logo search
ШПОРА МЕ!!!!!

42. Світові тенденції руху прямих іноземних інвестицій

Прямі́ інозе́мні інвести́ції — це закордонні інвестиції, величиною у понад як 10% статутного капіталу, що дає зацікавленій стороні право на участь в управлінні підприємством.

На сучасному етапі триває нагромадження прямих іноземних інвестицій, і, як наслідок, зростає їх питома вага у загальній сумі іноземних капіталовкладень у країни, що розвиваються.

Серед причин більш швидкого нагромадження ПІІ у країнах, що розвиваються, у наш час необхідно виділити такі. По-перше, поліпшення умов економічного розвитку, пов'язане із зміцненням політичної незалежності та самостійності, з певними соціально-економічними перетвореннями, подальшим формуванням і розвитком ринкової інфраструктури, наслідком чого стали відносно вищі темпи економічного розвитку, хоча під впливом фінансових кризпостерігалося зниження темпів, а в окремих країнах і падіння обсягів виробництва. По-друге, дедалі активніше включення країн, що розвиваються, до системи міжнародного поділу праці, світогосподарських зв'язків, міждержавних інтеграційних процесів, процесів транснаціоналізації та глобалізації економіки. По-третє, з 90-х років країни, що розвиваються, переходять від політики обмеження, націоналізації та навіть експропріації ПІІ до політики лібералізації та стимулювання з наданням значних пільг і гарантій. Зростає кількість міжнародних угод з приводу руху ПІІ. Причому, якщо раніше ініціаторами таких угод були, головним чином, розвинуті країни, то нині дедалі більшу самостійність та ініціативу проявляють країни, що розвиваються. По-четверте, значно нижча вартість робочої сили порівняно з розвинутими країнами, в яких витрати на заробітну плату становлять більшу частину витрат виробництва.

Аналіз тенденцій прямих іноземних інвестицій у країни, що розвиваються, свідчить, з одного боку, про значну географічну диверсифікацію, з іншого — про надзвичайно високу концентрацію. Як показують дані, на 10 великих реципієнтів прямих інвестицій (абсолютна сума ПІІ перевищує 25 млрд. дол.) припадає 69%, на наступні 5 (понад 15 млрд. дол.) — 11,3%, на решту 108 країн — менш як 20%. Важливо підкреслити, що з 15 реципієнтів 10 — нові індустріальні країни (включаючи Чилі), 4 — нафтоекспортуючі країни, 1 — оффшорна зона.

Серед розвинутих країн спостерігається висока міра географічної концентрації прямих іноземних інвестицій - їх найбільша і дедалі зростюча частина зосереджується в західноєвропейському регіоні: 65.2% у 1995р., 80% у 2000р. 58,6% у 2004р. 69%, у 2007, та 59,7% у 2008р. Головна причина, що зумовлює наростаючі темпи і масштаби прямих іноземних інвестицій у цьому регіоні, полягає в успішному розвитку інтеграційних процесів, і в першу чергу - у рамках Європейського Союзу (ЄС), спади ж пов’язані в основному з міжнародними економічними кризами, і, як наслідок – відтоком капіталу з більш розвинених країн до країн що розвиваються.

Експерти консалтингової корпорації PriceWaterHauseCoopers прогнозують у найближчі 10 років десятиразове зростання світового ринку капіталів - до 200 трлн. дол. В результаті темп зростання світової економіки перевищить 20%. Як повідомляється у прес-релізі компанії, такий прогноз зроблений експертами в галузі управління PriceWaterHauseCoopers. На їх думку, трансформація традиційного бізнесу в електронний у найближчі роки неминуча, тому ситуація на фінансових ринках буде найсприятливішою для компаній, які переорієнтуються на використання найновіших інформаційних технологій та на створення нових партнерських відносин і об'єднань.