Проаналізувати інформаційно-дипломатичні документи в сфері міжнародних відносин
Відома прописна істина: будні сучасної дипломатії проходять не на паркеті, а за письмовим столом. Значну частку свого часу співробітники зовнішньо-політичних установ за кордоном витрачають на розробку різноманітних документів. Спектр цих документів досить обширний. Їх, як правило, поділяють на дві великі групи: документи письмових офіційних зносин між державами і документи відомчого характеру.
Першу групу складають дипломатичні документи [4,5]:
вербальна нота;
особиста нота;
меморандум;
пам’ятні записки;
листи офіційного або напівофіційного характеру;
заява уряду;
заява МЗС для преси;
заява представника держави в міжнародній організації тощо
У більшості видів дипломатичних документів можна виділити чотири складових:
протокольні формули;
змістове ядро;
аргументаційна частина;
виклад факту або фактів.
Документи відомчого характеру:
звіт про роботу посольства або іншого закордонного представництва;
політичний лист;
інформаційний лист;
довідка;
інформації;
запис бесіди;
огляд преси;
хроніка подій;
шифротелеграма.
Яких-небудь трафаретів та єдиних правил в підготовці документів відомчого характеру не існує, кожен з них - індивідуальний. Але разом з тим є деякі положення, що стосуються змісту і форми документа і це необхідно враховувати.
Звіт про роботу посольства або іншого закордонного представництва (як правило, річний) є основним інформаційним документом цієї установи. В його складанні бере участь практично весь дипломатичний склад посольства, так як документ відображає повний спектр подій, що відбулися в країні перебування. У звіті дається оцінка внутрішньо-політичного стану країни перебування, тенденції його розвитку, характеристика політичних сил і лідерів. Значне місце займає розділ про соціально-економічний стан країни з виявленням тенденцій та прогнозом на певний період. Розділ про зовнішню політику, включаючи підрозділ про стосунки з Україною, повинен виділити якісні характеристики еволюції міжнародних відносин країни перебування. Керівникам закордонних представництв та їх працівникам, природньо, іноді хочеться подати розвиток відносин у більш рожевому світлі, ніж вони є насправді. Тому одне правило необхідно виконувати неуклінно: "писати лише про те, що бачили очі, не домислювати". Тільки правдивий звіт може стати документом, на підставі якого ставиться питання про внесення тих чи інших коректив в зовнішньополітичну та зовнішньоекономічну позицію стосовно цієї країни. Обсяг звіту: 20 - 40 сторінок, в залежності від світового статусу країни перебування та інтенсивності відносин України з нею.
Політичний лист. Протягом року у посольства може виникнути необхідність інформувати Міністерство закордонних справ (або навіть главу держави) про яку-небудь дуже важливу проблему, пов’язану зі станом країни перебування, її стосунками з Україною. Тоді дипломатичне представництво або посол особисто можуть підготувати політичний лист, в якому буде викладено осовний зміст проблеми, проаналізовано стан, оцінені варіанти розвитку подій. Характерною особливістю політичного листа, як інформаційного документа є обов’язкова наявність рекомендацій щодо подальших дій України для захисту й укріплення її інтересів. Обсяг політичного листа: 4 - 10 сторінок. Авторство носить колективний характер.
Інформаційний лист - один з найпоширеніших на практиці документів. Його завдання - проінформувати відповідне управління або департамент МЗС про якесь нове явище, відзначене в політиці країни перебування, про появу нових осіб на політичній арені, нових партіях чи організаціях тощо. Інформаційний лист стосується більш частинних подій, ніж політичний лист. Його обсяг не перевищує 3 - 5 сторінок, складає його дипломатичний працівник за вказівкою керівництва або за власною ініціативою.
Довідка - інформаційний документ, тема якого не зачіпає напряму інтересів України в країні перебування, носить накопичувальний характер для створення бази даних. За обсягом не перевищує 3 - 5 сторінок
Інформації - короткі, обсягом не більше 2 - 3 сторінок, документи, які містять конкретну фактографічну інформацію з окремих питань, не містять елементів аналізу та прогнозу, призначені для використання у відділах, управліннях, департаментах.
Запис бесіди - інформаційний документ, який визначає активність та професійну зрілість дипломата. По-перше, ведення магнтних записів вважається неетичним. Вести технічний запис відкрито - значить зазделегідь зробити бесіду розкутості, відкритості, а вести потаємно - значить ставити пастку, ризикувати втратою довіри, прихильності. Навіть маючи повний текст бесіди, все одно прийдеться створювати письмовий документ, який не буде стенографічною розшифровкою тексту. Головною вимогою запису бесіди єуміння точно викласти основний зміст розмови, визначити позицію співрозмовника, його аргументацію, логіку суджень. Рекомендується робити запис бесіди безпосередньо після її проведення, поки в пам’яті зберігаються усі обставини і деталі зустрічі. Відкласти запис бесіди на добу - значить втратити до 30% змісту, свіжість реакції на зустріч.
Огляд преси та хроніка подій - інформаційні документи, які можуть бути загальними або тематичними, як правило, є першою пробою молодих дипломатів, аналітиків. Завдання полягає в щоденному обробленні преси країни перебування, виборі самих суттевих повідомлень, створенні їх анотацій, розташуванні в хронологічному порядку. Складання оглядів преси є першою практичною пробою пера молодих аналітиків, за ними видно, наскілько точно і вірно фільтрує працівник потік інформаційних повідомлень.
Шифротелеграма - основний документ, за допомогою якого передається поточна інформація. Основні вимоги: значимість, важливість, достовірність, лаконічність, чіткість викладу. Складаючи шифротелеграму, автор повинен пам’ятати, що вона потрапить не лише до тієї особи, до якої вона направляється, а і до різних адресатів, оскільки розсилка інформаційних телеграм здійснюється апаратом МЗС відповідно до каналів та адресів розсилки. Тому доцільно в одній телеграмі розкривати лише одну тему, щоб вона легко і вірно була введена до баз даних. Іноді виникає необхідність закрити дійсне джерело інформації. Якщо основою інформаційної шифротелеграми є конфіденційний документ, який потрапив в руки випадково, або в результаті цілеспрямованих заходів, то небажано викладати його перклад текстуально, подавати вихідні дані.
Значну частку свого часу співробітники зовнішньо-політичних установ за кордоном витрачають на розробку різноманітних документів. Спектр цих документів досить обширний. Їх, як правило, поділяють на дві великі групи: документи письмових офіційних зносин між державами і документи відомчого характеру.
Відносимо до інформаціно-дипломатичних документів
всі заяви Президента, які стосують міжнародного життя країни стосовно міжнародних відносин, незалежно від того в якій формі була зроблена ця заява
заяви Прем’є-міністра стосовно міжнародного життя
Заяви спікера парламента теж все що стосується міжнародних відносин.
Всі документи системи організації об’єднаних націй
Всі документи урядових міжнародних організацій
Дипломатичні ноти (вони не друкують в пресі):
Власна нота чи особиста. Коротко повідомляється про винекнення проблемної ситуації між двома країнами. Передається зазвичай Надзвичайному і повноважному послу. До власної ноти додається мемораднум
Вербальна нота Самий розповсюджений документ, наприклад, запрошення на якийсь прийом, видача візи
Циркулярна нота Коли одна держава, посольство, МЗС посилає один і той ще текст, змінюється тільки адреса. Можна використовувати коли наприклад просять пояснити точку зору країни стосовно тих чи інших країн.
Колективна нота це коли вібувається зустріч представників тих чи інших країн і вони колективно приймають рішення щодо якоїсь проблемної ситуації в світі і цей документ направляють кудись
Ідентична нота свою власну точку зору виробляє країна, друга країна, третя країни мають ту ж точку зору. Текст ноти не узгоджується, проте зміст той самий
Меморандум може бути окремим документом або може додаватись до власної ноти, якщо він додається. Висловлуються вся фактична сторона конфлікту. Коли де і як
Пам’ятна записка - одна, яка передається кур’єром інша руки в руки. Наприклад, ми на якомусь прийомі домовлялись про щось, обговорили якісь питання, нам щось пообіцяли, проходить час і ми бажаємо нагадати про цю подію. Я був на якійсь зустрічі, щось обговорював, потім прийшов до дому і обдумав що я там розповідав і зрозумів, що мої слова можуть трактуватись по-різному, тому ми так само можимо передати пам’ятну записку з поясненням своєї позиції. Вони не публікуються проте їх можна знайти в архівавх відповідних відомств.
Спільне комюніке - як правило цей документ не є закритим, його можна побачити, його видають після зустрічі на дуже високому рівні. Президенти (або інші високопосадові особи) зустрічаються, обговорюють, потім в письмовій формі подають висновки, до яких прийшли.
Дипломатичне листування - незалжено від того що на сьогоднішій день є можливість спілкування різними технологічними засобами, все одно використовується листування. Є два види - між президентами, прем’єрами. Вони можуть носити офіційний та напівофіційний харакер. Різниця між ними полгяає в наступному: якщо обговорюються якісь двосторонні відносини, то це листування офіційного характеру, кожна сторона дає свій погляд на якусь подію. Дуже було поширене під час 2 світової війни, коли листувались Черчиль, Рузвель, Сталін. Якщо в тому чи іншому листі є власне прохання, чи прохання допомогти, сприяти чомусь - то це називається напівофіційне листування. (Під час дуже напружених стосунків між СРСР та США, коли Президент Рейган назвав СРСР “Імперією зла”, у нього весь час було листування з Горбачовим в якому він, наприклад, Рейган просив щоб академіка Сахарова відпустили з домашнього арешту.)
Дипломатичні телеграми
Дипломатичні шифро-телеграми - отримує якась делегація, представництво, посольства, в якому даються певні завдання, конкретно ставиться завдання, коли іде якийсь переговорний процес.
Вказівки та директиви - коли наприклад Яник поїхав до Росії стосовно газу, то у нього були певні директиви.
Річний звіт посольства - за пів року посольства та за рік роботи посольства. Підсумок позитиву, негативу у відносинах з країною, де знаходиться країна, даються також пропозиції стосовно покращення відносин з країною. Також закритий документ.
У більшості видів дипломатичних документів можна виділити чотири складових:
протокольні формули;
змістове ядро;
аргументаційна частина;
виклад факту або фактів.
- Проаналізувати процес інформаційно-аналітичної діяльності та його компоненти в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати критерії оцінки інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- Дати визначення інформаційних потреб аналітика в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати інформаційний запит в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати взаємозв’язок джерел та каналів отримання інформації в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати передбачення в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати особливості прогнозування в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати заходи верифікації прогнозу в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати джерела відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати причини відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- Дати характеристику стандартних і проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати проблему достовірності інформації в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати думку та версію в інформаційно-аналітичній діяльності сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати принципи та підходи до методології
- Принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної роботи
- Проаналізувати методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати міжнародні ситуації та їх конфліктологічні аспекти
- Проаналізувати характеристики і компоненти проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати глобальні та універсальні проблеми сучасності та шляхи їх подолання
- Проаналізувати міжнародну злочинність
- Проаналізувати міжнародний тероризм
- Проаналізувати методи аналітико-синтетичної обробки первинної інформації в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати первинну та вторинну інформацію в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати чинники, що визначають стан держави на міжнародній арені
- Проаналізувати процес прийняття рішень в сфері міжнародних відносин
- Дати оцінку класичних методів аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати загальні принципи аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати та дати характеристику комплексних методів дослідження в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати розробку гіпотез та моделей розвитку ситуації в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати інтуїтивний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати статистичний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати невербальні методи дослідження в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати сутність та можливості контент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати сутність та можливості інтент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати сутність та можливості івент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати методи експертних (колективних та індивідуальних) оцінок в сфері міжнародних відносин
- 1. Метод "експертних оцінок"
- Проаналізувати метод екстраполяції в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати аксіологічний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати синергетичні аспекти в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати поєднання аналізу та синтезу у системному підході в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати етапи системного аналізу
- Проаналізувати міжнародні комунікації
- Проаналізувати стратегічну, оперативну і тактичну інформацію в сфері міжнародних відносин
- Дати оцінку оглядово-аналітичної інформації в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати дезінформацію та направлену інформацію в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати нетрадиційні джерела інформації в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати кулуарну дипломатію та можливості отримання інформації
- Проаналізувати можливості технічних засобів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність посольств та інших закордонних установ
- Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність в мзс
- Проаналізувати інформаційно-дипломатичні документи в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати процес підготовки та прийняття аналітичного документу в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати роль неопублікованих документів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- Дати оцінку впливу політичних ієрархій у зовнішній політиці
- Проаналізувати політичну стабільність та баланс сил в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати національні особливості зовнішньої політики іноземних держав в сфері міжнародних відносин
- Проаналізувати протекціонізм у зовнішній політиці
- Аналіз політичного лідера та його можливостей у прийняття зовнішньополітичних рішень
- 1. Місце в суспільній ієрархії:
- 2. Психічні та фізичні особливості:
- Проаналізувати взаємовплив внутрішньої та зовнішньої політики держави
- Проаналізувати загальнонаціональні ідеї в зовнішній політиці країн
- Проаналізувати проблеми лобіювання в зовнішній політиці