81. Порівняльна характеристика авансових платежів і платежів на “відкритий рахунок”

Авансова оплата – імпортер самостійно або через свій банк чи банк – експортера оплачує товар у момент передачі ним замовлення експортеру. В Україні – в експортних – післяплата, при імпорті – передоплата;

Специфічні товари – зброя, дорогоцінні метали, ядерне паливо.

Імпортер самостійно або через свій банк чи банк – експортера оплачує товар у момент передачі ним замовлення експортеру. Використовується у випадку незадовільного кредитного стану імпортера чи при наявності складнощів в отриманні експортером грошових коштів, необхідних для виробництва замовлених імпортером товарів

Відмінності: При авансі експортер: 1)отримує в своє розпорядження вільні кошти, які він може використовувати на свої поточні потреби з виконання замовлення,

2) звільняється від необхідності вдаватися до банківського кредиту.

3) Має право звернути отримані ним кошти на відшкодування збитків, у разі відмови покупця прийняти замовлення.

При авансі імпортер: 1) фінансує постачання за певний період часу, до того як він фізично отримує товар у своє розпорядження, тобто "Пов'язує" свій капітал до отримання товару; 2) ризикує тим, що експортер не поставить товар або поставить несвоєчасно, невідповідність якості або невірної специфікації, що призведе до втрати авнса та матеріальної компенсації.

Відкритий банківський рахунок – продаж на кредитних умовах, узгоджених між експортером та імпортером. Форма не вигідна для експортера, але дуже вигідна для імпортера.

Імпортер отримує можливість не тільки одержати товар, але й здійснити його продаж до надання оплати - метод платежу, за яким продавець просто відправляє рахунок-фактуру покупцеві, який має заплатити у визначений час після її отримання (ніякого документарного підтвердження, використовується з філіями, іншими підрозділами, між давніми партнерами).

Відмінності: 1) ця форма передбачає ведення контрагентами великого обсягу роботи з обліку продажів;

2) товаросупровідні документи надходять до імпортера безпосередньо, минаючи банк, у зв'язку з чим весь контроль за своєчасної платежів лягати на плечі учасників угоди, в першу чергу експортера;

3) при даній формі розрахунків рух товарів випереджає рух валютних коштів;

4) При регулярних поставках сторони можуть домовитися, що розрахунки між ними будуть здійснюватися не по кожній окремій партії товару, а в певні терміни - звичайно наприкінці місяця або кварталу. Якщо постачання товарів взаємні, можливий залік вимог на безвалютній основі.

5) Платіж на відкритий рахунок - сама ризикована для експортера форма розрахунків, оскільки у нього немає ніяких гарантій, що покупець врегулює свою заборгованість в узгоджений термін. Після того, як всі права на товар перейшли до покупця разом з товаросупроводіними документами, постачальнику залишається покладатися на платоспроможність і розрахункову дисципліну покупця.

Таким чином, ризик несплати імпортером товару при однобічному використанні відкритого рахунку аналогічний ризику непостачання / недопоставки товару експортером при авансових платежах.

6) Ця форма розрахунків є самої дешевих і відрізняється відносною простотою виконання. Постачальники визнали зручність торгівлі на умовах відкритого рахунку, особливо при тривалих ділових відносинах і постачання товару дрібними партіями.

Тобто, операції на відкритий рахунок є відносно простішою і дешевшою формою,порівняно з авансовою; передбачає значного обсягу облікової роботи; рух товару випереджає рух валюти; відсутнє документарне підтвердження; авансові платежі застосовують при нестабільній ситуації і з ненадійними суб’єктами, а на «відкритий рахунок» з надійними партнерами або філіями,підрозділами; при авансових платежах ризик несе імпортер, а форма є вигідною для експортера, а при операціях на «відкритий рахунок» ризик несе експортер,а форма є вигідною для імпортера.