Автомобільний транспорт світу: регіональні особливості та еколого-економічні перспективи розвитку

курсовая работа

4. Транспортно-економічні зв`язки. Розвиток індустрії автомобільного транспорту в умовах НТП

Необхідною умовою розвитку автотранспорту є сучасні автошляхи. Найрозвиненішу мережу автошляхів мають ті країни, де розміщена значна частина автопарку світу: США, Західна Європа, Японія, Канада. Там споруджуються автобани - багатосмужні магістралі з високою пропускною здатністю.

У країнах, що розвиваються, більше половини автошляхів - без твердого покриття, тому вони використовуються сезонно. Дороги з твердим покриттям побудовані там біля великих міст або у приморській зоні. Мережа автошляхів погано розгалужена. На різних стадіях будівництва перебувають трансазіатська (Стамбул-Сінгапур), трансафриканська (Момбаса-Лагос), транссахарська та інші магістралі, які покликані сприяти розвитку автотранспорту та економіки цих держав.

Частка автотранспорту в загальному вантажообігу у різних країнах має не однакові показники. Так, у Австралії на автотранспорт припадає більше 50% вантажообігу внутрішнього сполучення усіх видів транспорту. У країнах Західної Європи - 45%, у Північній Америці - 20%, у країнах, що розвиваються, в Африці, Азії та Латинській Америці - 20-35% [25].

Протягом останніх 30-35 років концептуально визрівав грандіозний проект створення єдиної планетарної транспортної системи на основі інтеграції континентальних транспортних комунікації, які мають стратегічне значення для забезпечення вантажних і пасажирських перевезень між Європою і Азією, Азією і Америкою, Європою і Африкою.

Транспорт в Україні розвивався паралельно та взаємопов`язано з відповідними процесами в Європі. Сьогодні транспортна мережа України є розвинутою системою транспортного сполучення між населеними пунктами й об`єктами господарського призначення для всього євразійського материка. Маршрутна мережа автотранспортного сполучення нараховує близько 20 тис. пасажирських маршрутів. Тільки в міжобласному сполучення протягом 20010р. відкрито 180 нових маршрутів, на яких виконується 334 рейси. Всі маршрути закріплені за перевізниками згідно з рішенням конкурсних комітетів. Проводиться робота з охоплення автобусним сполученням сільських населених пунктів. У цілому по Україні регулярним автобусним сполученням забезпечено 26,8 тис. сільських населених пунктів, що складає 97,5% від їх загальної кількості. Послугами пасажирського автотранспорту скористались 3987,7 млн. осіб, що на 3,9% більше порівняно з 2009 роком [22].

Вітчизняний транспортний комплекс надає послуги на зарубіжних ринках транспортних послуг. Підприємствами в 2010р. Перевезено 154,8 млн. т вантажів, що на 22,8% більше, ніж у 2009 році. Участь України у функціонуванні зарубіжних ринків транспортних послуг є важливим чинником її інтеграції у європейський і загальносвітовий економічний простір. Пасажирський автотранспорт є важливою складовою інфраструктури України. Його ефективне функціонування - необхідна умова стабілізації, підйому, структурної перебудови економіки, забезпечення цілісності країни. Поліпшення якості надання транспортних послуг є необхідною умовою підвищення життя населення України [4].

Формування ринкового середовища на пасажирському автотранспорті призвело до відмови від детермінованих підходів до вирішення економічних проблем і переходу на ймовірні метоли господарювання, для яких економічний ризик став обєктивною реальністю господарювання. Економічний ризик на підприємствах пасажирського автомобільного транспорту виник внаслідок того, що попит на автомобільні перевезення маршрутами загального користування є досить специфічним. Слід зазначити, що їхня інтенсивність змінюється залежно від сезону, для тижня, часу доби. У результаті цього автобуси на маршруті можуть бути надмірно завантаженими, а тому зростає вірогідність того, що не всі пасажири сплатять за проїзд. Унаслідок вірогідного зменшення інтенсивності попиту провізні можливості автомобільного транспорту виявляються недостатньо використаними до невиправданого збільшення експлуатаційних витрат [15].

В умовах ринкової економіки підприємства виступають в ролі товаровиробників. Товар є результатом їхньої діяльності. Автотранспортні підприємства пропонують на ринку послуг специфічний товар - переміщення вантажів, при цьому процес виробництва зливається з процесом споживання транспортної продукції. На транспорті виробничим процесом є переміщення вантажів і пасажирів. Головною задачею автотранспорту є своєчасне, якісне та повне задоволення потреб національної економіки та населення в перевезеннях. Зміцнення зовнішньоекономічних зв`язків між державами сприяє зростанню транснаціональних потоків і міжнародного транзиту вантажів. Перевезення транзитних вантажів через свою територію стало для багатьох країн важливим джерелом валютних надходжень до бюджету, створення додаткових робочих місць.

Для виконання перевезень створюються автотранспортні підприємства (АТП), які є первинною ланкою автомобільного транспорту. АТП проводять перевезення вантажів і прості транспортно-експедиційні операції, зберігання, технічне обслуговування, поточний ремонт рухомого складу. Більшість АТП є спеціалізованими. Частка автотранспорту в загальному вантажообороті різна. Так, в Австралії на автотранспорт припадає більше 50% вантажообороту внутрішнього сполучення усіх видів транспорту. У країнах Західної Європи - 45%, у Північній Америці - 20%, у країнах, що розвиваються, в Африці, Азії та Латинській Америці - 20 - 35%. Пасажирооборот автобусних ліній світу перевищує пасажирооборот залізничного транспорту. Значна роль у пасажирообороті належить легковому транспорту. Його частка в економічно розвинених країнах становить 70% пасажирообороту автотранспорту [18].

Автомагістралі, що використовуються автотранспортом у наш час в межах окремих держав, як правило, утворюють єдині транспортні системи. Вони враховують потреби економіки країни, взаємоповязані з системами залізничного і водного транспорту. У Західній Європі такі системи більшості держав вже добре виконують міждержавні транспортні задачі. Вони значною мірою перетворюються в регіональну автотранспортну систему, більш мобільнішу, ніж залізнична (велика частина зовнішньо-торгівельного обміну західноєвропейських країн -- це кінцева продукція, що перевозиться невеликими партіями, переважно в контейнерах на вантажівках). В інших регіонах формування таких систем тільки починається (Східна Європа) або вони мають обмежену кількість країн-учасників (Північна Америка). Особливо велика роль автомобільного транспорту як засобу доставки вантажів і людей «від дверей до дверей». У країнах Заходу саме на автомобілях і автобусах люди здійснюють більшість поїздок всередині країни і в найближче зарубіжжя. Тому на його частку припадає більше 80% світового пасажирообігу. Цей вид обслуговує пересування у містах, однак сфера його застосування не може постійно зростати через обмеженість території.

Делись добром ;)