7.2 Урбанізація та її наслідки
В залежності від кількості мешканців, міста поділяються на:
· малі, в яких мешкає від 10 до 50 тис. чол.;
· середні, в яких мешкає від 50 до 100 тис. чол.;
· великі, в яких мешкає від 100 до 500 тис. чол.;
· дуже великі, кількість мешканців від 500 до 1000 тис. чол.;
· міста —мііьйонери, в яких мешкає мільйон і більше чол.
Урбанізація - це скупчення населення у містах. Якщо на кінець XIX століття в країні переважало в основному сільське населення і його частка становила 84,8%, то на міське населення приходилось 15,2%. З роками частка міського населення зростала, і станом на початок 2005 р. уже 67,7% населення країни мешкало у містах. Причому чисельність сільського населення постійно зменшується, і в останні роки це зменшення в межах 200 тис. чол. за рік.
На початок 2005 р. в Україні нараховувалось 454 міста, в тому числі 24 обласних центрів, столиця України м. Київ і місто республіканського підпорядкування Севастополь та 897 селищ міського типу. В цих поселеннях і проживає 32 млн чоловік.
У кількох містах-мільйонниках (Київ - 2,6 млн осіб, Харків - 1,6 млн, Дніпропетровськ - 1064 тис. чол., Донецьк - 1016 тис. чол., Одеса - 1029 тис. чол.) проживає 21,6% міського населення. Серед великих міст: Запоріжжя - 860 тис. чол., Львів - 800 тис. чол., Кривий Ріг - 715 тис. чол., Маріуполь - 500 тис. чол., Миколаїв - 520 тис. чол., Луганськ - 470 тис. чол. та ін.
В усіх регіонах України частка міського населення не однакова. Так, у Донецькій області його 90,1%, у Луганській - 86%, у Дніпропетровській - 83%, Запорізькій 75,6%, Автономній Республіці Крим - 62,7%, а в Закарпатській області проживає в містах лише 37% населення, в Чернівецькій - 40,4%, в Івано-Франківській - 40,6%, у Вінницькій - 46,2%, а в решті областей частка міського і сільського населення у межах 50%.
На теренах країни в системі сільського розселення поширене таке негативне явище, як депопуляція, - тобто смертність перевищує народжуваність. Особливо виражене це явище в Чернігівській, Сумській, Полтавській, Житомирській, Черкаській, Вінницькій, Кіровоградській та Дніпропетровській областях.
Сільське розселення на сучасному етапі деградує, село знелюднюється. На постійне проживання в багатьох селах залишаються переважно люди старших вікових груп, а в багатьох селах проживають в основному люди пенсійного віку. В результаті лише за роки незалежності в країні чисельність сільського населення скоротилась із 17,0 млн чол. до 15,3 млн чол., або в середньому за рік більше ніж на 100 тис.чоловік.
Слід визнати, що сільське розселення України зазнало змін через хибну аграрну політику, яка сприяла погіршенню умов життя і праці людей, привела до руйнації сфери послуг та зростання безробіття, особливо серед молоді.
- 1.1 Продуктивні сили як невід’ємна складова розвитку економіки
- 1.2 Предмет, мета, структура і задачі науки
- 1.3 Завдання курсу на сучасному етапі соціально-економічного розвитку країни
- 2.1 Теоретичні підходи до розміщення продуктивних сил. Основоположники теорії розміщення виробництва
- 2.2 Економічні передумови розміщення продуктивних сил України
- 2.3 Етапи економічного обґрунтування розміщення продуктивних сил і галузей економіки
- 3.1 Особливості та закономірності розміщення продуктивних сил
- 3.2 Основні принципи і фактори розміщення продуктивних сил
- 3.3 Аналіз і формування економічного розвитку регіонів
- 4.1 Сутність, функції, критерії та принципи економічного районування
- 4.2 Типи економічних районів
- 4.3 Територіальна організація продуктивних сил України
- 5.1 Методи аналізу територіальної організації економічної системи
- 5.2 Методи економічного обґрунтування галузевого розміщення виробництв
- 6.1 Сутність природно-ресурсного потенціалу, його структура та економічна оцінка
- 6.2 Характеристика природно-ресурсного потенціалу
- 6.3 Охорона природних ресурсів
- 7.1 Чисельність населення та джерела його формування
- 7.2 Урбанізація та її наслідки
- 7.3 Трудові ресурси і зайнятість населення
- 8.1 Виробничий потенціал
- 8.2 Науково-технічний потенціал
- 9.1 Сутність та структура народного господарства
- 9.2 Місце України за рівнем економічного розвитку
- 9.3 Поділ народного господарство за формами власності
- 10.1 Особливості формування й аналізу міжгалузевих комплексів
- 10.2 Структурна переорієнтація економіки України
- 11.1 Сутність регіональної економіки
- 11.2 Регіональні системи ринкових відносин
- 11.3 Особливості регіонального ринку
- 12.1 Особливості регіонального розвитку територій України
- 12.2 Діагностика регіонального розвитку
- 12.3 Принципи системно-діагностичного аналізу регіонального розвитку
- 13.1 Поняття, цілі, основні принципи та завдання державної регіональної економічної політики
- 13.2 Етапи та механізми реалізації державної регіональної економічної політики
- 13.3 Принципи і чинники управління регіональним розвитком
- 14.1 Об’єктивні передумови розширення зовнішньоекономічних зв’язків
- 14.2 Основні форми і географія зовнішньоекономічних зв’язків
- 14.3 Сучасний стан і проблеми та перспективи зовнішньоекономічної діяльності України