logo
САМЫЕ САМЫЕ ШПОРЫ

71. Особливості розвитку, причини та наслідки кризи Бреттон-Вудської валютної системи

Бреттон-Вудська ВС: Базою цієї системи був золотовалютний стандарт на основі золота і двох валют - долара США і фунта стерлінгів (ці валюти розглядалися як еквіваленти Au і могли бути офіц. резервами). Проте, на практиці, під тиском США утворився золотодоларовий стандарт. Залишались фіксовані паритети і гарантія обміну валюти на Au (на практиці тільки через долар, бо USD був єдиною валютою, що зберігала зовн конвертованість у Au). Було заборонено вільно купляти і продавати Au (можна тільки на рівні ЦБ). Режим фіксованих вал. Курсів (могли коливатися в межах 1%). Створено орган міждержавного вал рег-ня – МВФ та МБРР (зараз СБ), який повинен був слідкувати за нормальним функціонуванням світової валютної системи. В кінці 60 у зв’язку із зростанням фін потоків непов’язаних з реальними потоками, відпливом кап-лу зі США та перевищенням маси USD над Au запасами США, США розірвала зв’язки USD з AU, а в 1971 встановила плаваючий ВК. Після наради в Кінгстоні (Ямайка) в 1976 р. організовано

Принципи бреттонвудської валютної системи

  1. Введений золото-девізний стандарт, заснований на золоті та двох резервних валютах - доларі 13США та фунті стерлінгів.

  2. Бреттонвудське погодження передбачало чотири форми використовування золота як основи світової валютної системи:

а) збережені золоті паритети валют та введена їх фіксація у СВФ ;

б) золото продовжувало використовуватися як міжнародний платіжний та резервний засіб ;

в) спираючись на свій зрослий валютно-економічний потенціал та золотий запас, США зрівняли долар із золотом, щоб закріпити за ним статус головної резервної валюти ;

г) з цією метою казначейство США продовжувало розмінювати долар на золото іноземним центральним банкам та урядовим закладам по офіційній ціні, встановлений у 1934 р. , виходячи із золото складання своєї валюти (35 дол. за 1 тройну унцію, рівну 31.1035 р.)

Передбачалося введення взаємної зворотності валют. Валютні обмеження постійної відміни , та для їх введення треба було погодження СВФ.

  1. Курсове відношення валют та їх конвертуемість стали здійснюватися на основі фіксованих валютних паритетів, виражених в доларах. Девальвація більш 10 % допускалася лише з дозволу фонду. Встановлений режим фіксованих валютних курсів : ринковий курс валют міг відхилятися від паритету у вузьких межах. Для виконання меж коливання курсів валют центральні банки були зобов’язані проводити валютну інтервенцію в доларах.

  2. Вперше в історії здійснені міжнародні валютно-кредитні організації СВФ і СБРР.

Причини кризи бреттонвудської валютної системи

  1. Нестійкість та протиріччя економіки.

  2. Посилення інфляції негативно впливало на світові ціни та конкуренто-здібність фірм, заохочувало спекулятивні переміщення «гарячих» грошей.

  3. Непостійність платіжних балансів.

  4. Неспіввідносність принципів Бреттонвудської системи змінному співвідношенню їх на світовій арені.