49. Напрями формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні

Інвестиційний клімат держави - це сукупність політичних, правових, економічних та соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних та закордонних інвесторів.

Інвестиційний клімат безпосередньо впливає на основні показники соціально-економічного розвитку країни. Позитивний інвестиційний клімат сприяє вирішенню соціальних проблем, забезпечує високий рівень зайнятості населення, дозволяє оновлювати виробництво, проводити модернізацію й нарощування основних фондів підприємств, впроваджувати новітні технології тощо. Отже, в даний час стабілізація інвестиційного клімату є найважливішим завданням для України.Інвестиційний клімат в Україні залишається несприятливим незважаючи на те, що владою давно вже задекларована інноваційно-інвестиційна модель розвитку.

Недостатній обсяг інвестицій в українську економіку обертається технологічним відставанням виробництва, зростаючою зношеністю основних фондів. В умовах збиткової діяльності і низької рентабельності промислової сфери, значного податкового тиску та відсутності впродовж багатьох років дієвої підтримки реального виробництва підприємства не здатні здійснити модернізацію та інноваційне оновлення основних фондів.

Однією із основних складових формування сприятливого інвестиційного клімату є забезпечення доступності кредитів для позичальників шляхом зниження їх вартості..Необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат не тільки для іноземних інвесторів, але й для вітчизняних. І мова не про те, щоб дати їм гроші на здійснення інвестицій. Приватному капіталу також потрібні гарантії від примусових вилучень і свавілля влади, система страхування від некомерційних ризиків, а також стабільні умови роботи при здійсненні довгострокових інвестицій.

Не менш важливим є й забезпечення реального дотримання міжнародних договорів. Міжнародна інвестиційна спільнота має бути впевнена в тому, що будь-які угоди відповідають прийнятим міжнародним нормам і правилам, мають силу в Україні.Не сприяє створенню позитивного інвестиційного клімату і слабка система правового і економічного захисту інвесторів, втручання органів влади у перерозподіл клієнтури між окремими банками.Довгострокові цілі із залучення зовнішніх інвестицій потребують постійних зусиль із формування привабливого іміджу країни. Необхідно сформулювати й широко висвіт­лювати державну політику та готовність уряду вживати радикальних заходів, орієнтованих на ринкову економіку; публічно підтримувати інвестиційну діяльність Можливості вітчизняного інвестування стримує жорсткий порядок оподаткування довготермінових інвестиційних проектів, який передбачає сплату банком-інвестором податку в процесі інвестування, коли проект ще не дає віддачі, а тільки витрати. Така практика штучно завищує вартість проекту і знижує його ефективність.

Отже, не зважаючи на незначне пожвавлення інвестиційної діяльності, інвестиційний клімат залишається несприятливим через політичну та економічну нестабільність, криміногенну ситуацію в державі, недосконалу податкову систему, відсутність належних гарантій інвесторам, корупцію, низький рівень використання новітніх технологій та конкурентоспроможності вітчизняних товарів, який відвертає увагу іноземних інвесторів і значно перевищує значимість багатих природних ресурсів, науково-технологічного потенціалу, кваліфікованої і відносно дешевої робочої сили та інших факторів в очах іноземних інвесторів, які перш за все керуються власними інтересами і ставлять собі за мету отримати максимальний прибуток. Тому Україна має зробити все можливе для того, щоб покращити своє загальне становище і зайняти гідне місце розвиненої європейської держави на ряду з провідними країнами світу.

Основним напрямами регулювання інвестиційної діяльності має стати: створення сприятливого інвестиційного середовища шляхом стимулювання національних інвесторів здійснювати інвестиції; концентрація грошових потоків на пріоритетних напрямах розвитку економіки; акумуляція достатнього обсягу фінансових ресурсів у провідних банках країни; забезпечення доступності кредитів для позичальників шляхом зниження їх вартості; забезпечення пріоритетного виділення кредитних ресурсів на пільгових умовах рефінансування банкам, які кредитують високое­фективні інвестиційні проекти тощо. В умовах обмеженості бюджетних ресурсів важливо, щоб об'єктом підтримки були немісцеві органи влади, а цільові програми вирішення системних проблем: структурної перебудови економіки регіону та максимального використання його внутрішнього потенціалу інноваційного оновлення основних фондів підприємств та створення нових підприємств; реструктуризації існуючих підприємств та диверсифікації виробництва.

50. Міжнародний кредит, його функції та форми

Міжнародний кредит — це форма переміщення позичкового капіталу з однієї країни в іншу на засадах повернення домовлені строки за винагороду; позика капіталу в товарній або грошовій формі, яка надається кредитором однієї країни дебітору іншої країни на умовах повернення, терміновості, сплати процентів і забезпеченості; Функції міжнародного кредиту: Позитивні:1.) сприяння зміцненню міжнародних економічних зв'язків, інтеграції національних економік у світову економічну систему;2).сприяння прискореному розвитку країн, інтернаціоналізації виробництва та обміну;3)забезпечення перерозподілу фінансових ресурсів між сторонами-учасницями;4).сприяння процесу накопичення капіталів в рамках усього світового господарства та його раціональне використання; 5.забезпечення безперервності міжнародних розрахунків та прискорення обігу коштів у зовнішній торгівлі .6) регулювання світової економіки і сам є об'єктом регулювання;7) фінансування зовнішньої торгівлі, спричиняючи додатковий попит на ринку з боку позичальників;8) посилення конкуренції між країнами, оскільки виступає знаряддям конкурентної боротьби за ринки збуту;9) створення сприятливих умов для залучення прямих іноземних інвестицій у країну-боржник. Негативні:1) може викликати диспропорції в економіці країн-кредиторів;2) надмірне залучення міжнародних кредитів та їх неефективне використання підриває платоспроможність позичальника внаслідок оплати величезних відсотків за кредит, призводить до зростання зовнішнього боргу та погіршення показників, що характеризують його обслуговування. Зовнішня заборгованість для багатьох країн стала причиною призупинення економічного зростання. Форми міжнародного кредиту :

І. За цільовим призначенням: Комерційні – надаються для закупівлі певних видів товарів і послуг; Інвестиційні – для будівництва конкретних об’єктів, погашення заборгованості, придбання цінних паперів; Проміжкові - для змішаних форм вивезення капіталів, товарів і послуг, наприклад, у вигляді виконання підрядних робіт (інжиніринг); Фінансові кредити - кредити, які не мають цільового призначення і можуть використовуватися позичальниками на будь-які цілі. Емісія цінних паперів.ІІ. За загальними джерелами: 2.1. Внутрішні кредити – кредити, що надаються національними суб’єктами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності іншим національним суб'єктам2.2. Іноземні (зовнішні) кредити - це кредити, що надаються іноземними кредиторами національним позичальникам для здійснення зовнішньоекономічних операцій2.3. Змішані кредити – це кредити як внутрішнього, так і зовнішнього походженняІІІ. За формами надання кредити бувають: 3.1. Товарні - міжнародні кредити, що надаються експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі3.2. Валютні (грошові) – надані у грошовій формі: у національній або іноземній валюті. ІV. За формою забезпечення:4.1. Забезпечений кредит або той, що забезпечується нерухомістю, товарами, комерційними документами, цінними паперами, цінностями (коштовностями) як заставою; 4.2. Бланковий кредит - кредит, наданий просто під зобов’язання боржника вчасно погасити, документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника. Різновидами бланкових кредитів є: 4.2.1. Контокорент - одна з найстаріших форм банківських операцій, згідно з якою кредитна операція передбачає відстрочку платежу, який мав би бути здійсненим за відсутності контокорентної угоди; Овердрафт - при наданні овердрафту банк здійснює списання коштів з рахунку клієнта у розмірах, більших ніж залишки на його рахунку, відкриваючи таким чином кредит V. За строками кредитування: 5.1. Надстроковий – добові, тижневі, до трьох місяців5.2. Короткотерміновий - до 1 року 5.3. Середньотерміновий – від 1 до 5 років. VІ. За валютою позики: 6.1) у валюті країни-позичальника;6.2) у валюті країни-кредитора;6.3) у валюті третьої країни;6.4) у міжнародній грошовій одиниці (СПЗ, ЕКЮ та ін.).6.5) єврокредити - кредит, що надається у валюті, яка є іноземною для банку:6.5.1) Роловерний кредит – видається на 5-10 років, причому весь договірний строк ділиться на періоди по 3-6 місяців. Тверда % ставка встановлюється лише для 1-го періоду, а для кожного наступного вона коректується з врахуванням зміни цін та валютних курсів на міжнародному грошовoму ринку (LIBOR + маржа у 0,5-2%).6.5.2) Стенд-бай - кредит МВФ для стабілізації платіжного балансу, дефіцит якого має тимчасовий або циклічний характер, в межах одного-двох років з можливим його продовженням до 4-5 років, за середньою ставкою 3,25%. VІІ. За формою надання розрізняють: 7.1. Фінансові (готівкові) кредити - зараховуються на рахунок боржника та надходять в його розпорядження;7.2. Акцептні кредити - отримуються експортетром чи імпортером шляхом передачі банку своїх векселів, виставлених на даний банк; оформлюються за допомогою перевідного векселя – тратти, де вказується платник за векселем, який акцептує вексель;7.3. Депозитні сертифікати – документи, які свідчать про вкладення грошових коштів, поміщення їх на депозитний рахунок у банк під оголошену ставку відсотка . VІІІ. За суб'єктами кредитування:8.1. Урядові (державні) кредити;8.2. Кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій;8.3. Приватні кредити; 8.4. Змішані кредити; Брокерський кредит - проміжна форма між фірмовим і банківським кредитом. Як і комерційний кредит, він має справу з товарними операціями й одночасно є банківським кредитом, оскільки брокери беруть позику у банків 8.7. Банківські кредити: за технікою надання: а) акцептний кредит – це кредит, наданий банком у формі акцепту переказного векселя (тратти), що виставляється на банк експортерами й імпортерами б) акцептно-рамбурсний кредит – форма кредитування експортера, за якої він 1) назустріч виставленому в банку експортера банком імпортера акредитиву емітує векселі, виставляючи їх на себе, і вказавши платником імпортера; 2) експортер передає своєму банку документи на товар та тратти, які банк акцептує або оплачує; 3) банк експортера пересилає документи банку імпортера або третьому банку, що їх оплачує.