1. Культурологія як наука

У системі наукового знання культурологія належить до соц-гуман. Наук і тісно взаємодіє з іншими науками.

Ідея виділення культурології в самостійну галузь знань зазвичай пов’язують із ім’ям американського антрополога Л.Уайта. він застосував поняття культурології для визначення галузі знань, яку Е.Тейлор визначив як „науку про культуру”.

Культурологію Л.Уайт розглядав як принципово новий спосіб вивчення культурних явищ, розкриття загальних закономірностей культурно-історичного процесу й специфіки людської культури.

Культурологія може бути визначена як наука про множинність культур, наука, яка вивчає сутність культур і закономірності виникнення, становлення, розвитку різних культур

Культурологія

- інтегративне знання про цілісний феномен культури в реальному історичному часі її існування або

- сукупність окремих наукових дисциплін, що вивчають окремі підрівні культури за спеціалізованими галузями діяльності (економічна, політична, релігійна, художня тощо), та філософія культури як методологія усвідомлення сутності культури й формування світоглядних підстав її розуміння.

Предмет вивчення культурології – культурні цінності.

Культурологія

• ґрунтується на даних антропології, соціології, психології, історії і т.ін.

• займається вивченням людської діяльності, що включає в себе репродуктивний та творчий початок

• інтегрує всі знання про людину у світі, виходячи з того, що культура відтворюється кожного разу заново

• розглядає питання філософського усвідомлення буття в кожній з епох; проблеми правової, політичної, моральної культури

• розглядає конкретно-історичні форми культурного буття

• орієнтована на пізнання того спільного, що пов’язує різні форми культурного існування людей

• прагне до універсальної синтетичної точки зору, що включає всі форми людської культури

Категорії культурології – найбільш фундаментальні поняття про культурні закономірності, явища та зв’язки, ознаки культури, на основі яких здійснюється систематизація культурних феноменів.

Серед найрозповсюдженіших та частіше вживаних в культурології категорій можуть розглядатися:

• культурні об’єкти (культурні форми в їх речовому та символічному вираженні, культурні системи і культура в цілому);

• культурні процеси (генезис, формування, функціонування, розповсюдження культур тощо);

• культурні ознаки (функціональність, утилітарність, комунікативність, цінність, технологічність, універсальність, локальність, унікальність, типовість тощо);

• культурні функції (соціокультурна організація та регуляція, пізнання довкілля, трансляція соціального досвіду, обмін інформацією тощо)

• культурні модальності (еволюція, прогрес, деградація, циклізм тощо);

• культурні значення (культурні смисли явищ, оцінки й оціночні критерії);

• культурні позначки (знаки, символи, образи, атрибути, імідж, культурні тексти, коди);

• культурні цінності (матеріальні, художні, ідеологічні, моральні, релігійні, соціальні блага тощо);

• культурні норми (зразки, правила, стандарти, канони, традиції, мораль, стиль, мода, культура праці й споживання, побуту й відпочинку, спілкування тощо);

• культурне середовище (штучне предметно-просторове середовище життєдіяльності – окультурені території, населенні пункти, будівлі, приміщення, речі та ін. матеріальні продукти діяльності, а також соціально-інформаційне середовище взаємодії у повсякденному житті та спеціалізованих галузях діяльності людей);

• культурозумовлена поведінка й свідомість людей (обряди, ритуали, творчість, образ життя, міфологія та вірування, ментальності, архетипи свідомості тощо);

• культурні інститути (установи культури й відпочинку, освіти, творчі організації, охорони культурної спадщини, ЗМІ тощо);

• типологія культури (спеціалізована та повсякденна, елітарна та народна, популярна й масова, образи життя тощо);

• суб’єкти культури (особистості, сім’ї, соціальні групи й колективи, класи, касти, етноси, нації, людство) тощо.