73. Особливості становлення та розвитку європейської валютної системи

Європейська валютна система – це 1) міжнародна (регіональна) валютна система – сукупність економічних відносин, яка пов’язана з функціонуванням валюти в межах економічної інтеграції; 2) державно-правова форма організації валютних відносин країн “Загального ринку» з метою стабілізації валютних курсів і стимулювання інтеграційних процесів. 3)підсистема світової валютної системи (Ямайської).

Етапи становлення Європейської валютної системи

1971 р. – країни ЄС прийняли програму поетапного створення економічного та валютного союзу до 1980 р. (“план Вернера”,

5 грудня 1978 р. – Європейською радою було прийнято рішення про створення Європейської валютної системи.

13 березня 1979 р. була створена Європейська валютна система

квітень 1989 р. “План Делора” (Ж.Делор – голова Комітету ЄЕС)

Створення загального (інтегрованого) ринку;

Структурне вирівнювання відсталих зон та регіонів;

Координація економічної, бюджетної, податкової політики;

Створення наднаціонального Європейського валютного інституту у складі керуючих центральними банками і членів директорату для координації грошової та валютної політики;

Єдину валютну політику, введення фіксованих валютних курсів і колективної валюти ЕКЮ.

Цілі створення Європейської валютної системи:1) встановити підвищену валютну стабільність всередині співтовариства і створити зону європейської стабільності з власною валютою у противагу Ямайської валютної системи, що заснована на доларовому стандарті; 2)стати головним елементом стратегії росту в умовах стабільності; 3)спростити конвергенцію процесів економічного розвитку та надати новий імпульс європейського процесу; 4) забезпечувати стабілізуючий вплив на міжнародні економічні та валютні відносини; 5) обмежити “Загальний ринок” від експансії долара.

Структурні принципи ЄВС:

1) ЄВС базувалась на ЕКЮ, потім – на євро (12 країн); 2) на відміну від Ямайської ВС, яка юридично закріпила демонетизацію золота, ЄВС використовувала його в якості реальних резервних активів. Створений спільний золотий фонд за рахунок об’єднання 20% офіційних золотих резервів країни ЄВС в ЄФВС (Європейський фонд валютного співробітництва), який згодом перетворено на Європейський Центральний Банк; 3) як підсистема ЄВС несе на собі негативні наслідки нестабільності світової валютної системі і вплив долара; 4) режим валютних курсів заснований на спільному плаванні валют у формі “європейської валютної змії” у встановлених межах взаємних коливань (+2,25% від центрального курсу ,для деяких країн (Італії) +6% до кінця 1989р. Потім Іспанії. З серпня 1993р.у результаті загострення валютних проблем ЄС межі коливання розширилися до +15%); 5) в ЄВС здійснюється міждержавне регіональне валютне регулювання шляхом надання центральним банкам кредитів для покриття часового дефіциту платіжних балансів і розрахунків, пов’язаних з валютною інтервенцією;