Версальська система міжнародних відносин.

Для підбиття підсумків Першої світової війни було скликано Паризьку мирну конференцію, яка розпочала роботу 18 січня 1919 p. Тепер до Парижа прибули представники 27 держав, з них 9 учасниць війни – на боці Антанти, 15 - які оголосили війну Німеччині, але не брали участі у воєнних діях, та 3 нових країни – Польща, Чехословаччина, Королівство сербів, хорватів та словенців.

Основним питанням конференції була підготовка мирного договору з Німеччиною. Його було підписано 28 червня 1919 p., у п’яті роковини сараєвського вбивства, у Великому Версальському палаці (Версальський мир).

Мирні договори з союзниками Німеччини були укладені за зразком Версальського. Сен-Жерменський мирний договір з Австрією було підписано 10 вересня 1919р., Нейїський з Болгарією – 27 листопада 1919р., Тріанонський з Угорщиною – 4 червня 1920 p. та Севрський з Туреччиною -10 серпня 1920 p.

Версальська система мирних договорів закріплювала територіальні зміни, які відбулися в результаті Першої світової війни й розпаду Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій. Франція здобула перевагу на Європейському континенті. Англія закріпила провідні позиції на Близькому Сході й панування на морі. Контроль над Лігою Націй фактично перейшов до Англії та Франції.

Ознаки Версальської системи МВ:

1. Розпад імперій.

2. Поява нових держав.

3. Перерозподіл колоній.

4. Формування регіональних підсистем міжнародних відносин внаслідок появи нових суб’єктів міжнародних відносин.

Створена система міжнародних угод встановила Версальсько-Вашингтонську систему устрою міжнародних відносин, що зафіксувала та оформила результати першої світової війни, визначила нове співвідношення сил на світовій арені. Вона стала спробою розв’язати незліченні проблеми, об’єднати й гармонізувати суперечливі інтереси народів та держав.

Втім вона мала низку суттєвих недоліків:

1. не розв’язала протиріччя між державами-переможницями й державами, які зазнали поразки;

2. не ліквідувала протиріччя між великими й малими країнами;

3. не запобігла можливості виникнення реваншизму, перш за все внаслідок відсутності дійового контролю за виконанням укладених договорів;

4. викликала значні територіальні зміни в Європі, друге «велике переселення народів», започаткувала основи національних конфліктів.

Версальсько-Вашингтонська система закріпила нову розстановку сил у повоєнному світі, але внаслідок своїх вад не могла бути стійкою й тривалою.

6. Содержание

   • Міжнародні відносини як окрема історична дисципліна.
   • Системний підхід до вивчення міжнародних відносин.
   • Основні характеристики Віденської системи міжнародних відносин.
   • Розвиток і діяльність міжнародних організацій.
   • Версальська система міжнародних відносин.
   • Балканські війни 1912-1913рр. Роль дипломатії великих держав в їх розв’язанні.
   • Характер та цілі Першої світової війни.
   • Геополітичні наслідки Першої світової війни.
   • Причини першої світової війни.
   • Створення Ліги Націй та її діяльність.
   • Завершення Першої світової війни та її наслідки.
   • Основні проблеми міжнародних відносин після Першої світової війни (мирне врегулювання, Російське та Німецьке питання).
   • Декрет про мир і мирна програма Вільсона (14 пунктів): порівняльний аналіз.
   • Концептуальні підходи держав-переможниць до розробки мирних договорів з Німеччиною та її союзниками на Паризькій конференції.
   • Мандатна система.
   • Російське питання на Паризькій мирній конференції.
   • Вашингтонська конференція та її рішення.
   • Генуезька конференція.
   • Рапальський договір.
   • Становлення і розвиток міжнародних відносин України часів Центральної Ради (1917-1920). Дипломатія України доби Гетьманату.
   • Перша криза Версальської системи та її врегулювання (репарації, Рурська криза, план Дауеса).
   • Конференція в Локарно.
   • Підготовка та підписання пакту Бріана-Келога.
   • Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933-1935рр.
   • Проект «Східного пакту».
   • Укладення договорів про взаємодопомогу між срсср і Францією, срср і Чехословаччиною.
   • Італо-ефіопська війна (позиція держав, Ліги Націй).
   • Політика невтручання у іспанські справи. Криза Ліги Націй.
   • Становлення блоку агресорів.
   • Криза Вашингтонської системи (агресія Японії).
   • Виникнення вогнища війни на Далекому Сході (1931 -1933рр.).
   • Поширення японської агресії в Китаї та розпад Вашингтонської системи.
   • Аншлюс Австрії, його наслідки та позиція великих держав.
   • Мюнхенська угода.
   • 35. Англо-франко-радянські переговори щодо пакту про взаємодопомогу.
   • Пакт Рібентропа-Молотова та його наслідки.
   • 37. Початок Другої світової війни.
   • 38. Політичний зміст Другої світової війни.
   • 39. Капітуляція Франції та її міжнародні наслідки.
   • 40. Напад Німеччини та її союзників на срср та позиція урядів Великобританії та сша.
   • 41. Передумови та початок створення антигітлерівської коаліції.
   • 42. Атлантична хартія.
   • 43. Вступ сша у Другу світову війну.
   • 44. Московська конференція мзс 1943 року.
   • 45. Тегеранська конференція.
   • 46. Ялтинська конференція. Її основні рішення.
   • 47. Потсдамська конференція.
   • 48. Геополітичні наслідки Другої світової війни.
   • 49. Головні характеристики міжнародних відносин в повоєнний період.
   • 50. Докорінні зміни у повоєнному світоустрої після Другої світової війни.
   • 51. Діяльність оон в умовах "холодної війни".
   • 52. Радикальні зміни у системі міжнародних відносин повоєнного періоду.
   • 53. Сучасна міжнародна система (полі- та монополяриість в світі).
   • 54. Основні тенденції розвитку повоєнних міжнародних відносин.
   • 55. Створення Ліги арабських держав.
   • 56. Особливості повоєнного врегулювання в Європі.
   • 57. Зміцнення європейської безпеки та співробітництва в 1970-ті роки. Проблеми контролю над озброєннями та роззброєння.
   • 58. Етапи мирного врегулювання з колишніми союзниками Німеччини в Європі.
   • 59. Принципи та етапи післявоєнного врегулювання з Японією.
   • 60. Конференція у Сан-Франциско 1951 року.
   • 61. Ідеологічні чинники «холодної війни».
   • 62. «Доктрина Трумена».
   • 63. «План Маршала».
   • 64. Підготовка та укладення Північно-Атлантичного договору.
   • 65. Створення овд.
   • 66. Створення анзюс.
   • 67. Багдадський пакт (сенто).
   • 68. Утворення сеато.
   • 69. Утворення двох німецьких держав.
   • 70. Паризька угода 1954 року.
   • 71. Карибська криза.
   • 72. Становлення дипломатичних відносин між срср та фрн.
   • 73. Доктрина Хальштейна.
   • 74. Заключний етап нбсе у Хельсінкі.
   • 75. «Нова східна політика» фрн.
   • 76. Радянсько-югославський конфлікт.
   • 77. Угорська криза 1956 року та реакція світового співтовариства.
   • 78. Втручання краї овд у справи Чехословаччини. Доктрина Брежнєва.
   • 79. Громадянська війна в Китаї та проголошення кнр.
   • 80. Війна в Кореї та її наслідки.
   • 81. Тайванська криза 1958 року.
   • 82. Втручання Франції в Індокитаї та його наслідки.
   • 83. Американська агресія у в'єтнамі. Паризька угода.
   • 84. Проблема Кашміру. Індо-пакистанський конфлікт.
   • 85. Крах мандатної системи на Близькому Сході.
   • 86. Утворення держави Ізраїль. Арабо-ізра'їльська війна 1948 рр.
   • 87. Суецька криза 1956 року.
   • 88. Шестиденна війна та її наслідки.
   • 89. Кемп-девідський процес та його наслідки.
   • 90. Сучасна політична ситуація на Близькому Сході.
   • 91. Ірано-Іракська війна.
   • 92. Проблема безпеки Перської затоки в мв.
   • 93. Об'єднання Німеччини.
   • 94. Близький та Середній Схід у системі міжнародних відносин (1945-1970-ті рр.).
   • 95. Утворення нато. Основний зміст Північноатлантичного договору.
   • 96. Нато як один з найголовніших компонентів біполярної системи мв (1950-1980рр.).
   • 97. Українська рср на міжнародній арені (1944-1979 роки).
   • 98. Трансформація країн нато наприкінці 1980- і990х рр.
   • 99. Розширення нато на схід.
   • 100.Західноєвропейська інтеграція.
   • 101 Еволюція єс в 1960-1970 рр.
   • 102.Новий етап західноєвропейської інтеграції в другій половині 1980-х років.
   • 103.Міжнародні наслідки розпаду срср і виникнення нових незалежних держав. Нові параметри міжнародної та європейської безпеки у постконфронтаційний період.
   • 104.Підписання Маастрихтського договору. Утворення єс.
   • 105. Проблеми контролю над озброєнням та процес роззброєння у 1990-ті роки.
   • 106.Міжурядова конференція єс 1996-1997 рр.
   • 107.Амстердамський договір.