4.) Сутність ціни та механізм ціноутворення.

Найпростіше визначення ціни - це грошове вираження вартості.

За простого товарного виробництва в основі товарних цін лежали лише суспільно необхідні витрати виробництва. Це можна виразити такою формулою

W = c + v + m, де

W - вартість товару, с - постійний капітал ( або витрати підприємця на придбання засобів виробництва); v - змінний капітал ( або витрати ремісника на відтворення власної робочої сили); m - додатковий продукт.

За капіталістичного товарного виробництва в основі товарних цін лежать не лише суспільно необхідні витрати виробництва, а й співвідношення між попитом і пропозицією:

Цв = c +v+p, де

Цв - ціна виробництва, р - прибуток.

Функції ціни:

1. облікова - відображає , здебільшого, речовий зміст і полягає в тому, що вона є засобом обліку суспільно необхідної , а отже ,й корисної праці. В цьому випадку її використовують для порівняння різних статей витрат.

2. Розподільча - сутність її в політ економічному аспекті полягає у перерозподілі частини об’єктів менш розвинених форм капіталістичної та дрібнотоварної власності на користь домінуючої форми (зокрема монополістичної власності), а отже, панівного класу, верстви чи прошарку населення.

3. Стимулююча - полягає у тискові ринкових цін ( а за сучасних умов і регульованих цін) на підприємців через механізм конкуренції впроваджувати нову техніку , досконаліші форми і методи організації виробництва, підвищувати кваліфікацію працівників тощо.

Методи ціноутворення.

1) середні витрати виробництва плюс прибуток; 2) отримання цільової норми прибутку на інвестований капітал; 3) оцінка очікуваної цінності товару( при якій основою ціноутворення є сприйняття споживачем цінності пропонованого товару, використання сприятливого моменту купівлі - продажу ); 4) врахування рівня поточних цін ( до уваги беруться насамперед ціни конкурентів, а зміна останніми цін на певні товари, зазвичай , викликає зміну цін інших компаній без тісного зв’язку з витратами підприємства); 5) метод закритих торгів .