4) Ямайська валютна система (Кінгстонська) (січень 1976 р.)

Кінгстонська угода країн-членів МВФ була ратифікована більшістю членів у квітні 1978 р. Прийнято поправки до Статуту МВФ, які нині та визначають порядок світової валютної системи.

Принципи системи : 1) базою валютної системи було проголошено міжнародну розрахункову одиницю – спеціальні права запозичення – СПЗ (резервна валюта кошикового типу) – це безготівкові гроші у вигляді запису на спеціальних рахунках у МВФ. 2)країнам дозволялось встановлювати валютний паритет до будь-якої валюти, крім золота: закріплювалися тенденції до багатовалютного стандарту та поділ світової валютної системи на регіональні угрупування: США - Західна Європа – Японія; 3) юридично було завершено демонетизація золота: відмінено офіційну ціну золота та золоті паритети, але золото й далі використовувалося для формування фонду ліквідних активів з метою придбання резервних валют; 4) було знято обов’язковість обмежень щодо офіційних валютних резервів; 4) поняття “оборотна (конвертована) валюта” замінено терміном “валюта, що вільно використовується”(тобто ринкова валюта); 5) країни отримали право вибору будь-якого режиму валютного курсу; 6) узаконювався режим плаваючих валютних курсів замість фіксованих; 7) МВФ закликав посилити міждержавне валютне регулювання.

5) Європейська валютна система – це 1) міжнародна (регіональна) валютна система – сукупність економічних відносин, яка пов’язана з функціонуванням валюти в межах економічної інтеграції; 2) державно-правова форма організації валютних відносин країн “Загального ринку» з метою стабілізації валютних курсів і стимулювання інтеграційних процесів. 3)підсистема світової валютної системи (Ямайської).

Структурні принципи ЄВС:

1) ЄВС базувалась на ЕКЮ, потім – на євро (12 країн); 2) на відміну від Ямайської ВС, яка юридично закріпила демонетизацію золота, ЄВС використовувала його в якості реальних резервних активів. Створений спільний золотий фонд за рахунок об’єднання 20% офіційних золотих резервів країни ЄВС в ЄФВС (Європейський фонд валютного співробітництва), який згодом перетворено на Європейський Центральний Банк; 3) як підсистема ЄВС несе на собі негативні наслідки нестабільності світової валютної системі і вплив долара; 4) режим валютних курсів заснований на спільному плаванні валют у формі “європейської валютної змії” у встановлених межах взаємних коливань (+2,25% від центрального курсу ,для деяких країн (Італії) +6% до кінця 1989р. Потім Іспанії. З серпня 1993р.у результаті загострення валютних проблем ЄС межі коливання розширилися до +15%); 5) в ЄВС здійснюється міждержавне регіональне валютне регулювання шляхом надання центральним банкам кредитів для покриття часового дефіциту платіжних балансів і розрахунків, пов’язаних з валютною інтервенцією;