58. Проблема зовнішньої заборгованості країн та шляхи її розв’язання

Оскільки сучасне економічне життя багатьох країн є неможливим без залучення зовнішніх джерел фінансування, є важливим встановлення критеріїв величини заборгованості для певної країни, адже одна сума боргу може бути дуже малою для однієї країни і дуже великою для іншої.

Слід розрізняти поняття борг і чистий борг. Останній розраховується як наявний борг за вирахуванням наявних фінансових активів держави в формі зовнішніх позик. Саме чистий борг головним чином береться до уваги при аналізі заборгованості країни.

Показниками ЗЗ країни можуть бути також такі відносні показники, як відношення обсягу ЗЗ до ВВП та експорту країни; відношення зобов’язань по обслуговуванню зовн боргу до експорту країни. Вони співставлюють боргові зобов’язання країни з показниками її фінансового стану.

Відповідно до перших двох показників країни поділяються на 3 групи:

- країни з низьким рівнем заборгованості (показники – не більш 60%);

- країни з середнім рівнем заборгованості ( показники – більш 60% і не перевищують відповідно 80 і 220%);

- країни з високим рівнем заборгованості ( показники- вище вказаних вище меж)

Критичне значення третього показника становить 20-25% ( якщо більше, то країна фактично є банкротом).

Сучасна боргова криза характеризується величезними обсягами боргових зобов‘язань країн світу. Серед провідних боржників є як країни, що розвиваються (Індія (93 млрд дол.); Таїланд (90 млрд) і т.д.), так і розвинуті країни (США (862 млрд.); Канада (253 млрд); Франція (117,6 млрд)). Значні борги мають Росія, Китай, Бразилія, Мексика та інш.

Передумовою кризи були зовнішні запозичення урядів багатьох країн у міжнародних банків і фінансових організацій для покращення платіжного балансу і фінансування економічних реформ. За умов періодичних світових фінансових криз економічне положення багатьох країн – боржників не покращилось або навіть погіршилось. Їх неспроможність обслуговувати та повертати ці борги призвела до того, що вони або об‘явили дефолт по зовнішнім боргам, або постійно їх реструктуризують. Багато з цих країн є безнадійними боржниками ( Мозамбік, Нікарагуа і т.д.).

За даних умов фінансовий стан кредиторів на думку деяких вчених в багатьох аспектах залежить від спроможності їх боржників обслуговувати борги, тобто цепочка неплатежів по зовнішнім борговим зобов‘язанням призводить к кризовим явищам на світових фінансових ринках через постійну необхідність транснаціональних банків-кредиторів балансувати структуру свої активів і пасивів для запобігання банкротств.