3. Основні економічні ідеї фізіократичної школи у Франції.

Фізіократи – французькі економісти другої половини 18ст. представники класичної політичної економії. Назва цієї наукової школи походить від грецьких слів «фізіс» - природа і «кратос» - влада. Поява школи фізіократів зумовлена соціально-економічними умовами тогочасної Франції. У країні розвивався капіталізм на його мануфактурній стадії. У другій половині 18ст. країна наближалась до революції. . Фізіократи виступаючи проти меркантилізму, висували на перший план аграрну проблему. Розробили основи, хоча і суперечливої, проте прогресивної реформи, суть якої полягала в капіталістичній реорганізації сільського господарства.

Утворилась школа фізіократів наприкінці 50-х років 18 ст. Її представниками були: Франсуа Кене, , Жак Тюрго та ін. Визнаним главою школи був Ф.Кене.

Франсуа Кене (1694-1774) – економічними проблемами Кене почав займатись, коли йому було 60 років. В 1758 р. він видав славетну «Економічну таблицю». У дослідженні економічних процесів Кене використав метод природничих наук, що його вперше застосував Петті. Він проголосив ідею «природного порядку», який панує як у природі, так і в суспільстві. Основою природного порядку в Кене є право власності. Отже, Кене фактично визнає, що розвиток суспільства відбувається за об’єктивними законами. Кене висунув ідею щодо еквівалентності обміну за умов природного порядку. Він вважав, що товари вступають в обмін з наперед заданою ціною.

Якщо обмін є еквівалентним, то виробник нічого не виробляє, отже не породжує багатства. А прибуток, який одержує торговець, не є прибутком держави. На думку Кене, збагачення країни зв’язане з матеріальним виробництвом і передовсім із сільським господарством.

Чистий продукт Основу економічної системи Кене становить його вчення про «чистий продукт». «Чистий продукт» – це надлишок продукції, одержаний у сільському господарстві, над витратами виробництва. Отже «чистий продукт» у Кене має натуральну форму, він є даром природи. Це означало, що Кене не розумів суті вартості і зводив її до споживної вартості. Помилка фізіократів полягала в тім, що вони плутали процес зростання матеріальних благ, який найбільш наочно проявляється у сільському господарстві, зі збільшенням вартості. «Чистий продукт» у фізіократів ототожнюється із земельною рентою, яку одержують землевласники. Саме тому фізіократи виступали за проведення податкової реформи з наміром усі види податків замінити одним – поземельним.

Продуктивна й непродуктивна праця. Із поняттям «чистого продукту» фізіократи виводили і своє розуміння продуктивної й непродуктивної праці. У них продуктивною є праця, що створює «чистий продукт», тобто праця в сільському господарстві. Інші види праці вони оголошували «безплідними». Відповідно до цього Кене здійснює і поділ суспільства на класи. Він виділяє три класи: продуктивний клас, власники й непродуктивний клас.

До продуктивного класу Кене зараховує землеробів, тобто тих, хто створює «чистий продукт». До класу власників Кене включає короля, землевласників і духівництво. Цей клас живе за рахунок «чистого продукту», який йому виплачує продуктивний клас. Непродуктивний клас складається з громадян, які зайняті всіма іншими видами праці- ремісники і торговці.

Гроші. Фізіократи не приділяють належної уваги аналізу сутності грошей. Зневажливо ставляться до цієї економічної категорії. Гроші в Кене – лише засіб, що полегшує обмін, а тому Кене виступає проти нагромадження грошей, оскільки це – безплідне багатство.

«Економічна таблиця» Ф.Кене та її теоретичне значення. В 1758 р. він видав славетну «Економічну таблицю». Геніальною ідеєю назвав К.Маркс спробу Кене проаналізувати процес відтворення і обіг всього суспільного капіталу. В ній показано, як річний суспільний продукт у процесі обігу розподіляється між трьома класами і як формуються передумови відтворення.

У теоретичному аналізі процесу відтворення Кене - абстрагується від процесу нагромадження, тобто аналізує просте відтворення, припускає незмінність цін, не враховує зовнішню торгівлю, абстрагується від обігу, що відбувається в межах одного класу.

За вихідний момент відтворення Кене бере кінець сільськогосподарського року, закінчення збирання врожаю. Спираючись на статистичні підрахунки, він оцінює вартість річного валового продукту в сільському господарстві Франції в 5 млрд. ліврів (4 млрд. л. – продовольство, 1 млрд л. – сировина) Крім того, фермери мають 2 млрд. л, які виплачують землевласникам як орендну плату. Ці 2млрд л. Кене не включає в сукупний суспільний капітал, розглядає його як засіб, що опосередковує процес обігу сукупного продукту.

Це перша спроба макроаналізу економіки країни для визначення основних пропорцій реалізації суспільного продукту, першооснова майбутнього економічного моделювання.