Економічна сутність платіжного балансу
Широкий спектр міждержавних відносин, як то економічних, політичних, військових, культурних та інших, породжує різноманітні грошові платежі та надходження.
Зовнішньоекономічна діяльність кожної країни характеризується наявністю двох зустрічних потоків іноземної валюти. З одного боку до країни надходять кошти (наприклад, виручка від експорту продукції), а з іншого – кошти залишають країну (наприклад, оплата імпорту). Інтегральним показником, який характеризує ці потоки, є баланси міжнародних розрахунків – співвідношення грошових вимог і зобов’язань, надходжень і платежів однієї країни по відношенню до інших.
Розрізняють такі види балансів міжнародних розрахунків:
розрахунковий баланс;
баланс міжнародної заборгованості;
платіжний баланс.
Розрахунковий баланс характеризує співвідношення всіх заборгованостей даної країни з боку іноземних партнерів на певну дату і зобов’язань по відношенню до них даної країни, незалежно від термінів надходження платежів. Він застосовується для визначення країн нетто-кредиторів і нетто-боржників.
Розрахунковий баланс дає змогу визначити масштаби зовнішньоекономічної діяльності, особливо у сфері міжнародного кредиту. Разом з тим, він недостатньо повно відображає стан справ, оскільки і серед іноземних боргів, і серед зобов’язань країни можуть бути як прострочені позиції, так і платежі, термін погашення яких ще не настав.
Баланс міжнародної заборгованості, або баланс міжнародних інвестицій, не враховує поточну заборгованість, а показує лише співвідношення між закордонними активами та золотовалютними резервами країни, з одного боку, і зобов’язаннями перед іноземними вкладниками – з іншого.
Найбільш поширеним балансом міжнародних розрахунків є платіжний баланс. Він показує співвідношення платежів за кордон і надходжень з-за кордону за певний період часу (рік, квартал, місяць).
Оскільки всі зовнішньоекономічні операції можливо поділити на такі, що приносять іноземну валюту (кредитні), і такі, що пов’язані з її витрачанням (дебетні), то в балансі перші відображаються зі знаком “+”, а другі – зі знаком “-”. Тобто, експорт товарів і запозичення, отримані країною, відносяться до кредитних операцій, а імпорт і кредитування інших країн – дебетних.
Платіжним балансом називають балансовий рахунок міжнародних операцій як вартісне вираження всього комплексу світогосподарських зв’язків країни у формі співвідношення надходжень та платежів.
Іншими словами, платіжний баланс – це кількісне і якісне вартісне відображення масштабів, структури і характеру зовнішньоекономічних операцій країни, її участі у світовій економіці.
В останні роки додатково до платіжного балансу, який дає відомості про рух потоків цінностей між країнами, складають і баланс міжнародних активів і пасивів країни, який відображає її міжнародний фінансовий стан.
Згідно з економічним змістом розрізняють платіжний баланс на певну дату і за певний період.
Платіжний баланс на певну дату представляє собою співвідношення платежів і надходжень, які із дня на день постійно змінюються, зафіксоване на певну конкретну дату.
Платіжний баланс за певний період (місяць, квартал, рік) складається на основі статистичних даних про здійснені за цей період зовнішньоекономічні дії країни. Він дає можливість аналізувати зміни в міжнародних економічних зв’язках країни, масштабах і характері її участі у світовій економіці.
З точки зору бухгалтерії платіжний баланс завжди знаходиться у рівновазі. Однак за підсумками його основних розділів він може мати або активне сальдо – тоді, коли надходження перевищують платежі, або пасивне сальдо, коли платежі перевищують надходження.
Таким чином, платіжний баланс є не тільки рахунком міжнародних операцій країни, сторони якого урівноважуються, а й певним станом цих операцій, вимагаючи якісні і структурні характеристики його основних елементів.
Відображаючи реальні фінансові потоки між певною країною і зовнішнім світом, платіжний баланс дає змогу зробити відповідні висновки.
1. Використовуючи записи результатів обміну між країнами легше зробити висновок про стабільність системи плаваючих валютних курсів, оскільки платіжний баланс допомагає виявити акумулювання валют у руках тих людей, які більш зацікавлені в цьому (резиденти), і тих, які намагаються позбутися цих валют (нерезиденти).
2. Платіжний баланс незамінний і в умовах фіксованих валютних курсів, оскільки допомагає визначити розміри нагромадження даної валюти в руках іноземців і вирішити питання про доцільність підтримки фіксованого курсу валюти у випадку загрози валютної кризи.
3. Рахунки платіжного балансу дають змогу отримати інформацію про нагромадження заборгованості, виплату процентів і платежів за основною сумою боргу та можливості країни заробити валюту для майбутніх платежів. Це необхідно для розуміння, наскільки країні-боржнику стало важче (або дорожче) погасити борги іноземним кредиторам.
ООН була створена уніфікована схема платіжного балансу, яка була опублікована в 1947 році і стала базою для подальших розробок форми і принципів складання платіжного балансу Міжнародним валютним фондом, що знаходить відображення в періодичних випусках “Керівництва з платіжного балансу”.
Запропонована МВФ схема в загальних рисах нагадує прийняту систему побудови статей платіжних балансів найбільш розвинутих країн світу, проте з деякими уніфікаціями, які роблять цю схему універсальною і дають змогу порівнювати та аналізувати платіжні баланси не тільки розвинутих країн, а й країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою.
- Передмова
- Розділ 1 Світова валютна система
- Мета розділу:
- Формування світової валютної системи
- Європейська валютна система
- Міжнародний валютний ринок
- Валютний курс
- Регулювання валютного курсу
- Висновки
- Література:
- Розділ 2. Система міжнародних валютних розрахунків
- Мета розділу:
- 2.1 Суть та особливості міжнародних розрахунків
- 2.2 Акредитивна форма розрахунків
- Інкасова форма розрахунків
- 2.4. Інші форми та інструменти міжнародних розрахунків
- Висновки
- Література:
- Розділ 3. Платіжний баланс
- Мета розділу:
- Економічна сутність платіжного балансу
- Структура платіжного балансу
- А. Поточні операції
- Підсумок: а - Баланс поточних операцій
- 3.3 Чинники впливу на стан платіжного балансу
- 1. Нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція.
- 2. Циклічні коливання економіки.
- 3. Закордонні державні витрати, пов’язані з мілітаризацією економіки і військовими потребами.
- 4. Посилення міжнародної фінансової взаємозалежності.
- 5. Валютно-фінансові чинники.
- 6. Розвиток міжнародної торгівлі та зміни в ній.
- 7. Інфляція.
- 8. Торговельно-політична дискримінація окремих країн.
- 9. Надзвичайні обставини.
- Висновки
- Література:
- Розділ 4. Світовий ринок золота.
- Мета розділу:
- 4.1 Формування та розвиток світового ринку золота
- 4.2 Суб’єкти ринку та механізм торгівлі золотом
- 4.3 Міжнародний валютний фонд та інші міжнародні фінансові установи на ринку золота
- 4.4 Ринок золота України та перспективи його розвитку
- Висновки
- Література:
- Розділ 5 Світовий ринок позичкових капіталів
- Мета розділу:
- Зміст світового ринку позичкових капіталів
- 5.2 Структура світового ринку капіталів
- 5.3 Види кредитних операцій
- 5.4 Вартість кредиту
- 5.5 Значення міжнародного кредиту
- Висновки
- Література:
- Розділ: 6. Міжнародні банки і фінансові центри
- Мета розділу:
- 6.1 Транснаціональні банки (тнб) – міжнародні фінансові посередники
- 6.2 Світові фінансові центри
- 6.3 Перебудова міжнародної фінансової системи
- 6.4 Небанківські фінансові структури
- 6.5 Міждержавні фінансові інститути
- Висновки
- Література:
- Розділ 7. Світовий ринок цінних паперів
- Мета розділу:
- Основні інструменти фондового ринку
- Найбільші світові фондові ринки
- Первинне розміщення цінних паперів
- Торгівля цінними паперами
- Управління інвестиційним портфелем
- Висновки
- 8.2 Страхування іноземних інвестицій
- 8.3 Основні інститути міжнародного валютно-фінансового страхування
- Висновки
- Література:
- Розділ 9. Міжнародний валютний фонд
- Мета розділу:
- Мета створення фонду і його інституційна структура
- Формування капітальних ресурсів мвф
- 9.3 Механізм надання кредитів
- Висновки
- Література:
- Литература