logo search
ШПОРА МЕ!!!!!

17. Методи міжнародної торгівлі: переваги та недоліки їх використання.

Метод торгівлі – це засіб здійснення торговельного обміну (торговельної операції чи торговельної угоди). В міжнародній торговельній практиці використовується два основні методи торгівлі

1.торгівля напряму (здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем);

2. непряма торгівля: через посередників та через організовані товарні ринки.

При торгівлі напряму виникає визначена фінансова користь, оскільки скорочуються витрати на суму комісійної винагороди посереднику, знижується ризик і залежність результату комерційної діяльності від можливої недбалості чи недостатньої компетенції посередницької організації. Цей метод також дозволяє постійно знаходитись на ринку, враховувати його зміни і своєчасно на них реагувати. В той же час використання торгівлі напряму передбачає наявність комерційної кваліфікації і торгового досвіду. В протилежному випадку фінансові витрати не тільки не скоротяться, але можуть сильно зрости. Часто буває доцільним, а іноді просто необхідно використовувати посередників для проведення міжнародних торговельних операцій, зменшуючи тим самим ризики операцій. Переваги залучення посередників: підвищують оперативність збуту; підвищення прибутку за рахунок прискорення обігу капіталу; посередники знаходяться ближче до покупця, тому оперативніше реагують на зміни в ринковій кон’юнктурі, це дозволяє реалізувати товар на більш сприятливих для експортера умовах; підвищується конкурентоспроможність товарів за рахунок можливості післяпродажного сервісу; являються джерелом первинної інформації про рівень якості і конкурентоспроможності товарів. У межах торгівлі через посередників визначають такі види посередницьких операцій і відповідні їм види угод: операції з перепродажу (договір купівлі-продажу); комісійні операції (договір комісії, договір консигнації); агентські операції (агентські угоди; брокерська операція.

Як правило, ті чи інші посередницькі операції виконують ті чи інші посередницькі фірми. Серед них: торгові дома; експортні фірми; імпортні; оптові; роздрібні фірми; дистриб’ютори; комісійні; агентські; брокерські  тощо. Серед посередників можна виділити так званих інституціональних посередників, до яких відносять товарні біржі, аукціони та міжнародні торги (тендери), виставки та ярмарки.