logo search
ШПОРА МЕ!!!!!

Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Об’єднаних Націй, Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду

За методикою ООН у числі показників рівня соціально-економічного розвитку: ВВП/ВНП, а також ВВП/ВНП на душу населення;частку продукції обробної промисловості і сфери послуг у ВВП/ВНП; рівень освіти населення і тривалості життя.Для цілей економічного аналізу ООН поділяє країни на: розвинуті країни (держави з ринковою економікою); країни з перехідною економікою (у минулому соціалістичні країни або країни з централізованим плануванням); країни, що розвиваються.За методикою Світового банку основним критерієм є показник ВВП на душу населення. Класифікація країн за рівнем доходів відповідно до рівня ВВП на душу населення. країни з низьким рівнем доходів (785 дол. або менше); країни з рівнем доходів нижче середнього (786 – 3 125 дол.); країни з рівнем доходів вище за середній (3 126 – 9 655 дол.); країни з високим рівнем доходів (9 656 дол. і вище).  Класифікація країн за рівнем зовнішнього боргу: держави з високим рівнем зовнішньої заборгованості; держави із середньою величиною зовнішнього боргу; держави з найменшою зовнішньою заборгованістю.Високий рівень зовнішнього боргу означає, що в країни перевищені наступні критичні показники: відношення поточної вартості обслуговування зовнішнього боргу до ВВП більше 80%;відношення поточної вартості обслуговування боргу до обсягу експорту перевищує 220%.Середній рівень зовнішньої заборгованості властивий країнам, у яких один або обидва показники перевищують 60%, але не досягають критичних величин.Класифікація країн за ступенем відкритості світовому ринкувиміряється часткою експорту у ВНП. Світовий банк умовно виділяє: країни з відносно закритою економікою з часткою експорту у ВВП менше 10%. країни з відносно відкритою економікою з часткою експорту у ВВП: більше 35% (близько 70 країн), 10 – 19% (27 країн), 20 – 24% (24 країни), 25 – 34% (32 країни).

За методикою МВФ до групи країн, що розвиваються (менш розвинутих, слаборозвинених), входять держави з ринковою економікою і низьким рівнем економічного розвитку. З 182 країн-членів Міжнародного валютного фонду до країн, що розвиваються, відносять 121. Незважаючи на значне число цих країн, а також на те, що для багатьох з них характерні велика чисельність населення і величезна територія, на них припадає близько 40% світового ВВП, частка у світовому експорті – 26%.

  1. Характеристика суб’єктів міжнародних економічних відносин та рівнів їх взаємодіїСуб'єкти міжнародних економічних відносин – це учасники міжнародних економічних явищ і процесів, які здатні самостійно та активно діяти з метою реалізації своїх економічних інтересів. Суб'єкти міжнародних економічних відносин мають наступну класифікацію:1) за рівнем розвитку стосунків: а)мікрорівень – підприємства, фірми, фермерські господарства, окремі особи; б)мезорівень – регіони, галузі економіки;в)макрорівень – держави, групи держав, міжнародні організації;2)за правовим статусом: 2.1) фізичні особи; 2.2) юридичні особи:а) товариства з необмеженою відповідальністю; б) товариства з обмеженою відповідальністю;в) акціонерні товариства;г) командитні товариства;д) одноосібні підприємства;3. Специфічні суб’єкти МЕВ: 3.1) транснаціональні корпорації 3.2) багатонаціональні корпорації; 3.3) міжнародні спільні підприємства;4. Держава: 4.1) Міністерство іноземних справ 4.2) Міністерство зовнішньої торгівлі 4.3) Центральний банк країни 5. Міжнародні організації

Рівні взаємодії суб’єктів МЕВ:

Країна А-Країна В

підприємство - підприємство

підприємство- держава (державна установа)

підприємство(домогосподарство)-окрема людина

держава (державна установа)-окрема людина (домогосподарство)

Крім того можливі такі відносини за участю міжнародних організацій:

міжнародна організація-підприємство

міжнародна організація-окрема людина (домогосподарство)

міжнародна організація-держава (державна установа

  1. Особливості та структуризація середовища міжнародних економічних відносин.Середовище МЕВ – це система умов і факторів існування міжнародник економічних зв'язків. Його можна розділити на внутрішнє і зовнішнє середовище.

Особливостями середовища МЕВ є: взаємозв’язок політичних, правових, соціально-культурних, економічних та інфраструктурних елементів середовища;відносна невизначеність середовища;динамічне протиріччяІ. Внутрішнє середовище МЕВ:1.1) міжнародна економічна діяльність країн та їхніх суб'єктів;1.2) управління міжнародними економічними процесами, регулювання МЕВ;1.3) форми і види МЕВ;1.4) внутрішні закони функціонування системи МЕВ;ІІ. Зовнішнє середовище МЕВ , яке можна поділити за двома критеріями:2.1) за сферами впливу: а) політико-правове (політичні процеси та інститути, законодавство);б) соціально-культурне (мотивація до праці, рівень освіти громадян,тощо); в) інфраструктурне: міжнародний транспорт, міжнародні інформаційно-комунікаційні системи; г) економічне:ефективність використання природних ресурсів; стан наукових досліджень, демографічну ситуацію тощо.2.2) за безпосередністю впливу дії: а) середовище прямого впливу (постачальники, споживачі, конкуренти тощо); б) середовище непрямого впливу (політичний та економічний устрій, загальна нормативна законодавча база, соціально-економічні традиції тощо).Особливостями зовнішнього середовища МЄВ є:тісний взаємозв'язок між його сегментами;складність та різноманітність,відносна невизначеність багатьох параметрів.