6. Піднесення і падіння давньогрецької культури

Періодом розквіту Еллінської культури вважається класичний період (Vст. До н.е.). саме цей період породив все те, що називають «грецьким чудом». Суть цього чуда в тому, що тільки грецькому народові майже одночасно й практично в усіх галузях культури вдалося досягти невиданих вершин. Жодний інший народ – ані до, ані після – не зміг зробити нічого подібного.

Практично в усіх галузях культури греки висунули батьків-засновників, що поклали основи сучасним формам.

Однак баланс індивідуального й колективного начала, який був досягнутий в класичному полісі й став живільним середовищем бурхливого розвитку культури й мистецтва виявився неміцним й недовговічним.

Період пізньої класики став періодом кризи традиційних полісних цінностей й моралі, відходу від ідеалів громадськості й героїки. Для цього часу характерним є наростаюче розчарування в гармонійності устрою громадського та духовного життя полісу, відчуження й відхід громадян від політики й суспільних проблем.

Ці тенденції отримали своє завершення в наступну епоху: до начала 30-х рр.. ІVст. До н.е. грецькі поліси підпадають під вплив Македонського царства, що стає прологом нового етапу розвитку античного світу.