Фази акредитива
Процес узгодження умов надання акредитива і термінів його виконання має три фази.
На першій фазі розглядається пропозиція щодо умов поставки товару. Експортер надає потенційному покупцеві свою пропозицію і під час переговорів з покупцем обговорює умови акредитива.
Друга фаза пов’язана з підписанням умов поставки товару та його оплати. Імпортер дає експортеру замовлення на поставку товару, відповідно підписавши договір з купівлі-продажу (контракт). Водночас він дає своєму банкові доручення на відкриття акредитива.
Третя фаза є завершальною — товар поставляється і виконуються умови акредитива. Експортер відвантажує замовлений товар і надає банку документи на оплату.
У розрахунках за документарним акредитивом беруть участь такі сторони:
акредитиводавець (той, хто віддає наказ на відкриття акредитива) — покупець-імпортер;
акредитивний банк — банк-емітент (банк покупця-імпортера);
авізуючий банк — банк, якому доручається повідомити експортера про відкриття на його користь акредитива і передати його текст;
бенефіціар за акредитивом — продавець-експортер.
Схематично розрахунки у формі документарного акредитива зображені на рис. 3.1.
Рис. 3.1. Розрахунки за документарним акредитивом
Після укладання контракту експортер готує товар до відвантаження, про що повідомляє імпортера. Отримавши таке повідомлення, покупець подає своєму банкові доручення (заяву) на відкриття акредитива. У цій заяві банку доручається відкрити товарний акредитив на умовах, які перелічені в ньому і відповідають укладеному контракту. У заяві вказуються:
наказодавець і бенефіціар;
дата та місце закінчення акредитива;
вид акредитива;
авізуючий банк і банк, який підтверджує акредитив;
спосіб відвантаження товару та виконання акредитива;
опис товару та умов поставки;
перелік документів, проти яких виконується акредитив;
дата першого відвантаження;
термін, протягом якого повинні бути надані документи;
номер рахунку, з якого банк повинен списати кошти на оплату товару і комісійні банків.
Відкритий банком акредитив направляється експортеру, який указаний у цьому акредитиві. Як правило, акредитив направляється через авізуючий банк, що знаходиться в країні експортера.
Отриманий від емітента акредитив може бути авізований банком без зобов’язань з його боку. У цьому разі авізуючий банк тільки перевіряє наявність документів за зовнішніми ознаками. Він не бере на себе жодних зобов’язань щодо гарантії платежу експортеру.
Якщо банк-емітент звертається до авізуючого банку дати підтвердження відкритому акредитиву, тобто додати власну гарантію платежу, то такий банк уже виступає в ролі банку, що підтверджує цей акредитив. Тоді відкритий акредитив має гарантії двох банків, один з яких перебуває в країні експортера, а другий —у країні покупця.
Далі відкритий акредитив підлягає переданню його бенефіціару. Отримавши акредитив, бенефіціар перевіряє відповідність його умовам контракту. У разі невідповідності бенефіціар може сповістити свій банк про умовне прийняття акредитива і вимагати у покупця внесення необхідних змін до його умов. Якщо бенефіціар згоден з умовами відкритого на його користь акредитива, він у встановлені терміни відвантажує товар і, отримавши транспортні документи від перевізника, надає їх разом з іншими документами у свій банк. Банк експортера перевіряє всі документи щодо їх відповідності умовам акредитива і надсилає їх банку-емітенту для оплати, акцепту або негоціації. У супроводжувальному листі обов’язково вказується, яким чином має бути зарахована виручка.
Отримавши документи, банк-емітент перевіряє їх, після чого переказує суму платежу банку експортера, дебетуючи рахунок імпортера. Банк експортера зараховує виручку бенефіціару. Імпортер же, одержавши від банку-емітента документи, одержує за ними у власність товари від перевізника.
Банк-емітент може сам виконати акредитив чи уповноважити банк експортера (або інший банк) на виконання акредитива, здійснивши платіж бенефіціару, негоціацію або акцепт його тратт.
Витрати, пов’язані з відкриттям акредитива, як правило, бере на себе покупець, хоча він може вимагати в експортера, щоб той взяв на себе всі витрати і комісії або їх частину.
При виконанні акредитива не банком-емітентом, а іншим банком (це може бути не банк експортера, а третій банк, що дав підтвердження) останній отримує за акредитивом право на вимогу від емітента платежу на відшкодування своїх виплат бенефіціару максимально швидким способом. Вимога платежу за акредитивом, яка називається рамбурсом, може направлятися не тільки банку-емітенту, а й третьому банку, якщо емітент надав йому право здійснити платіж за даним акредитивом. У будь-якому разі банк, на який виставлений рамбурс за акредитивом, є рамбурсуючим банком.
Якщо акредитив відкривається як забезпечення платежу за контрактом, що передбачає надання покупцю короткотермінового комерційного кредиту, документи видаються банком-емітентом імпортеру без списання з нього суми платежу. Для експортера це не означає зменшення гарантії платежу, оскільки суму документів, поданих за акредитивом з відстроченим платежем, банк оплатить після настання відповідних строків. Важливо, щоб документи були подані експортером у банк до закінчення строку дії акредитива і підтверджували виконання всіх його умов; у цьому разі зобов’язання банку щодо оплати цього комплекту документів діє до моменту настання строку платежу.
Yandex.RTB R-A-252273-3- Лекція №1
- Тема 1. Основи організації міжнародних розрахунків.
- Сутність, види, способи та умови здійснення міжнародних розрахунків.
- Роль банків та їх кореспондентських рахунків в організації та проведенні міжнародних платежів.
- Система свіфт
- Відкриття та ведення валютних рахунків
- Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків
- Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення.
- Заява на переказ грошей №______
- Предмет контракту
- Ціна товару
- 7. Здавання та приймання товарів
- 8. Страхування
- 9. Претензії
- 10. Форс-мажор
- 11. Арбітраж
- 12. Інші умови
- 13. Юридична адреса сторін
- Лекція №2
- Тема 2. Документи та умови поставок у зовнішньоторговельних операціях.
- Зовнішньоторговельний контракт для здійснення міжнародної торговельної операції.
- Документація, що супроводжує транспортні операції.
- Комерційні документи
- Транспортні документи
- Страхові документи
- Фінансові документи
- Умови поставки товарів у міжнародній торгівлі.
- Додаток 3 Базисні умови постачання «інкотермс»
- Лекція № 3-4
- Тема 3. Способи платежів у міжнародних розрахунках.
- Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків.
- Банківський переказ
- Оплата після відвантаження
- Платіж на відкритий рахунок
- Платежі за чеками, пластиковими картками та векселями
- Документарні форми розрахунків: міжнародні розрахунки за допомогою акредитиву, міжнародні розрахунки за допомогою інкасо. Документарний акредитив
- Фази акредитива
- Форми акредитива
- Види і конструкції акредитива
- Конструкції акредитива
- Відкриття акредитива
- Заява на відкриття акредитивА №____
- Виконання акредитива
- Уніфіковані правила для акредитива
- Види інкасо
- Фази документарного інкасо
- Узгодження умов інкасо
- Виписка інкасового доручення і подання документів
- Уніфіковані правила для інкасо (упі)
- Лекція №5
- Тема 4. Банківська гарантія у міжнародних розрахунках.
- Сутність та цілі банківського гарантування.
- Поручительство
- Платіжне зобов’язання
- Обов’язкові умови банківської гарантії.
- 3.Типи, види банківських гарантій та порядок їх надання.
- Види банківських гарантій
- Видача банківських гарантій
- Переваги використання банківської гарантії у міжнародних розрахунках.
- Лекція №6
- Тема 5. Банківське фінансування зовнішньоторговельних угод.
- Фінансування зовнішньої торгівлі.
- Види фінансування імпорту: відкриття акредитивів і гарантії без фінансового покриття, фінансування відстроченого платежу, пост-імпортне фінансування. Акредитив
- Фінансування імпорту
- Імпортне фінансування "до відвантаження"
- Фінансування відстроченого платежу
- Постімпортне фінансування
- 3.Види фінансування експорту: пост-експортне фінансування, форфейтинг, факторинг, експортний лізинг. Експортний факторинг та форфейтинг
- Факторинг
- Форфейтинг
- Пост-експортне фінансування (Post-export financing)
- Експортний лізинг
- Основні види лізингових операцій:
- Експортний лізинг
- Фінансування експорту
- Перед-експортне фінансування
- Пост-експортне фінансування
- Лекція № 7-8
- Тема 6. Валютні операції комерційного банку.
- Валютний ринок та його функції.
- Депозитні валютні операції. Міжбанківські депозитні операції в іноземній валюті. Поточні конверсійні операції.
- Валютування депозитних угод
- Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті
- Котирування процентних ставок. Сторони котирування
- Депозитна позиція
- Ринок євровалюти
- Зв’язок між процентними ставками та валютними курсами
- Сутність, види та цілі конверсійних операцій
- Валютні операції на умовах спот
- Котирування валют. Курси покупця і продавця
- Крос-курси та їх розрахунок
- Розрахунок крос-курсу для валют із прямим котируванням до долара сша (долар є базою котирування для обох валют).
- Розрахунок крос-курсу для валют із прямим та непрямим котируванням до долара сша, де долар є базою котирування для однієї з валют.
- Валютна позиція
- 3.Форвардні операції та своп-угоди. Валютні ф’ючерси і опціони.
- Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках
- 4.Банківський неттінг.
- Лекція №9
- Тема 7. Управління валютним ризиком.
- Види валютного ризику та їх ідентифікація.
- Класифікація банківських ризиків
- Поняття валютного ризику та його види
- Управління валютним ризиком
- Огляд супутніх ризиків
- 2.Управління бухгалтерським ризиком.
- 3.Управління валютно-економічним ризиком (контрактні методи та інструменти термінового ринку.
- Валютні ризики як впливові чинники ведення банківського бізнесу