Валютна позиція

Валютна позиція банку — співвідношення (різниця) між су­мою активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових і позабалансових зобов’язань у цій самій валюті.

Активи та позабалансові вимоги — це активи, які обліковуються на певний день у балансі, тобто є у розпорядженні банку на цей час, та активи, які банк одержить у майбутньому (купівля певної валюти за угодами форвард, ф’ючерс, опціон та майбутні надходження у валюті у вигляді доходу).

Балансові та позабалансові зобов’язання — це зобов’язання банку на певний день у балансі перед клієнтами та контрагентами та зобов’язання банку у майбутньому (продаж певної валюти за угодами форвард, ф’ючерс, опціон, майбутні збитки в певній валюті).

Валютна позиція відкрита — сума активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті не збігається із сумою балансових і позабалансових зобов’язань у цій самій валюті. Відкрита валютна позиція містить додатковий ризик у разі зміни валютного курсу.

Валютна позиція відкрита довга — сума активів та позабалансових вимог перевищує суму балансових і позабалансових зобов’язань у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати втрат у разі підвищення курсу національної валюти відносно іноземної.

Валютна позиція відкрита коротка — сума балансових та позабалансових зобов’язань перевищує суму активів і позабалансових вимог у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати додаткових втрат у разі підвищення курсу іноземної валюти відносно національної.

Валютна позиція закрита — сума активів та позабалансових вимог збігається із сумою балансових та позабалансових зобов’язань у кожній іноземній валюті.

Приклад. У понеділок АКБ «Україна» на міжбанківському ринку здійснив конверсійну операцію — купив 1 000 000 дол. США за гривню за курсом 5,4455 для власних потреб, тобто банк відкрив довгу позицію за доларом США. Потім у четвер банк закрив позицію, тобто здійснив протилежну операцію — продав 1 000 000 дол. США за гривні за курсом 5,4435. Курс Національного банку України в понеділок становив 5,4465, а в наступні кілька днів курс НБУ змінювався так: вівторок — 5,4445; середа — 5,4480; четвер — 5,4420. На день купівлі прибуток банку за балансом становив 1000 грн, а в наступні дні: у вівторок збиток за відкритою позицією становив 2000 грн, у середу — прибуток 3500 грн, а в четвер — збиток 4500 грн. Фінансовим результатом проведеної операції за балансом були збитки на суму 2000 грн. Кожна відкрита валютна позиція щодня переоцінюється та може показати як збитки, так і прибуток, але це — валютний ризик, тобто при зміні курсу валюти можна зазнати значних втрат.

За кожною іноземною валютою підраховується підсумок за всіма балансовими і позабалансовими активами і всіма балансовими та позабалансовими зобов’язаннями банку. Якщо вартість активів та позабалансових вимог перевищує вартість пасивів і позабалансових зобов’язань, відкривається довга відкрита валютна позиція. Якщо вартість пасивів та позабалансових зобов’я­зань перевищує вартість активів та позабалансових вимог, відкривається коротка відкрита валютна позиція. При цьому довга відкрита валютна позиція показується зі знаком плюс, а коротка відкрита валютна позиція — зі знаком мінус.

На розмір відкритої валютної позиції банку впливають:

• купівля та продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти, усі строкові угоди — форварди, опціони, ф’ючерси та ін.;

• одержання іноземної валюти у вигляді доходів або витрат та нарахування доходів і витрат, які обліковуються на відповідних рахунках. (Коли банк одержує дохід або збиток в іноземній валюті, він обліковується в національній валюті на день валютування. Наприклад: банк одержав дохід на суму 1000 дол. США, що на день одержання за курсом НБУ становило 5445 грн, але на другий день при зміні курсу НБУ це буде вже друга сума, наприклад 5435 грн);

• купівля (продаж) основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;

• надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду;

• погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті (списання якої здійснюється з відповідного рахунку витрат;

• формування резервів в іноземній валюті за рахунок витрат;

• інші обмінні операції з іноземною валютою.

Будь-яка конверсійна операція, в якій беруть участь дві валюти, проведена банком, змінює його валютну позицію. Наприклад, при купівлі банком 5 млн дол. США за японську єну за курсом 110,78 створюється довга позиція на суму 5 млн дол. США і коротка на суму 553 900 000 єн.

Розглянемо приклад зміни валютної позиції банку за рахунок конверсійної операції:

1. На рахунок клієнта в банку надійшли фунти стерлінгів на суму 1 000 000 GBP. Ці гроші перебувають на одному із НОСТРО-ра­хунків банку і позиція банку закрита (пасиви збігаються з активами).

2. Банку необхідно продати фунти стерлінгів і купити американські долари для власних потреб. Він здійснює операцію за курсом 1,6050. На НОСТРО-рахунку банку з’явилися американські долари, а фунти стерлінгів списані.

У банку з’явилися розбіжності в активах і пасивах — банк від­криває валютну позицію, будь-яка зміна курсів валют GBP і USD може привести до прибутку або значних збитків, оскільки закривати позицію у майбутньому банк зможе вже за іншим курсом.

Дилери банків за робочий день роблять велику кількість операцій із різними валютами, і їхнє завдання полягає в тому, щоб не допустити відкритої позиції банку, що може привести до значних збитків.

Приклад. Дилер працював на ринку американський долар—німецька марка і за день робив кілька операцій.

По закінченні робочого дня в нього утворилася довга позиція за доларами США і коротка позиція за німецькими марками. Дилеру необхідно закрити усі відкриті позиції, тобто здійснити операції таким чином, щоб усі позиції дорівнювали нулю, інакше він ризикує зазнати збитків від зміни курсу USD/DEM. Тобто йому необхідно продати долар США та купити німецькі марки. Курс, при якому він закриється без прибутку чи збитків, — це 1,4744, тобто, продавши 10 500 000 USD, дилер одержить необхідну суму в DEM. Якщо курс зміниться і буде нижчим 1,4744, то в дилера будуть збитки, якщо ж курс зросте і стане вищим 1,4744, то в дилера з’явиться прибуток. Наприклад, він закрив позицію за доларом США за курсом 1,4750. Це значить, що його прибуток за всіма операціями за день становив 6 250 німецьких марок.

Якщо ж дилер повністю закриє позицію в німецьких марках, то прибуток або збиток у нього обчислюватиметься в доларах США. Наприклад, курс USD/DEM змінився до 1,4730, і дилер закрив позицію за DEM.

У підсумку дилер зазнав збитків у розмірі 10 013,57 дол. США.

В Україні переоцінювання відкритих валютних позицій проводиться за курсом Національного банку до іноземних валют. Для запобігання валютному ризику для комерційних банків України НБУ встановлює нормативи відкритої позиції.

У зв’язку з введенням з 1 січня 1999 р. нової валюти євро при розрахунку нормативів загальної відкритої валютної позиції банку, довгої та короткої відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті до 2002 р. враховується євро та 11 скла­дових валют як одна валюта (з січня 2001 р. — 12 складових валют).

Практика укладання угод на ринку поточних конверсійних операцій. Ордери, що застосовуються на ринку конверсійних операцій.

На практиці дилери банків укладають угоди по телефону або за допомогою трансакційної системи Reuters Dealing. Коли угода здійснюється по телефону, її основні параметри дилер записує вручну, заповнюючи так званий тікет (tiket). При укла­данні угоди за допомогою Reuters Dealing тікет формується автоматично. Тікет — це папір визначеної форми, де вказуються усі параметри угоди. На кожну операцію дилер виписує окремий тікет.

Основні параметри угоди, що обговорюються дилерами:

• суми і валюти операції;

• курс здійснення угоди;

• дата валютування;

• основна траса платежу і реквізити контрагентів.

Якщо дилери уклали угоду й обумовили її основні реквізити, то потім змінити щось можна тільки за згодою обох сторін.

Трансакційна система Reuters Dealing дає змогу укладати угоди і вести переговори в режимі двостороннього зв’язку з різними банками світу. Кожний банк, який є кореспондентом дилінгової системи компанії Reuters, має один або кілька чотирилітерні коди. На даний момент більше 6000 банків, брокерських компаній із різних країн світу є учасниками дилінгової системи.

Існують різні види запитів котирувань за допомогою дилінгової системи. Наприклад, банк ААА запитує котирування японської єни до долара США на 100 млн єн. Він може написати (поставити прапорець):

• USD/JPY 100 JPY;

• 100 JPY AG USD;

• 100 JPY.

Зазвичай зазначення долара США як базової валюти в запиті опускається, якщо ж запитується котирування крос-курсу, то вказуються і базова валюта, і валюта котирування.

Наприклад, банку YYY 20.04.2001 р. необхідно було купити 2 млн англійських фунтів стерлінгів за американські долари в банку DDD. Нижче наведено зразок діалогу, що між ними відбувається (усі переговори ведуться англійською мовою за допомогою системи Reuters Dealing):

Коли робиться запит типу «GBP/USD 2», то це показує, що маркет-тейкер запитує котирування на 2 млн базової валюти. При запиті котирування на суму валюти котирування, наприклад на 500 000 CHF, робиться запит «0,5 USD/CHF» або скорочено «0,5 CHF».

В Україні основний обсяг конверсійних операцій припадає на долар США.

Основні види запитів: «1 UAH TOD», «0,5 UAH TOM», «UAH 2 TOD», UAH 0,2 TOM». Запити «1 UAH TOD», «0,5 UAH TOM» означають, що маркет-тейкер працює з 1 млн української гривні та 500 000 грн до долара США відповідно з датою валютування сьогодні і завтра. «Прапорці» «UAH 2 TOD», «UAH 0,2 TOM» означають, що маркет-тейкер запитує котирування в маркет-мей­кера на 2 млн дол. США і 200 000 USD до української гривні відповідно з датою валютування сьогодні і завтра.

Цифра, що вказується біля назви валют, позначає запитувану суму валюти в мільйонах. Якщо запитується котирування на суму валюти меншу від одного мільйона, ця сума записується у вигляді десяткового дробу, наприклад:

«USD/DEM 0,5» або, опускаючи нуль, — «USD/DEM.5»

При запиті котирування валютного курсу на середньоринкову суму, кількість валюти часом опускається. При цьому банк, що здійснює котирування, зобов’язується купити або продати запропоновану пізніше кількість валюти, наприклад:

#USD/DEM

2.01 54-59

# I SELL 2 MIO USD

I BUY 2 MIO USD AT 2,0154.

При цьому банк, що котирує, повинен усвідомлювати, чи змо­же він здійснити котирування на суму в межах ліміту, встановленому для банку, що запитує курс, а останній не повинен зловживати розміром суми. При запиті котирування без вказівки суми валюти, а також якщо запитувана сума перевищує ліміт на контр­агента, банк може здійснити котирування, вказавши обмеження суми відповідно до ліміту на банк-контрагент, наприклад:

# USD/UAH 5

5. 4850/4950 IN 2

# OK BUY 2 MIO USD AT 5,4950.