В иди інфляції.

Відкрита Прихована

Нічим не стримується держава робить спроби стримати ціни

Залежно від темпів зростання цін, інфляція буває:

• Повзуча – ціни зростають поступово, але невпинно (до 10% за рік);

• Галопуюча – надзвичайно швидко, стрибкоподібно (10-100% за рік);

• Гіперінфляція – більше 100% за рік, гроші перестають виконувати свої функції.

На інфляцію впливає багато внутрішніх і зовнішніх чинників:

Внутрішні:

1. надмірна емісія грошей;

2. надмірні військові витрати;

3. завищенні капітальні вкладення, що відволікають на тривалий час грошові та матеріальні ресурси від споживання населенням;

4. розладнання або кризи держ.фінансів, коли уряд витрачає грошей більше ніж має доходів, збільшуючи дефіцит держ.бюджету;

5. кредитну експансію з боку банків, які видають кредити понад нормальні потреби, що переповнює грошима сферу обігу;

6. необґрунтоване зростання цін на товари і послуги підприємствами, кооперативними і торгівельними організаціями;

7. необґрунтоване зростання заробітної плати без урахування збільшення продуктивності праці;

8. активізацію “тіньової” економіки, представники якої нечесними операціями вилучають з обігу величезні суми грошей.

Зовнішні:

1. зростання цін на Світовому ринку;

2. збільшення зовнішнього боргу;

3. широкий обмін у банках іноземної валюти на національну, що впливає на додаткову емісію грошей за курсом обміну;

4. структурні світові кризи, пов’язані із зменшенням природних ресурсів і зростанням цін на важливі види сировини і палива;

5. воєнні конфлікти між державами, коли воєнні витрати призводять до збільшення фінансових і матеріальних витрат, збільшення вартості життя тощо.

Починаючи з 1990р. в Україні катастрофічно наростала інфляція, причому держ.органи спочатку намагалися її замовчувати. Тільки з кінця 1991 – поч.1992рр., коли інфляція набула галопуючих темпів, про неї заговорили ЗМІ. Гроші остаточно знецінились через внутрішні і зовнішні причини. 1996р відбулась грошова реформа.

Вихід з інфляції передбачає не тільки усунення її наслідків, а й подолання спаду виробництва і викорінення причин, що викликали знецінення грошей.

Процес стимулювання знецінення грошей на відміну від інфляції називається – дефляцією. Вона передбачає зменшення грошової маси, вилучення зайвих грошей з обігу. Дефляція здійснюється за допомогою ряду фінансово-кредитних заходів:

1. збільшення обґрунтованого обґрунтування та здійснення ефективного контролю за надходженням коштів до держ.фін.органів;

2. зменшення держ.витрат;

3. заморожування заробітної плати при стримуванні зростання цін на товари широкого вжитку і паливно-енергетичні ресурси;

4. зменшення видавання кредитних сум;

5. збільшення позикового відсотка.

Інфляція посилює диспропорції в економіці, дезорганізовує господарські зв’язки, призводить до кризи фінансів, значно активізує спекуляцію та тіньову економіку, посилює злочинність. Одним з негативних наслідків інфляції є знецінення трудових заощаджень.

Методи стабілізації грошового обігу.

• Нуліфікація грошей – це різновид грошової реформи, коли знеціненні гроші анулюються, тобто, оголошуються недійсними. Цей метод використовують при гіперінфляції.

• Ревалоризація – повернення до попередньої купівельної спроможності грошових знаків. Для цього з обігу вилучаються зайві гроші. Застосовується при невеликих масштабах інфляції.

• Девальвація – зменшення обмінного курсу валюти порівняно з іноземною.

Упродовж 1991-1994рр радянський карбованець девальвував кілька разів, а гривня за 1996-2000рр приблизно 4 рази.

Інфляція в Україні має ряд своєрідних рис:

1. пов’язана з процесами переходу вітчизняної економіки до ринку;

2. на її інтенсивність вплинув кризовий стан економіки, розпад народногосподарських зв’язків у складі колишньої союзної держави;

3. на її темпах позначилось багатократне зростання цін на енергоресурси;