війни.
    • 51. Діяльність оон в умовах "холодної війни".
    • 52. Радикальні зміни у системі міжнародних відносин повоєнного періоду.
    • 53. Сучасна міжнародна система (полі- та монополяриість в світі).
    • 54. Основні тенденції розвитку повоєнних міжнародних відносин.
    • 55. Створення Ліги арабських держав.
    • 56. Особливості повоєнного врегулювання в Європі.
    • 57. Зміцнення європейської безпеки та співробітництва в 1970-ті роки. Проблеми контролю над озброєннями та роззброєння.
    • 58. Етапи мирного врегулювання з колишніми союзниками Німеччини в Європі.
    • 59. Принципи та етапи післявоєнного врегулювання з Японією.
    • 60. Конференція у Сан-Франциско 1951 року.
    • 61. Ідеологічні чинники «холодної війни».
    • 62. «Доктрина Трумена».
    • 63. «План Маршала».
    • 64. Підготовка та укладення Північно-Атлантичного договору.
    • 65. Створення овд.
    • 66. Створення анзюс.
    • 67. Багдадський пакт (сенто).
    • 68. Утворення сеато.
    • 69. Утворення двох німецьких держав.
    • 70. Паризька угода 1954 року.
    • 71. Карибська криза.
    • 72. Становлення дипломатичних відносин між срср та фрн.
    • 73. Доктрина Хальштейна.
    • 74. Заключний етап нбсе у Хельсінкі.
    • 75. «Нова східна політика» фрн.
    • 76. Радянсько-югославський конфлікт.
    • 77. Угорська криза 1956 року та реакція світового співтовариства.
    • 78. Втручання краї овд у справи Чехословаччини. Доктрина Брежнєва.
    • 79. Громадянська війна в Китаї та проголошення кнр.
    • 80. Війна в Кореї та її наслідки.
    • 81. Тайванська криза 1958 року.
    • 82. Втручання Франції в Індокитаї та його наслідки.
    • 83. Американська агресія у в'єтнамі. Паризька угода.
    • 84. Проблема Кашміру. Індо-пакистанський конфлікт.
    • 85. Крах мандатної системи на Близькому Сході.
    • 86. Утворення держави Ізраїль. Арабо-ізра'їльська війна 1948 рр.
    • 87. Суецька криза 1956 року.
    • 88. Шестиденна війна та її наслідки.
    • 89. Кемп-девідський процес та його наслідки.
    • 90. Сучасна політична ситуація на Близькому Сході.
    • 91. Ірано-Іракська війна.
    • 92. Проблема безпеки Перської затоки в мв.
    • 93. Об'єднання Німеччини.
    • 94. Близький та Середній Схід у системі міжнародних відносин (1945-1970-ті рр.).
    • 95. Утворення нато. Основний зміст Північноатлантичного договору.
    • 96. Нато як один з найголовніших компонентів біполярної системи мв (1950-1980рр.).
    • 97. Українська рср на міжнародній арені (1944-1979 роки).
    • 98. Трансформація країн нато наприкінці 1980- і990х рр.
    • 99. Розширення нато на схід.
    • 100.Західноєвропейська інтеграція.
    • 101 Еволюція єс в 1960-1970 рр.
    • 102.Новий етап західноєвропейської інтеграції в другій половині 1980-х років.
    • 103.Міжнародні наслідки розпаду срср і виникнення нових незалежних держав. Нові параметри міжнародної та європейської безпеки у постконфронтаційний період.
    • 104.Підписання Маастрихтського договору. Утворення єс.
    • 105. Проблеми контролю над озброєнням та процес роззброєння у 1990-ті роки.
    • 106.Міжурядова конференція єс 1996-1997 рр.
    • 107.Амстердамський договір.