4. Економічні інтереси та їх структура.

В економічній теорії надзвичайно важливою проблемою є взаємозв’язок потреб та економічних інтересів. Інтерес є породженням і соціальним виявом потреби. Він виникає тоді, коли задоволення потреби усвідомлюється як конкретна мета.

Економічні інтереси – це усвідомлення потреби існування різних суб’єктів господарювання.

Як і економічні потреби вони мають історичний характер. Історична форма і економічна зумовленість економічних інтересів у кожному суспільстві визначаються відносинами виробництва, розподілу, обміну та споживання, які у свою чергу залежать від розвитку продуктивних сил. Не слід ототожнювати потреби з економічними інтересами, адже вони є самостійною економічною категорією. По –перше, вони, економічні інтереси, знаходять свій вияв у поставлених цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб; по-друге, завжди відбивають відповідний рівень і динаміку задоволення потреб.

Свої економічні потреби людина реалізує у виробництві, вступаючи у певні економічні відносини.

Кожен суб’єкт економічних відносин є носієм конкретного інтересу. Скільки суб’єктів економічних відносин, стільки ж економічних інтересів.

Структура економічних інтересів:

1. ВИРОБНИЧІ – організація виробництва.

2. НЕВИРОБНИЧІ – задоволення особистих потреб виробництва та його потреби як члена суспільства.

За суб’єктами реалізації класифікуються на: державні, групові та особисті.

Державні поділяються так:

• Інтереси господарювання, пов’язані з використання державного бюджету, системою оподаткування, забезпечення інвестицій в економіку, тарифним стимулюванням експорту тощо;

• Забезпечення інтересів управлінської системи як в галузевому так і територіальному аспекті;

• здійснення інтересів самоконтролю та оптимізації суспільства.

Груповий (колективний) інтерес:

Носіями його є виробники, споживачі, акціонери, фондова біржа тощо. Вияви групового інтересу різноманітні: корпоративний інтерес підприємств, компаній, фірм, трудових колективів. При цьому економічні інтереси трудового колективу залежать від форми власності, оскільки на державних і приватних підприємствах він має різний зміст.

Особистий інтерес:

Він охоплює потреби, пов’язані з реалізацією певної форми власності, правом володіння та користування нею, управління, отримання доходів.

Також економічні інтереси поділяють за часовою ознакою(поточні та перспективні) та за об’єктивними рисами (майнові, фінансові, умов праці).

Отже, економічне і соціальне життя характеризується наявністю різноманітних взаємопов’язаних та взаємодіючих інтересів, які утворюють єдину систему. Проте система економічних інтересів у кожному суспільстві суперечлива. Наприклад, інтереси працівника і роботодавця не завжди співпадають. Досягти єдності інтересів дуже складно, але можливо.

Механізм узгодження інтересів у суспільстві визначається передусім сутністю існуючої економічної системи.

Державна економічна і соціальна політика має ґрунтуватися на таких критеріях:

1. своєчасне фіксування зміни інтересів і якомога повніше узгодження їх.

2. оптимальне співвідношення різних засобів впливу на людей, зокрема неекономічного або економічного примусу, застосування моральних та соціальних чинників активізації трудової діяльності.

В Україні система інтересів надзвичайно різноманітна.

Альтернативні джерела літератури.

1. 1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К. : Знання- прес, 2002. / 50 - 68/

2. Ніколенко Ю. В. Політекономія: підручник. - Київ: ЦУЛ, 2003./ 41 - 62/

Тематика рефератів.

1. Взаємозв’язок потреб, виробництва і попиту.

2. Економічні потреби як матеріальна основа інтересів.

3. Закон зростання потреб та його дія.

Запитання та завдання для обговорення.

1. Поясніть характер походження потреб, Які фактори впливають на їхній зміст?

2. Які особливості вияву закону зростання потреб у економіці розвинених країн?

3. На чому ґрунтуються суперечності економічних інтересів?

4. Що описує крива виробничих можливостей?